
- •Основні властивості нерв.С-ми:
- •Сіра та біла р-ни нерв. С-ми; нейроглія: будова,ф-ї
- •Рефлекторна дуга, рефлект.Діяльн. Нс
- •Між виконавчим органом та цнс існує зворотній зв”язок: посилають в мозок аферентні сигнали.
- •10. Загальний план будови цнс
- •Куприкове сплетення формується:
- •16. Загальний план будови головного мозку
- •18. Міст та мозочок
- •.26.Оболонки спинного та головного мозку. Види оболонок спинного та головного мозку.
- •35.Зв”язок між філогенезом нс та заг.Проц.Еволюціі життя на Землі
Куприкове сплетення формується:
- куприковим нервом
- передніми гілками IV та V крижових нервів.
Куприковий нерв виходить із крижового каналу у тазову порожнину , де він з’єднується з передніми гілками IV та V крижових спинномозкових нервів, утворюючи куприкове сплетення;
розміщене на передній поверхні куприкового м’яза та крижово-остьової зв’язки.
Від нього відходять:
- відхідниково-куприковий нерв , який іннервує:
- шкіру в ділянці куприка та відхідника;
- м’язові гілки), які іннервують:
- куприковий та крижово-куприкові м’язи.
14.
16. Загальний план будови головного мозку
У головному мозку людини розрізняють три частини, відмінні щодо еволюційного минулого та функціонального значення: найдавнішу - стовбур головного мозку (об'єднує довгастий мозок, вароліїв міст, середній і проміжний мозок); мозочок, черв'як якого також належить до стародавніх утворів, і передній мозок, який у процесі еволюції хребетних сформувався найпізніше.
Головний мозок розташований у порожнині мозкового черепа. Маса головного мозку дорослої людини у середньому становить 1375 г у чоловіків і 1275 г у жінок, що складає біля 2% до загальної маси тіла. Хоча відсоткове співвідношення маси мозку до загальної маси тіла складає всього 2%, на нього "працює" 15% серця, а сам мозок споживає понад 20% кисню, яке захоплюється легенями. Для доставки кисню в мозок працюють три великі артерії, які призначені виключно для його постійного підживлення.
У головному мозку виділяють такі відділи:
1) передній мозок (кінцевий, проміжний);
2) середній мозок;
3) задній (довгастий, вароліїв міст, мозочок)
Усі відділи, за винятком кінцевого мозку, становлять мозковий стовбур. Кінцевий, або великий мозок, є вищим відділом ЦНС.
17.Довгастий мозок;
Довгастий мозок- 6 мм довжиною;Простягається між півкулями великого мозку і спинним мозком. Спереду довг.мозку лежить біле потовщення- вароліїв міст (з білої р-ни, утв.поперечними волокнами; сіра р-на міститься в товщі окремими ядрами). На задній поверхності довгастого мозку і варолієвого моста є заглибина- ромбоподібна ямка, яка вгорі переходить у сильвіїв водопровід; в ній лежить 8 пар черепн.нервів; Довгастий мозок прямо (черепні нерви) чи опосередковано (провідні шляхи ЦНС) зв"яз. з периф.нерв. та іншими відділами ЦНС. У сірій речовині довгастого мозку містяться центри дихальної та серцевої діяльності, центри ковтання, центри захисних рефлексів(чхання,кашлю,блювання); Біла р-на довг.мозку скл. з волокон пірамід, бічних і задніх канатиків. Обидві групи нервових волокон проходять крізь довгастий мозок, зв"язуючи спин.мозок з розташованими вище відділами головного мозку.; В утробно мурозвитку ядра довг.мозку формуються до періоду народження;
18. Міст та мозочок
Варолієв міст- на нижній поверхні головного мозку у вигляді широкого виступу з поперечною посмугованістю; спереду межує з ніжками великого мозку, позаду- з довгастим мозком, основна частина моста скл. з повздовжніх і поперекових волокон, що утворені кірково-мостовими волокнами, які розташовані ззовні і зв"язують міст з корою. Повздовжні волокна діляться на кірково-ядерні, кірково-спинно-мозкові, кірково-сітчасті; У покриві моста закладені утвори: сітчастий, ядра 5 черепних нервів; Ядра моста беруть участь у регуляції сльозо/потовиділення, координації актів жування та ковтання;
Мозочок —відіграє важливу роль в координації руху; розташований над довгастим мозком і мостом, він покритий оболонками. Зв'язок мозочка з іншими структурами мозку здійснюється через ніжки мозочка. Мозочок лежить дорсально від моста і довгастого мозку. В ньому розрізняють дві півкулі і середню частину - черв'як. Поверхня мозочка вкрита шаром сірої речовини, що утворює вузькі звивини, між якими розташовані борозни.
Функції: центр рівноваги, контроль над м'язами та координацією рухів.
Мозочок отримує копію афферентной інформації, що передається зі спинного мозку в кору півкуль головного мозку, а також еферентної - від рухових центрів кори півкуль до спинного мозку. Перша сигналізує про поточний стан регульованої змінної (м'язовий тонус, положення тіла та кінцівок в просторі), а друга дає уявлення про необхідному кінцевому стані. Зіставляючи перше і друге, кора мозочка може розраховувати помилку, про яку повідомляє в рухові центри. Так мозочок безперервно коректує і довільні, і автоматичні рухи.
Хоча мозочок і пов'язаний з корою головного мозку, його діяльність не контролюється свідомістю.
Назва нерва |
Чутливі /Рухові волокна |
Шлях |
Функція |
I Нюховий (лат. nervus olfactorius) |
Чутливі |
Починається із нюхових рецепторів носа, нервові волокна через отвори врешітчастій кістці піднімаються до нюхових цибулин, звіки починається нюховий тракт, що проходить до первинної нюхової кори. |
Передача інформації від рецепторів нюху. |
II Зоровий (лат. nervus opticus) |
Чутливі |
Починається у сітківці ока, пучки волокон від кожного ока прямують до головного мозку, де частково перетинаються, утворюючи зорове перехрестя, і продовжуються як зоровий тракт до таламуса. Відтім'яній частці таламуса починається зорова променистість, що складається із волокон, направлених до первинної зорової кориу півкуль. |
Передача інформації від паличок та колбочок. |
III Окоруховий (лат. nervus oculomotorius) |
Рухові |
Починається у вентральній частині середнього мозку, проходить через верхню очноямкову щілину, після чого розгалужується на кілька гілок, що іннервують різнім'язи. |
Соматичні рухові волокна іннервують чотири м'язи, що забезпечують рух очей: нижній косий, нижній, медіальний і верхній прямі.Парасимпатичні рухові волокна іннервують м'яз-звужувач зінниці тавійковий м'яз, що регулює опуклість кришталика. Містить такожаферентні нервові волокна від пропріорецепторів м'язів, що іннервуються цим нервом. |
IV Блоковий (лат. nervus trochlearis) |
Рухові |
Починається у дорзальній частині середнього мозку, прямує вперед до верхньої очноямкової щілини, через який проходить разом із окоруховим нервом. |
Соматичні рухові волокна іннервують верхній косий м'яз ока, також містить аферентні нервові волокна від пропріорецепторів цього м'яза. |
V Трійчастий (лат. nervus trigeminus) |
Чутливі та рухові |
Очний нерв (V1) (лат. nervus ophthalmicus) — гілка трійчастого нерва, що починається від верхньої частини обличчя, проходить через верхню очноямкову щілину і прямує до мосту. |
Передає сенсорну інформацію від верхньої частини обличчя, верхніхповік, носа, слизової оболонки носової порожнини, рогівки та слізних залоз. |
Верхньощелепний нерв (V2) (лат. nervus maxillaris) — гілка трійчастого нерва, що починається від середньої частини обличчя і прямує до мосту через круглий отвірклиноподібної кістки. |
Передає сенсорну інформацію від слизової оболонки носової порожнини, піднебіння, верхніх зубів, верхньої губи, щік, нижніх повік. |
||
Нижньощелепний нерв (V3) (лат. nervus mandibularis) — гілка трійчастого нерва, що починається у нижній частині обличчя і прямує до мосту через овальний отвірклиноподібної кістки |
Передає сенсорну інформацію від нижньої частини обличчя, підборіддя, передньої частини язика (крім смакових цибулин), нижніх зубів. Рухові волокна іннервують жувальні м'язи. |
||
VI Відвідний (лат.nervus abducens) |
Рухові |
Проходить від нижньої частини мосту до ока через верхню очноямкову щілину. |
Містить соматичні рухові волокна, що іннервують латеральний прямий м'яз ока, а також чутливі волокна від пропріорецепторів цього м'яза. |
VII Лицевий (лат. nervus facialis) |
Чуливі та рухові |
Відходить від мосту, входить до скроневої кістки через внутрішній слуховий прохід, деяку відстань проходить всередині кістки, після чого виходить черезшило-соскоподібний отвір і розгалужується, іннервуючи бокові частини обличчя |
Соматичні рухові волокна іннервують мімічні м'язи, рухові волокна парасимпатичної нервової системи іннервують слізні залози, залози носової порожнини та піднебіння, підщелепні та під'язикові слинні залози. Чутливі волокна передають інформацію від смакових бруньокдвох передніх третин язика. |
VIII Присінково-завитковий (лат. nervus vestibulocochlearis) |
Чутливі та рухові |
Присінковий та завитковий нерви починається від волоскових клітин апарату рівноваги та слухового апарату внутрішнього вуха відповідно, проходять через внутрішній слуховий прохід, зливаються в один присінково-завитковий нерв, що входить до мозку на межі між мостом та довгастим мозком. |
Передає сенсорну інформацію від органів слуху та рівноваги. Також містить чутливі волокна, що іннервують зовнішні волоскові клітини внутрішнього вуха. |
IX Язико-глотковий (лат. nervus glossopharyngeus) |
Чутливі і рухові |
Починається від довгастого мозку, через яремний отвір прямує до горла |
Соматичні рухові волокна іннервують верхні м'язи глотки, парасимпатичні еферентні волокна — привушні слинні залози. Чутливі волокна передають інформацію від смакових рецепторів та загального чуття (дотику, тиску, болю) від глотки і задньої третини язика,хеморецепторів каротидного тільця і барорецепторів каротидного синусу. |
X Блукаючий (лат. nervus vagus) |
Чутливі і рухові |
Починається у довгастому мозку, виходить із черепа через яремний отвір, після чого його гілки розгалужуються в область шиї, горла, та тулуба. Єдиний із черепних нервів, що виходить за межі голови і шиї. |
Соматичні рухові волокна іннервують м'язи глотки та гортані, більшість еферентних волокон парасимпатичні, вони передають нервові імпульси до серця, легень та органів черевної порожнини. Чутливі волокна доносять інформацію від органів черевної та грудної порожнини, барорецепторів дуги аорти, хеморецепторів каротидного та аортального тілець, смакових рецепторів задньої частини язика. |
XI Додатковий (лат. nervus accessorius) |
Рухові |
Утворений двома корінцями: черепномозковим, що відходить від довгастого мозку, та спинномозковим, що відходить від верхньої частини (C1—C5) спинного мозку. Спинномозковий корінець входить у череп через великий отвір, об'єднується із черепномозковим у єдиний додатковий нерв, який після виходу із черепа через яремний отвір знову ділиться на дві гілки: черепномозкова приєднується до блукаючого нерва, а спинномозкова іннервує великі м'язи шиї. |
Черепномозкова гілка іннервує м'язи глотки, гортані та м'якого піднебіння, сипнномозкова — трапецієподібний та грудинно-ключично-соскоподібний. |
XII Під'язиковий (лат. nervus hypoglossus) |
Рухові |
Починається рядом корінців у довгастому мозку, виходить із черепа через канал під'язикового нерва і прямує до язика. |
Іннервує м'язи язика, котрі забезпечують перемішування їжі, ковтання та утворення звуків під час мовлення. |