7. Основні риси світового господарського розвитку наприкінці хіх на поч. Хх ст.:

- новий етап НТР: винайдення нових технологій в-цтва металу, добрив, ліків, створення двигуна внутр. Згоряння, створ нових засобів пересування (трамвай, мотоцикл, літак, авто);

- революційні зміни в галузі зв’язку (винайдення радіо);

- стрімке поширення поточного в-цтва, що набуло довершеного вигляду на автозаводах Г. Форда;

- трансформація с-ми монополістичної конкуренції у систему монополістичного капіталізму (набули поширення монополістичні союзи - картелі, трести, синдикати, концерни);

- посилення у провідних країнах впливу д-ви на економіку та становлення держ монополістичного капіталізму;

- завершення територіального поділу світу та форм колоніальної системи, що закріпила за провідними країнами світу великі території (Росія, Англія, Франція);

- початок економ поділу світу як результат перетину на світовому ринку інтересів окремих монополій;

- остаточне формування світового ринку за рах міжнар поділу праці та розвитку транспортної інфраструктури;

- зростання обсягів вивозу капіталу за кордон;

- вдосконалення військ озброєння та мілітаризація економіки провідних країн світу внаслідок високої прибутковості та стабільності воєнного в-цтва, що забезпечується держ замовленням.

8. Основні чинники стрімкого господарського розвитку сша:

- активне впровадження в промисловість останніх досягнень галузі науки та техніки, впровадження масового в-цтва, стандартизація, різні методи інтенсифікації праці;

- інтеграція в країну кваліфікованих спеціалістів з Європи;

- швидке завершення індустріалізації, що сприяло прискорення концентрації промислового капіталу та монополізації промисловості у вигляді трестів;

- активне зрощування банківського капіталу з промисловим;

- розвиток міжнар торгівлі;

- активна протекціоністська політика, у тому числі активна участь в економічному поділі світу.

9. Основні риси господарського розвитку Німеччини в кін хіх на поч. Хх ст.:

- розвиток освіти та науки, що мало величезний вплив не тільки на економічний розвиток Н., але й усього людства;

- стрімка урбанізація населення;

- завершення промислового перевороту з акцентом на розвитку галузі важкої промисловості;

- масштабна електрифікація та механізація в-цва;

- концентрація в-цтва та утворення монополій переважно у формі картелів і синдикатів;

- велика роль банків у стимулюванні р-ку промисловості та швидкий процес концентрації ьанк капіталу;

- перехід до політики протекціонізму в торгівлі;

- агресивніа експансіонтська політика д-ви з метою забезпечення нац. Монополій сировинними базами і ринками збуту.

10. Основні риси економічно життя в пореформений період (промисловий переворот):

- бурхливий розвиток ринкових відносин;

- зростання товарності с/г та виникнення економії;

- формування ринку робочої сили, який забезпечував не лише с/г, але й промисловість вільно найманими робітниками;

- інтенсивне залізничне будівництво, що дозволило в 1880 р створити широку залізничну мережу;

- створення нового вугільно-металургійного центру (Донбас-Криворіжжя);

- динамічний розвиток харчової промисловості, передусім цукрової, спиртової, тютюнової., борошномельної та олійної галузей;

- концентрація промислового капіталу та виникнення монополій, д-сть яких значною мірою контролюється державою;

- зрощення банк капіталу з промисловим;

- створення спеціалізованих товарних бірж і численних торговельних фірм;

- приплив іноземного капіталу в гірнично-металургійну галузь.

Результати:

• розвиток держ п-ства в ключових галузях;

• фінансова реформа Вітте - наповнила держ скарбницю, стабілізувала ціни і грошовий обіг;

• запровадження протекціонізму в торгівлі;

• Столипінська аграрна реформа, що передбачала перетворення селян на реальних індив власників землі, ств відрубних та хутірних господарств.