- •Екзаменаційний білет №1
- •Екзаменаційний білет №2
- •2) 1.Світлочутливість s, яка визначає умови експонування при зйомках та в процесі друку фото- та кіноматеріалів;
- •Будова сучасної кольорової негативної кіноплівки:
- •Екзаменаційний білет №5
- •Сенсотометричний бланк
- •Екзаменаційний білет №6
- •Субтрактивний синтез кольорів.
- •Екзаменаційний білет №7
- •Екзаменаційний білет №8
- •2) Перейти к: навигация, поиск
- •Екзаменаційний білет №9
- •Екзаменаційний білет №12
- •Середній градієнт та гама.
- •Сенситометр цс-2м (цс-3), устрій і принцип роботи.
- •Екзаменаційний білет №13
- •Invalid – кнопка при вимірюванні була натиснута недостатньо довго
- •Екзаменаційний білет №14
- •Фотографічна широта фото-кіноплівок.
- •Билет 15
Будова сучасної кольорової негативної кіноплівки:
1 – захисний шар; 2 – верхній синьочутливий шар, що складається з двох напівшарів і містить жовту кольороутворюючу компоненту; 3 – жовтий фільтровий шар, що не пропускає сині промені в шари, що знаходяться нижче; 4 – зеленочутливий шар, що складається з трьох напівшарів і містить пурпурну кольороутворюючу компоненту і жовту маску; 5 – желатиновий прошарок; 6 – червоночутливий шар, що складається з двох напівшарів і містить блакитну кольороутворюючу компоненту і рожеву маску; 7 – підшарок; 8 – основа (триацетатна, ПЕТФ); 9 –протиореольний чорний шар сажі
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №4
Колірне коло. Основні та додаткові кольори.
Це коло побудоване таким чином, що кольори, розташовані один навпроти одного, є такими, що доповнювальними кольорами, тобто вони доповнюють один одного. Так, пурпурні кольори є доповнювальним до зеленого, і навпаки, зелений - пурпурному; синій - жовтому, голубий - червоному і так далі. Це має велике практичне значення, як для цифрової, так і для плівкової фотографії
В українській термінології основними кольорами спектру називають червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий.
Поняття «додатковий колір» було введено за аналогією з «основним кольором». Було встановлено, що оптичне змішання деяких пар кольорів може давати відчуття білого кольору. Так, до тріади основних кольорів Червоний —Зелений —Синій додатковими є Голубий —Пурпурний —Жовтий-кольори. На колірному колі ці кольори розташовуються опозиційно, отже, кольори обох тріад чергуються.
Структурна будова ч/б негативної кіноплівки.
Будова сучасних чорно-білих фотоматеріалів: а – фотопластинка; б – негативна фотокіноплівка; в – фотопапір; г – позитивна кіноплівка, де 1 – захисний шар; 2 – емульсійний шар (один або два); 3 – протиореольний шар; 4 – підшарок; 5 – баритовий шар; 6 – основа; 7 – протискручувальний шар
Екзаменаційний білет №5
Адитивний синтез кольорів
Існують два фізично різних способи відтворення кольорових зображень: адитивний (здійснюється шляхом складання С (В) –синіх, З (G) – зелених та Ч (R) –червоних випромінювань –) і субтрактивний (здійснюється шляхом віднімання кольорових випромінювань непрозорими фарбами – , або прозорими Г (C) – голубим, П (M) – пурпурним та Ж (Y) – жовтим барвниками – Адитивний (триколірний – R ,G ,B) синтез застосовується в кольоровому телебаченні, в цифровій фото- і комп’ютерній техніці. Адитивний синтез кольорів здійснюється додаванням трьох випромінювань червоного (red – R), зеленого (green – G), і синього (blue – B) кольорів в різних пропорціях. Кольори, якими в зображенні відтворюються кольори різнозабарвлених предметів, називаються«основними» (R, G, В). Коефіцієнти пропорціональності (r, g, b) називаються основними координатами кольору F:F = rR + gG + bВ . На телебаченні основними кольорами є кольори люмінофорів телевізійного екрану (R T , G T , B T ).В колориметрії стандартизовані три основні системи кольорів.У першій з них трьома основними кольорами є спектральні кольориьмонохромних випромінювань (700 нм; 546,1 нм; 535,8 нм). В двохінших системах XYZ і UVW – основні кольори (X, Y, Z) і (U, V, W) є умовними. Вони обрані так, що для всіх реальних кольорів колірні координати мають тільки позитивні значення.Система XYZ побудована так, що одна з координат, а саме Y —представляє коефіцієнт яскравості випромінювання. Ця системазручна тим, що незалежно від яскравості випромінювання Y характеризується колірним тоном і насиченістю. Значення цих коефіцієнтів знаходять діленням колірних координат на модуль кольорів, обумовлений сумою всіх трьох колірних координат:
х = Х/(Х + Y + Z); y= Y/(X + Y + Z).
Система XYZ дозволяє наочно представити колір випромінювання в системі прямокутних координат. У центрі розташовується «точка» ахро матичных тонів. За допомогою цього колірного графіка легко здійснюється перехід від колориметричних величин до звичних длязору характеристик кольорів – колірному тону і насиченості кольорів.
• Колірний тон визначається «домінуючою» довжиною хвилі того монохроматичного випромінювання, яке в суміші з білим випромінювання дозволяє відтворити колірність заданого кольору F.
• Насиченість кольору характеризується «чистотою кольору». Значення цієї величини визначається відносною кількістю моно хроматичного випромінювання до суми цього випромінювання з білим. Субтрактивный синтез застосовується в кольоровій кінематографії (трьохбарвниковий), в полігра фії (чотирьохфарбовий) і в живопису (багатофарбовий) і базується базується на тому, що необхідний колір отримують змішуванням забарвлених оптичних середовищ «додатковими» кольорами: голубим (cyan – C), пурпурним (magenta –M) та жовтим (yellow – Y). При субтрактивному синтезі світлові потоки випромінювань основних кольорів виділяються і одночасно дозуються різними засобами – світлофільтрами, пігментами, фарбами або барвниками . При субтрактивному синтезі кольору випромінювання потрапляють в око не безпосередньо, а перетворюючись забарвленим оптичним середовищем. Реально існуючі середовища лише приблизно відповідають вимогам субтрактивного синтезу. Фарба виконує функцію перетворювача енергії випромінювання джерела світла. Колір фарби є додатковим до кольору випромінювання, що дозується нею. Жовта фарба (Y) поглинає в необхідній для синтезу кількості синє випромінювання. Зелене випромінювання регулює пурпурна (M) фарба, а червоне – голуба (C). Відбиваючись від неї або проходячи наскрізь, одні промені ослабляються сильніше,інші слабкіше. В результаті баланс випромінювань, що потрапили на сітківку ока, змінюється, що викликає відчуття того чи іншого кольору. Субтрактивним синтезом в поліграфії ми ніколи не отримаємо білий колір – тільки сірий або чорний. Причина в тому, що фарба завжди поглинає світло сильніше, ніж папір, на який вона нанесена.Для субтрактивного синтезу білим кольором є колір паперу, на якому
проводиться друк, при повній відсутності фарби. Чорний колір виходить при змішуванні максимальної кількості всіх трьох фарб. Але на практиці в поліграфії змішування тріадних фарб (CMY – ГПЖ) дає не чорний, а брудний буро-коричневий колір, а сірі тони вимагають для відтворення нерівних кількостей фарб. Тому для якісного відтворення чорного кольору в поліграфії вводиться ще і чорна фарба (blackабо key or black), що дає у результаті систему CMYК (вимовляється «сі-мак»). Застосування чорної фарби продиктоване, по-перше, економічними міркуваннями, оскільки це дозволяє зменшити витрати дорогих кольорових фарб, а по-друге, дозволяє вирішити деякі принципові проблеми, що виникають в процесі трьохколірного друку внаслідок недосконалості друкарських фарб, спектр відбиття яких на практиці не обмежується тільки жовтою, тільки пурпурною та блакитними зонами. Для виправлення відтворення кольорів негативними фото-кіноплівками в емульсійні шари окрім барвників вводяться ще і маскуючі компоненти, вплив і дію яких буде розглянуто окремо. Субтрактивний син тез реалізується змішуванням фарб або барвників, а не змішуванням різноколірних світлових потоків, і тому результат визначається більшою мірою поглинанням одних променів,а не пропусканням або відбиттям інших. Поглинання регулюється зміною товщини або густини фарби (поліграфія), або барвника шару. світлофільтру (фотографія), або барвників в шарах кіноплівки (кінематограф), що і забезпечує відтворення необхідних кольорів. голуба прозора фарба (на мал. перший зліва прямокутник на білій поверхні – Г) поглинає з падаючого світлового потоку білого кольору червоні випромінювання і пропускає, з відбиттям від білої підкладки, зелені та сині, які дають в сумі голубий колір; пурпурна прозора фарба (наступний на мал. прямокутник на білій поверхні – П) поглинає зелені промені і пропускає, з відбиттям від білої підкладки, червоні та сині, які дають в сумі пурпурний колір;жовта прозора фарба (наступний прямокутник на білій поверхні – Ж) поглинає сині промені і пропускає, з відбиттям від білої підкладки,зелені і червоні, які дають в сумі жовтий колір. Змішані одна з другою пурпурна і голуба фарби по глинають відповідно зелені і червоні промені і пропускають си ні, які відіб’ються білою підкладкою, і т. д. Змішуючи три фарби рівноінтенсивних додаткових кольорів отримаємо в сумі чорний колір.Якщо на шляху світлового потоку білого кольору поставити комбінацію пари світлофільтрів голубого, жовтого і пурпурного кольору, то за фільтрами отримаємо сині, зелені та червоні випромінення. Тобто два світлофільтри різних додаткових кольорів віднімають з білого світла два основні кольори не пропустять третій основний. Три одинакові по густині світлофільтри додаткових кольорів взагалі не пропустять ніяких випромінювань. Таким чином, при субтрактивному синтезі в результаті проходження білого світлового потоку через шар барвника відбувається вибіркове поглинання частини енергії спектру випромінювання, внаслідок чого світловий потік набуває того або іншого забарвлення. Підвищення концентрації жовтого барвника веде до збільшення поглинання синього випроміненя світла. Підвищення концентрації пурпурного і блакитного барвників підвищує поглинання відповідно зеленого і червоного випромінення світла. Зміна зонального поглинання світла характеризується величиною кольороподілених густин (D С , D 3 , D Ч або англ. D B , D G , D R ).
