1. Об'єкт і предмет вивчення

Регіональна економіка — це галузь економічної науки, яка вивчає сукупність економічних і соціальних факторів та явищ, що зумовлюють формування і розвиток продуктивних сил та соціальних процесів у регіональній системі країни й кожному регіоні.

Об'єкт – складні прир-соц-госп., системи та процеси, що в них протікають.

Об'єктами вивчення регіональної економіки є економічний потенціал, галузеві та міжгалузеві комплекси, інфраструктура, системи територіальної організації господарства і суспільства, внутрішні й зовнішні зв'язки територіально-господарських комплексів, система і механізми регіонального управління. Узагальнюючи сказане вище, можна визначити, що об'єктом дослідження регіональної економіки є регіон у всій його різноманітності.

Предмет – закони і закономірності розвитку прир-соц-госп. Систем, які є територіально визначеними. за О.Г. Гранбергом предметом дослідження регіональної економіки є:економіка окремого регіону; економічні зв'язки між регіонами; регіональні системи, розміщення продуктивних сил, регіональні аспекти економічного життя, пов'язані з виробництвом, трудовою діяльністю, рівнем життя населення та ін.

Отже, регіональна економіка досліджує просторову організацію економіки (господарства), її галузеві аспекти розвитку і розміщення, господарство регіонів, соціальні та екологічні аспекти економічного розвитку та ін.

2. Методи дослідження

Системний аналіз — підхід до дослідження будь-якого об'єкта як до системи. Тріада "природа – господарство — населення" — основний предмет територіальних (регіональних) досліджень.

Історичний метод. Він має переваги у регіональних дослідженнях, оскільки господарство, населення, природа є інерційними системами. Кардинальні зміни їхнього розвитку можливі тільки протягом тривалого часу. Вивчення динаміки показників є необхідною умовою визначення тенденцій розвитку і розміщення. Дослідження динамічних рядків в економіці зазвичай охоплює період не менш як 5 років.

Порівняльний метод. Дає змогу визначити відмінності у рівнях і особливостях розвитку різних територіально-господарських структур. За допомогою цього методу можна обчислити відносну ефективність функціонування різних об'єктів господарської діяльності. Часто історичний і порівняльний методи об'єднують в один — історико-порівняльний.

Графічні методи є універсальним засобом для наочного відображення об'єктів і явищ дослідження. Графічні методи використовують переважно у дослідженнях динаміки розвитку і структури об'єктів.

Метод техніко-економічних розрахунків. Науковим опрацюванням цих показників займається статистика.

Нормативний метод дає змогу визначити, наскільки "поганими" чи "гарними" є явища або об'єкти, що досліджуються. Його використовують шляхом порівняння чинних показників із нормативними або стандартними

Метод типології і класифікації Використовується для групування об'єктів з однаковими або схожими рисами.

Заг.наукові методи: методи логіки, теоретичного моделювання, структурно-функціональні, метод математичного моделювання та методи науки синергетики.

У регіональних дослідженнях до спеціальних можна віднести: економіко-математичні ( економетричні, лінійне програмування, міжгалузевий баланс), соціологічні.