16. «Перелік професійних захворювань», затверджених постановою кмі від 8.11.2000 р. Місце в ньому захворювань, характерних для галузі.

Захворювання, що виникають під впливом хімічних факторів: гострі хронічні інтоксікації, трахеїт, бронхіт, пневмоніт, токсичний гепатит, ураження печінки, нервової системи, очей (катаракта, кон*юктивіти), токсичні ураження кісток, хвороби шкіри (епідерматоз, токсикодермія, металева лихоманка).

Захворювання, викликані впливом промислових аерозолів: пневмоконіози, емфізема-бронхіт, коніотуберкульоз.

Захворювання, викликані дією фізичних факторів: променева хвороба, вібраційна, ураження лазерним випроміненням, нейросенсорна глуховатість, перегрівання

Захворювання, пов'язані з фізичним перевантаженням та перенапруженням окремих органів і систем: захворювання периферичної нервової системи, дисоціативні моторні розлади, захворювання кістково-м*язової системи, варикозне розширення вен, перенапруження голосового апарату, прогресуюча короткозорість, неврози.

Захворювання, викликані дією біологічних факторів: інфекційні захворювання (туберкульоз, вірусні гепатити, сибірська виразка), дисбактеріоз.

Алергічні захворювання: бронхіальна астма, кропивниця, екзема, кон*юктивіт, риносинусит.

Злоякісні новоутворення (професійний рак): пухлини шкіри, порожнини рта, органів дихання, печінки,сечового міхура, кісток, рак шлунка, лейкози.

З огляду на те, що журналіст за специфікою своєї діяльності може деякий час знаходитись на виробництві, в хімічних лабораторіях, лікарнях, на місцях аварій і техногенних катастроф, він може бути уражений багатьма переліченими варіантами хвороб. Але до професійних захворювань журн-та відносяться: неврози, короткозорість (написання текстів, пошук інформації в Інтернеті), викривлення хребта, варикозне розширення вен, захворювання голосового апарату (для дикторів), порушення слуху (радіоведучі).

17. Професійні захворювання. Най поширеніші професійні захворювання в галузі та чинники їх виникнення.

Унаслідок довготривалої або багатократної дії шкідливих речовин та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу виникають професійні захворювання. До небезпечних та шкідливих психофізіологічних виробничих чинників професійних захворювань належать фізичні (статичні, динамічні та гіподинамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове, зорове, емоційне). Останні частіше зустрічаються в галузі журналістики та педагогіки.

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності виключно або переважно під впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою. Професійне захворювання вважається виявленим з того моменту, коли захворілий працівник, змушений був уперше пройти курс лікування або втратив здатність працювати.

Профзахворювання діляться на два основні види: гострі і хронічні. Гострі — недуга, що виникає в результаті короткого (протягом не більше однієї робочої зміни або робочого дня) впливу отруйних речовин або шкідливих чинників. Якщо якийсь фактор впливав на працівника впродовж певного часу, ефект від нього накопичувався тривалий термін, то мова про хронічне професійне захворювання.

Професійні захворювання ділиться на сім основних груп:

1. Зах-ня, що зумовлені гострим впливом хімічних факторів (хронічні отруєння та їх наслідки; ураження: анемія, нефропатія, гепатит; ураженням очей, кісток, нервової системи, органів дихання токсичного характеру);

2. Зах-ня, що виникли через вплив промислових аерозолів (пневмоконіози, професійні бронхіти, бісиноз, емфізема легенів, дистрофічні зміни верхніх дихальних шляхів);

3. Хвороби, що виникли в результаті впливу фізичних факторів. (Променева хвороба і променеві ураження; розлади вегетосудинної системи, ангіоневроз, електроофтальмія, вібраційна хвороба, катаракта, кесонна хвороба, перегріви, механічні епідермози тощо);

4. Зах-ня, що виникли в результаті фізичних перевантажень та окремих перенапружень систем і органів тіла (координаторні неврози, полі- і мононевропатії, радикулопатії шийно-плечової та попереково-крижової частин, хронічні міофібрози плеча та передпліччя, тендовагініти, периартроз, варикозне розширення вен, неврози і багато інших хвороб, у тому числі деякі розлади статевої сфери);

5. Хвороби, зумовлені впливом біологічних факторів. Це — інфекційні та паразитарні хвороби, набуті в процесі професійної діяльності в результаті контакту з хворими.

6. Алергічні захворювання: риніти, бронхіти й інші прояви алергії, що виникли в результаті необхідного контакту з речовинами, носіями та сполуками, які містять алергени.

7. Новоутворення злоякісного характеру (рак). Це пухлини печінки, шкіри, сечового міхура, лейкоз тощо, спричинені впливом шкідливих речовин, присутніх на робочому місці.

Професійне захворювання вважається виявленим з того моменту, коли захворілий працівник, змушений був уперше пройти курс лікування або втратив здатність працювати. Протягом трьох днів після встановлення зв’язку захворювання з умовами праці про це повідомляється обласному (міському) профпатологу, районній санепідемстанції, що курирує підприємство, де працював хворий, та адміністрації підприємства (надсилається екстренне повідомлення про вперше виявлене професійне захворювання) для розслідування причин розвитку захворювання і запобігання виникненню його в інших працівників.

Найпоширенішими професійними хворобами в галузі журналістики можна вважати алергічні захворювання (виникають в результаті тривалого контакту з носіями алергенів), захворювання, що виникли в результаті фізичних, психічних перевантажень та окремих перенапружень систем і органів тіла, хвориби, що виникли в результаті впливу фізичних факторів. Також такі хвороби як нервові розлади, неврози, порушення сну, ВРВ, скаліоз тощо.

Трудова діяльність працівників невиробничої сфери належить до категорії робіт, які пов'язані з використанням великих обсягів інформації, із застосуванням комп'ютеризованих робочих місць, із частим прийняттям відповідальних рішень в умовах дефіциту часу, безпосереднім контактом із людьми різних типів темпераменту тощо. Це зумовлює високий рівень нервово-психічного перевантаження, знижує функціональну активність центральної нервової системи, призводить до розладів в її діяльності, розвитку втоми, перевтоми, стресу.

Тривала робота на комп'ютеризованому робочому місці призводить до значного навантаження на всі елементи зорової системи і зумовлює втому та перевтому зорового аналізатора. Напружена зорова робота викликає "очні" (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очей, ломота у надбрівній частині тощо) та "зорові" (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи) порушення органів зору, що може викликати головний біль, посилення нервово-психічного напруження, зниження працездатності.