
- •Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці.
- •Міжнародні стандарти соціальної відповідальності. Стандарти sa 8000 iso 26000, їх характеристика.
- •Діяльність міжнародних організацій у сфері охорони праці (Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна агенція з атомної енергії).
- •Охорона праці в Україні. Місце системи управління охороною праці в галузі в загальнодержавній системі охорони праці.
- •Структура системи управління охороною праці в галузі.
- •Законодавчі акти з охорони праці в галузі: характеристика основних документів. Загальнонаціональні, галузеві, документи окремих підприємств
- •Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) в галузі: характеристика основних документів. Державний реєстр нпаоп.
- •Права й обов’язки працівників галузі щодо охорони праці.
- •Система охорони праці на підприємстві, в організації, установі, зокрема в засобах масової інформації.
- •Обов’язки адміністрації в забезпеченні здорових умов праці, зокрема в засобах масової інформації.
- •Розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців в установах галузі.
- •Вражаючі фактори виробничого процесу, наявні в галузі, їх класифікація та характеристика.
- •Умови праці в галузі з погляду шкідливих факторів у галузі, характеристика та засоби захисту.
- •Мікроклімат виробничих, зокрема редакційних, студійних приміщень, його параметри.
- •«Перелік професійних захворювань», затверджених постановою кмі від 8.11.2000 р. Місце в ньому захворювань, характерних для галузі.
- •Професійні захворювання. Най поширеніші професійні захворювання в галузі та чинники їх виникнення.
- •Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Порядок розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань у галузі.
- •Порядок діагностування профзахворювань та компенсації витрат, пов’язаних з їхнім лікуванням.
- •Страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві. Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •Закон України «Про охорону праці» про відшкодування потерпілому на виробництві.
- •Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Національна, регіональні, галузеві програми.
- •Планування заходів з охорони праці в галузі. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •Попередні та періодичні медичні огляди працівників. Медичні огляди працівників у галузі.
- •Заходи щодо профілактики виробничого травматизму, зокрема в засобах масової інформації.
- •Види інструктажів з охорони праці та порядок їх проведення.
- •Вступний інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Первинний інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Повторний інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Позаплановий інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Цільовий інструктаж з охорони у галузі, мета й порядок проведення.
- •Чинники пожежної небезпеки в галузі.
- •Причини пожеж на галузевих об’єктах – реальні та ймовірні.
- •Первинні засоби пожежогасіння та їх використання.
- •Вогнегасники, їх класифікація та правила користування.
- •Порядок дій працівників галузі при виникненні пожежі.
- •Електробезпека. Види ураження людини електрострумом.
Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
Нещасні випадки можуть траплятися будь-де, будь з ким та за будь-яких умов. Але, переважна більшість нещасних випадків все ж пов’язується з виробничою сферою діяльності людини, бо саме на виробницві безліч чинників для їх виникнення: технічні пристрої, непередбачувані аварії, хімічні, електричні, променеві впливи.
Отже, Нещасним випадком на виробництві визнається раптове погіршення стану здоров'я працівника, одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гостре професійне захворювання і гостре професійне та інші отруєння, одержання теплового удару, опіку, обмороження, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання працівником інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвело до втрати ним працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день; зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, утоплення, а також смерть працівника на підприємстві, в установі, організації (далі – підприємство).
Нещасні випадки на виробництві класифікують наступним чином:
Нещасний випадок
За характером: виробничий і невиробничий
За наслідками: з тимчасовою втратою працездатності, з частковою втратою працездатності, з повною втратою працездатності, зі смертельним наслідком, зі зникненням працівника
За кількістю потерпілих: Груповий, Поодинокий
У всіх випадках розслідування проводиться згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Після того як розслідування завершено, визначено обставини та причини нещасного випадку, а також особи, які допустили порушення вимог охорони праці, на підставі зібраних матеріалів комісія має вирішити питання: чи були дії потерпілого в момент нещасного випадку обумовлені трудовими відносинами з роботодавцем або участю його в трудовій діяльності. В залежності від цього вона повинна кваліфікувати нещасний випадок, т. тобто визначити, чи є він нещасним випадком на виробництві або не пов'язаним з виробництвом.
Рішення приймається більшістю голосів. При цьому члени комісії, не згодні з прийнятим рішенням, підписують акт із викладенням і аргументованість свого особливого думки. Документ з викладенням окремої думки додається до матеріалів розслідування нещасного випадку.
Акти підписуються членами комісії та затверджуються роботодавцем або його повноважним представником, завіряються печаткою, а також реєструються в журналі реєстрації нещасних випадків на виробництві.
Роботодавець (або його уповноважений представник) у триденний строк після затвердження акта зобов'язаний видати один екземпляр потерпілому, родичам потерпілого або його довіреній особі (на їх вимогу).
Другий примірник акта про нещасний випадок (з іншими матеріалами розслідування) зберігається в архіві організації, за місцем роботи потерпілого, протягом 45 років. При страхових нещасних випадках третій примірник акта роботодавець направляє до виконавчого органу страховика (за місцем реєстрації як страхувальника).