3. Функції та завдання

Функції: світоглядна, теоретико-пізнавальна, прикладна (формування практичних рекомендацій), прогностична.

Завдання регіональної економіки :

довготермінова (стратегічна) мета – зближення регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку і подолання дезінтеграційних тенденцій, створення рівних соціально-економічних і екологічних умов розвитку регіонів з метою становлення в них постіндустріального розвиненого суспільства, підвищення рівня життя усіх громадян.

Короткотермінова мета — подолання кризових явищ і підняття рівня економіки у проблемних (відсталих) регіонах, зменшення рівня злиденності; збагачення культурного життя.

4. Регіональна економіка в системі наукового пізнання

регіональна економіка вважається наукою економічною

вона належить до сукупності регіональних наук – економічна і соціальна географія, регіоналізм (належить до міжнародної економіки), регіонознавство (можливе і країнознавство)

Регіональна економіка найтісніше пов'язана з блоком економічних наук — загальною економічною теорією, політекономією, макро- і мікроекономікою, геоекономікою і геополітикою, міжнародною економікою, науками про фінанси, податки тощо. Простежуються тісні зв'язки регіональної економіки з статистикою звичайною (наука про показники) і математичною (наука про математичну обробку статистичних даних), науками про управління і менеджмент, інформатикою. Надзвичайно важливим є зв'язок регіональної економіки з математикою, особливо використання економетричних, економіко-статистичних методів, методів теорії ймовірності та ін.

Існування регіонів зумовлено формуванням соціуму, що тісно пов'язує регіональну економіку з блоком соціальних і гуманітарних наук — соціологією, географією населення, демографією і народознавством, етнографією, психологією

5. Сутність і мета програмування

Відповідно до Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" (2000 р.), в усіх адміністративно-територіальних одиницях розробляються прогнози соціально-економічного розвитку терміном на 5 років та програми економічного і соціального розвитку терміном на 1 рік. До основних принципів регіонального програмування належать: висока цільова спрямованість на кінцевий результат; чітке визначення системи пріоритетів.

Регіональні програми класифікують таким чином;

— за рівнем: загальнодержавного, регіонального і місцевого значення;

— за тривалістю: довготермінові, середньотермінові, короткотермінові;

— за змістом реалізованої проблеми: комплексні та функціональні;

— за характером програмних заходів: освоєння нових територій, подальший розвиток їх господарства чи реконструкція.

Регіональні програми поділяють на: програми соціально-економічного розвитку регіонів (для областей, міст тощо) та цільові комплексні програми (проблемні програми для територій поза адміністративно-територіальним поділом). Нині вже розроблено проекти регіональних програм соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, Полісся, Поділля, Причорномор'я, розробляються програми розвитку Придніпровського регіону.

Державні регіональні програми розробляються з метою активізації господарської діяльності та розвитку ринкових відносин у регіонах; забезпечення структурної перебудови господарських комплексів; вирішення проблем соціального характеру, пов'язаних із зайнятістю населення, розвитком соціальної інфраструктури; ліквідації локальних соціально-економічних криз; створення умов для екологічної безпеки в регіоні тощо.