
- •Основні риси господарського розвитку світу в кінці хіх ст:
- •7. Основні риси світового господарського розвитку наприкінці хіх на поч. Хх ст.:
- •8. Основні чинники стрімкого господарського розвитку сша:
- •9. Основні риси господарського розвитку Німеччини в кін хіх на поч. Хх ст.:
- •10. Основні риси економічно життя в пореформений період (промисловий переворот):
- •11. Економічні наслідки і Світової війни:
- •16. Політика «Нового курсу» Рузвельта в сша:
- •18. Основні наслідки іі с.В. Для світового господарства:
- •19. Спільні риси післявоєнної відбудови господарства капіталістичних країн:
- •21. Основні наслідки іі с. В. Для Великобританії:
- •22. Основні наслідки іі с. В. Для Франції:
- •23. Економ політика Шарля де Голля у Франції:
- •24. Основні наслідки іі с. В. Для Німеччини:
- •25. Основні наслідки іі с. В для Японії:
- •42. Методи ринкової трансформації:
- •44.Економічні передумови створення єс:
- •1.Основні риси господарського розвитку світу в кінці хіх ст:
11. Економічні наслідки і Світової війни:
- людські втрати (бл. 100 млн вбитих і 200 млн скалічених);
- руйнування промислових об’єктів, житлового фонду та інфраструктури;
- зменшення обсягів промислового в-цтва;
- зростання держ боргу та інфляції;
- формування в багатьох країнах етатистської економічної с-ми внаслідок посилення ролі держави в господ житті;
- зниження рівня життя широких верств населення, що зумовило масове внедоволення та поширення революційного руху в Росії, Німеччині, Австроугорщині;
- масштабні зміни на світовій політ карті;
Зміни співвідношення сил на світовій економічній арені.
12. Інституціоналізм - це напрям економічної думки, що виник в кінці ХІХ ст. у США як альтернатива неокласичній школі та реакція на планування монополій в економічній с-мі. Основні положення:
- об’єктом дослідження є певні інститути (держава, корпорація, профспілки), а також правові, психологічні та морально-етичні аспекти (звичаї, навички);
- основою аналізу є не лише економічні проблеми, а й проблеми політичні, соц., правові, етичні тощо;
- політика абстрактних методів класиків, які відірвалися від реальності і відмовились від аналізу поведінки людини, як особистості.
У рамках раннього інституціоналізму сформувались три осн напрями:
1) соц.-психологічний (Т. Веблен);
2) соц.-правовий (Дж. Коммонс);
3) емпіричний (У. Мітчелл).
13. Неоінституціоналізм - це наук напрям, що сформувався в 1950-60 рр. і поставив у центр дослідження нові об’єкти: місце і роль в економічному житті НТР, інформації, влади, політики тощо. Це сукупність сучасних концепцій переважно техніко-економічного і соц.- правового спрямування, для яких характерні:
- критичний аналіз ортодоксальних теорій;
- спроба інтегрувати економічну теорію з ін. суспільними науками;
- прагнення вивчати трансформацію економ с-ми під впливом НТР;
- вимога посилити суспільний контроль над бізнесом;
- визнання необхідності втручання держави в економіку.
14. Світова економічна криза 1929-33 рр. відома як «Велика депресія». Найбільш від кризи постраждали США, про що свідчать такі факти:
- зменшення обсягів промислового в-цтва (на 46%);
- банкрутство десятків тисяч п-ств, понад 5 тис банків, бл 1 млн фермерських господарств;
- різке зменшення рівня ЗП;
- зростання безробіття;
- дефляція внаслідок ефекту перевиробництва;
- значна тривалість, зумовлена посиленою антикризовою політикою (невтручання д-ви в економ життя).
15. Кейнсіанство - один з провідних напрямів в розвитку сучасної науки, думки, осн положення якого були сформовані в 30-х рр.. ХХ ст. видатним англ. економістом Дж. Кейнсом. Основні положення:
- наявна ринкова система не є досконалою і саморегульованою, оскільки ціни втратили гнучкість і не забезпечують автоматичного відновлення рівноваги;
- центр проблемою дослідження є формування ефективного сукупного попиту - основна умова, що визначає рівень нац. Доходу і зайнятості;
- забезпечення повної зайнятості та економ зростання важливе лише за умови активного держ втручання.