
- •1. Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •2. Поняття охорона праці
- •3. Соціально-економічний чинник і галузь науки
- •4. Структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •Тема 1.1
- •6. Закон України про Охорону праці
- •9. Органи державного управління оп (ст.13 управління оп)
- •10. Системи управління оп
- •11. Організація служби оп, її основні завдання, функціональні обов’язки та права.
- •12. Комісія з питань оп на п-ві, порядок її створення, обов’язки та права.
- •14.Посалові обов’язки роботодавця інденеро-технічних працівників з охорони праці , триступеневий контроль за станом охорони праці. Огляди стану охорони праці.
- •15.Інструктажі з оп, їх види та порядок проведення
- •16.Стажування (дублювання) та допуск
- •17. Навчання працюючих з питань охорони праці
- •19. Порядок і терміни розслідування нещасних випадків на виробництві. Склад комісії. Акт про нещасний випадок.
- •20.Спеціальне розслідування нещасних випадків, формування комісії спеціального розслідування і їх функцій. Перелік документів, що входять до матеріалів спеціального розслідування.
- •22.Порядок розслідування аварій на виробництві , класифікація аварій, склад комісії.
- •5.1.1Механізація і автоматизація технологічних процесів і обладнання
- •24.Основні вимоги безпеки до конструкції технічного обладнання
- •25.Основні вимоги безпеки до галузі хлібопродуктів.
- •26. Дія електричного струму на людину
- •27.Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Умови виникнення електротравм.
- •28. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •29.Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •31. Методи визначення запиленості повітря у виробничих приміщеннях.
- •32. Загальні заходи попередження забруднення повітряного середовища. Засоби індивідуального захисту.
- •35.Значення раціонального виробничого освітлення. Класифікація виробничого освітлення, вимоги охорони праці до нього. Нормування природнього та штучного освітлення.
- •36. Джерела штучного освітлення
- •38. Прилади для контролю освітлення
- •39. Фізична характеристика шуму, дія шуму на організм людини. К-ція виробничих шумів. Джерела шуму на п-вах. Прилади для вимірювання виробничого шуму.
- •1. Класифікація виробничих шумів.
- •40. Інженерно-технічні і організаційні заходи захисту від шуму.
- •41. Причини виникнення і фізична х-ка вібрації. Види та джерела вібрації на п-вах. Вплив вібрації на організм людини, нормування вібрації. Прилади для контролю вібрації.
- •42. Забезпечення вібробезпечних умов праці. Засоби індивідуального захисту від шкідливої дії шуму та вібрації.
- •47. Пожежна безпека будівель та споруд
- •49.Cпринклерні або дренчерні улаштування
- •50. Вогнегасники
- •51.Протипожежне водопостачання
- •52.Пожежна сигналізація і зв*язок. Евакуація людей.
- •53. Державний пожежний нагляд, його органи і функції.
- •55. Постійно діючі пожежно- технічної комісії
- •56.Навчання з питань пожежної безпеки.
25.Основні вимоги безпеки до галузі хлібопродуктів.
Загальні вимоги до виробничих процесів регламентуються ГОСТ 12.3.002-75. Вони передбачають:
— усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, котрі справляють небезпечну дію;
— заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, та операціями, при виконанні котрих ці фактори відсутні або мають меншу інтенсивність;
— комплексну механізацію та автоматизацію виробництва,
— застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів,
— герметизацію обладнання,
— застосування засобів колективного захисту працівників;
— раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці;
— своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;
— запровадження систем керування технологічними процесами, котрі забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання;
— своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, котрі є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
— забезпечення пожежо- та вибухобезпеки.
Значною мірою безпека виробничих процесів залежить від організації та раціональності планування цехів, дільниць, від рівня облаштованості робочих місць, виконання вимог безпеки до виробничих приміщень, зберігання, транспортування, складання вихідних матеріалів, заготовок та готової продукції, а також від видалення відходів, їхньої утилізації, від дотримання вимог безпеки, що ставляться до виробничого персоналу.
26. Дія електричного струму на людину
Електричний струм – це впорядкований рух електричних зарядів. Сила струму в ділянці кола прямо пропорційна різниці потенціалів, тобто напрузі на кінцях ділянки і обернено пропорційна опору ділянки кола.
Доторкнувшись до провідника, що знаходиться під напругою, людина включає себе в електричний ланцюг, якщо він погано ізольований від землі або відразу дотикається до об'єкту з іншим значенням потенціалу. У цьому випадку через тіло людини проходить електричний струм.
Дія електричного струму на живу тканину на відміну від дії інших матеріальних факторів (пари, хімічних речовин, випромінювання та ін.) носить своєрідний і різнобічний характер. Проходячи через організм людини, електричний струм здійснює термічну, електролітичну і механічну дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні як живій, так і неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, яка є специфічним процесом, властивим лише живій тканині:
- термічна дія струму проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які знаходяться на шляху струму, що викликає в них серйозні функціональні розлади;
- електролітична дія струму проявляється в розкладанні органічних рідин, у тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічні складу;
- механічна (динамічна) дія струму виявляється у розриві, розшаруванні та інших пошкодженнях різних тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини та ін.;
- біологічна дія струму проявляється в подразненні й порушенні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають при нормальному функціонуванні організму.
Електричний струм, проходячи через організм, подразнює живі тканини, викликаючи в них відповідну реакцію – збудження, яке є одним з основних фізіологічних процесів і характеризується тим, що живі утворення переходять зі стану відносного фізіологічного спокою в стан специфічної для них діяльності.
Так, якщо електричний струм проходить безпосередньо через м'язову тканину, то збудження, зумовлене подразнюючою дією струму, проявляється у вигляді мимовільного скорочення м'язів. Це так звана пряма, або безпосередня, подразнююча дія струму на тканини, по яких він проходить.
Однак дія струму може бути не тільки прямою, а й рефлекторною, тобто здійснюватися через центральну нервову систему. Інакше кажучи, струм може викликати збудження тих тканин, які не знаходяться у нього на шляху. Справа в тому, що електричний струм, проходячи через тіло людини, викликає подразнення рецепторів – особливих клітин, яких є велика кількість у всіх тканинах організму і які володіють високою чутливістю до дії факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.
Центральна нервова система переробляє нервовий імпульс і передає його як виконавчу команду до робочих органів: м'язів, залоз, судин, які можуть знаходитися поза зоною проходження струму.
За допомогою експериментальних досліджень було встановлено, що людський організм починає відчувати подразнюючу дію змінного струму промислової частоти силою 0,6-1,6 мА і постійного струму 5-7 мА. Такі струми не є серйозною небезпекою для діяльності організму людини.
Дослідження з визначення впливу роду струму на небезпеку ураження людини показали, що змінний струм частотою 50 Гц є найбільш несприятливим. При збільшенні частоти (вище 50 Гц) сила відчутного і невідпускаючого струмів зростає. Також зростає сила цих струмів при зменшенні частоти. Наприклад, встановлено, що сила фібриляційного струму при 400 Гц приблизно в 3,5 рази перевищує струм при частоті 50 Гц, тому підвищення частоти струму застосовують як один із заходів підвищення електробезпеки.