12. Розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців в установах галузі.

Керівник підприємства:

1. Здійснює загальне керівництво охороною праці на основі Закону України "Про охорону праці", Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів, направлених на створення здорових і безпечних умов праці працюючих.

2. Створює службу охорони праці і особисто контролює стан охорони праці.

3. Затверджує розподіл обов'язків з охорони праці між керівниками підприємства, встановлює критерії оцінки їх діяльності з цього питання.

4. Контролює через відповідні служби дотримання посадовими особами, всіма працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.

5. Щорічно розглядає і затверджує програму, а також кошторис на використання фонду охорони праці та фінансування заходів з охорони праці, які записані в колективних договорах, і забезпечує їх матеріально-технічне постачання.

6. Затверджує положення, інструкції та інші нормативні акти про охорону праці, чинні в межах підприємства.

7. Організовує навчання і перевірку знань з охорони праці працівників підприємства.

8. Забезпечує розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

9. Бере участь у проведенні Днів охорони праці.

10. Затверджує плани впровадження передового досвіду з охорони праці.

Посадова особа:

1. Затверджує посадові інструкції фахівців підприємства з чітким розподілом функціональних обов'язків з охорони праці.

2. Щоквартально розглядає стан охорони праці та виробничого травматизму на нарадах керівників структурних одиниць підприємства.

3. Накладає дисциплінарні стягнення на працівників підприємства, які допустили чи сприяли своєю безвідповідальністю порушенням нормативних актів про охорону праці.

4. Заохочує працівників підприємства за активну участь й ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки і поліпшення умов праці.

5. Організовує належний стан виробничого побуту згідно санітарних норм та інших нормативних документів.

Фахівець, спеціаліст з ОП має право:

1. видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

2. вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

3. зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

4. надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

13. Вражаючі фактори виробничого процесу, наявні в галузі, їх класифікація та характеристика.

Під вражаючим фактором розуміють такі чинники виробничої системи, які за певних умов завдають шкоди працюючому, призводять до матеріальних збитків. За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути фізичні, в тому числі енергетичні (електромагнітне, акустичне, іоні-зуюче випромінювання тощо), хімічні (луги, кислоти та інші сполуки, що можуть проявити шкідливу дію), біологічні (мікроорганізми, віруси, грибки, комахи), психофізіологічні (фізичні перевантаження, розумові, емо-ційні перевантаження). Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на орга-нізм людини вони в охороні праці поділяються на шкідливі та небезпечні. Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники на виро-бництві, які призводять до погіршення самопочуття, зниження стану здоров’я і працездатності і навіть до смерті як наслідку захворювання. Захист людини від цих факторів покликана здійснювати виробнича сані-тарія (система організаційних заходів і техніч-них засобів, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих фа-кторів). На журналістів перш за все впливають психофізичні фактори. Це зумовлено загальною специфікою професії: постійне спілкування з широким колом осіб, швидкий темп випуску матеріалів, постійний контакт з комп*ютером. Внаслідок цього формується нервове і розумове навантаження. Студійні приміщення зазвичай без вікон, брак свіжого повітря в цих приміщеннях негативно впливає на робітника.