29. Перша світова війна і Україна: трагедія і шанс.

Перша половина XX ст. була переломною як для всього людства, так і для нашої країни. Та пора насичена подіями, які мали важливе значення для українського державо­творення. Український народ пережив трагедію Першої світової війни, але ця війна призвела до поразки і розпаду Російської та Австро-У горської імперій, що поневолювали Україну. Народ, саме існування якого заперечувалося, а мова переслідувалася, дістав шанс здобута національну державність і право жити власним життям у соборній Україні. У 1917 р. починається героїчна доба Української революції, що в результаті неї на українських теренах постали одразу дві держави: УНР і ЗУНР. Невдовзі вони об'єдналися. Тоді здавалося, що мрії та сподівання кількох поколінь борців за волю й незалежність українського народу можуть здійснитися.

Але історія розпорядилась інакше. Визвольні змагання 1918-1921 рр. закінчилися поразкою. Світовий політикум тоді не підтримав прагнення українців до незалежності. Українські землі поділили радянська Росія, Польща, Румунія та Чехословаччина. Доля українців у цих державах склалася по різному. Найбільш трагічною вона була в українців, які потрапили під владу російських більшовиків. Радянська Україна стала складовою Радянського Союзу, де утвердився тоталітарний сталінський режим. Під гаслом щасливого комуністичного майбутнього тоталітаризм приніс українському народові тяжкі страждання. Всеосяжний експеримент із радянської модернізації, що включав у себе індустріалізацію, колективізацію і „культурну революцію”, супроводжувався терором і невиправданими жертвами. Зазнавали утисків і переслідувань українці й під владою Польщі та Румунії. Попри все українці не полишали боротьби. Згуртовувалися сили українських патріотів, викристалізовувалась українська ідея.

14. березня 1939 р. українці здійснили ще один відчайдушний крок, проголосивши незалежність Карпатської України, знову засвідчивши своє прагнення до самостійного державного життя. Але і цього разу історія не була прихильною до України. Світ втягувався у вир Другої світової війни, яка принесла нові випробування і нові сподівання...

29. Назвіть причини,привід та мету національно-демократичної революції 1917-20 рр.

Українська революція стала визначною подією в історії українського народу XX ст. Вона засвідчила негасиме прагнення українців до творення власної держави. Незважаючи на тривале імперське поневолення, народ знайшов у собі сили, щоб у вкрай несприятливих умовах протягом тривалого часу (1917-1920 рр.) вести запеклу збройну боротьбу, відстоюючи свою державність.

Дослідники революції вказують такі причини: 1. Залежне і пригноблене становище України, великодержавницька політика щодо неї панівних кіл як Росії, так і Австро- Угорщини. 2. Важке соціальне становище переважної частини населення. Невирішеність аграрного питання і соціального захисту робітництва. 3. Піднесення українського національно-визвольного руху, організаційне та ідеологічне його оформлення. 4. Перша світова війна, яка до краю загострила проблеми воюючих держав, ослабила і призвела до падіння Російської, а згодом Австро-У горської імперій. Це дало історичний шанс українському народу у боротьбі за свою державність.

Перемога Лютневої демократичної революції у Росії 27 лютого 1917 р., повалення монархії, зречення Миколою II престолу 2 березня 1917р. - все це стало приводом до початку революції в Україні і відкрило нову сторінку в історії нашої держави. Розпочався складний, суперечливий, але дуже важливий етап у її суспільно-політичному й духовному розвитку.

Метою революції проголошувалось здобуття автономії як першого кроку до незалеж­ності.