1. Основні риси господарського розвитку світу в кінці хіх ст:

• концентрація промислового і банківського капіталу, а подекуди їх злиття;

• виникнення монополістичних утворень в окремих галузях (перша в США 1872);

• виникнення фін барєрів входження в нові капіталомісткі галузі;

• формування складних форм господарювання та взаємовідносин між виробником і споживачем;

• виникнення держ обмежень щодо підприємницької д-сті та трудових відносин;

• посилення кризових явищ в економіці та зниження ефект функціонування грош с-ми;

• зміна характеру товару;

• виникнення поточного виробництва;

• заміна парової енергії на електричну у промисловості та на транспорті;

• історичні вдосконалення в металургії, широке використання кольорових металів;

• зростання ролі нецінової конкуренції у ринковій боротьбі;

• інтенсивна інтернаціоналізація ринків.

2. Австрійська школа (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк) виникла в 70-80 х рр. ХІХ ст., протиставляючи теоріям вартості класиків власну суб’єктивно-психологічну теорію, котра пояснює цінність благ їх корисністю. Основні положення:

- предметом дослідження виступає поведінка економічних суб’єктів, які намагаються задовільнити власні потреби за допомогою благ;

- об’єктом дослідження є індивід господарство, що визначає закони і параметри розвитку економіки в цілому;

- обмеження економічних відносин лише ринковими зв’язками, що визначають пропорції і сфери споживання і сфери виробництва;

- об’єктивно психологічний підхід до аналізу економічних процесів і їхніх факторів;

- принцип обмеженості матеріальних благ, що унеможливлює задоволення всіх потреб економічних суб’єктів.

3. Кембриджська школа (А. Маршалл, А. Пігу, Р. Хоутрі) - сформувалася у 90-х рр. ХІХ ст. у Великобританії, започаткувала неокласичний напрям. Основні положення:

- обєднання сфери в-цтва і споживання в об’єкт цілісного системного аналізу;

- синтез теорії вартості класиків з теорією цінності, відтак дослідження ринкової взаємодії за допомогою одночасного виміру граничних витрат і граничної корисності;

- знання об’єктивності економ законів для будь-якого суспільства та рівня господарської с-ми.

4. Американська школа - сформувалась наприкінці ХІХ ст. в США і стала однією з основоположників у формуванні неокласичної теорії. Засновник Дж. Б. Кларк.

1) розвиток методології досліджень на основі учення про статику і динаміку;

2) екон наука покликана вивчати та пояснювати відносини розподілу і природу доходів у сус-ві;

3) поширення граничного аналізу на формування факторних доходів;

4) сформулювали закон спадної продуктивності факторів в-цтва;

5) виділили четвертий фактор в-цтва – підприємницьку д-сть.

5. Математична школа (В. Джевонс, Ф. Еджворт, Л. Вальрас, В. Паретто, І. Фішер, Р. Фріш, Є. Слулуцький) - сформувалась у 80-х рр.. ХІХ ст. у теоріях економістів. Осн положення:

- широке застосування мат методів в обґрунтуванні економічної теорії;

- аналіз екон системи як замкнутої системи колових ринкових взаємовідносин;

- у кожній ланці ринкової с-ми існує рівновага.

6. Стокгольмська школа (К. Вікселль, Т. Кассель, Д. Девідсон, Т. Неоддаль, Б. Олін) - виникла у Швеції, узагальнивши низку ідей та положень ін. шкіл. Осн положення:

- використання макроекономічного підходу в аналізі економічних процесів;

- запровадження понять «ex ante» (прогнозуване моделювання економічних процесів і явищ, що дає змогу виявити закономірності їх розвитку) та «ex post» (аналіз стат даних);

- теоретичний аналіз стану нерівноваги, що є внутрішньо властивий для економіки.