
- •Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці.
- •Міжнародні стандарти соціальної відповідальності. Стандарти sa 8000 iso 26000, їх характеристика.
- •Діяльність міжнародних організацій у сфері охорони праці (Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна агенція з атомної енергії).
- •Охорона праці в Україні. Місце системи управління охороною праці в галузі в загальнодержавній системі охорони праці.
- •Структура системи управління охороною праці в галузі.
- •Законодавчі акти з охорони праці в галузі: характеристика основних документів. Загальнонаціональні, галузеві, документи окремих підприємств
- •Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) в галузі: характеристика основних документів. Державний реєстр нпаоп.
- •Права й обов’язки працівників галузі щодо охорони праці.
- •Система охорони праці на підприємстві, в організації, установі, зокрема в засобах масової інформації.
- •Обов’язки адміністрації в забезпеченні здорових умов праці, зокрема в засобах масової інформації.
- •Розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців в установах галузі.
- •Вражаючі фактори виробничого процесу, наявні в галузі, їх класифікація та характеристика.
- •Умови праці в галузі з погляду шкідливих факторів у галузі, характеристика та засоби захисту.
- •Мікроклімат виробничих, зокрема редакційних, студійних приміщень, його параметри.
- •«Перелік професійних захворювань», затверджених постановою кмі від 8.11.2000 р. Місце в ньому захворювань, характерних для галузі.
- •Професійні захворювання. Най поширеніші професійні захворювання в галузі та чинники їх виникнення.
- •Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Порядок розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань у галузі.
- •Порядок діагностування профзахворювань та компенсації витрат, пов’язаних з їхнім лікуванням.
- •Страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві. Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •Закон України «Про охорону праці» про відшкодування потерпілому на виробництві.
- •Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Національна, регіональні, галузеві програми.
- •Планування заходів з охорони праці в галузі. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •Попередні та періодичні медичні огляди працівників. Медичні огляди працівників у галузі.
- •Заходи щодо профілактики виробничого травматизму, зокрема в засобах масової інформації.
- •Види інструктажів з охорони праці та порядок їх проведення.
- •Вступний інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Первинний інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Повторний інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Позаплановий інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Цільовий інструктаж з охорони у галузі, мета й порядок проведення.
- •Чинники пожежної небезпеки в галузі.
- •Причини пожеж на галузевих об’єктах – реальні та ймовірні.
- •Первинні засоби пожежогасіння та їх використання.
- •Вогнегасники, їх класифікація та правила користування.
- •Порядок дій працівників галузі при виникненні пожежі.
- •Електробезпека. Види ураження людини електрострумом.
Причини пожеж на галузевих об’єктах – реальні та ймовірні.
Пожежа – неконтрольоване горіння, яке призводить до матеріальної шкоди.
Основними причинами пожеж на виробництві є:
— необережне поводження з вогнем;
— незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;
— порушення режимів технологічних процесів;
— несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;
— невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної
безпеки. Дуже часто пожежі на виробництві спричинені необережним
поводженням з вогнем.
Небезпечними факторами пожежі є: відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, коротке замикання, струмові перевантаження, несправність обладнання…
Первинні засоби пожежогасіння та їх використання.
До первинних засобів пожежогасіння належать:
вогнегасники;
пожежні крани-комплекти, ручні насоси
лопати, ломи, сокири, гаки, пили, багри;
ящики з піском, бочки з водою;
азбестові полотнища, повстяні мати та ін.
Первинні засоби пожежогасіння розміщують на пожежних щитах, які встановлюють на території об'єкта з розрахунку один щит на 5000м2. Вони мають бути пофарбовані у червоний колір, а пожежний інструмент у чорний.
Серед первинних засобів пожежогасіння найважливіша роль відводиться самим ефективним з них - вогнегасникам. Встановлено, що з використанням вогнегасників найчастіше успішно ліквідують загоряння протягом перших 4 хв з моменту їх виникнення, тобто до прибуття пожежних підрозділів. Вогнегасники слід установлювати в легкодоступних місцях (у коридорах, біля входів або виходів із приміщень тощо) та на видноті, а також у пожежонебезпечних місцях, де найімовірнішою є поява осередків пожежі. При цьому слід забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних і нагрівальних приладів.
Робота з порошковим вогнегасником:
1) спрямувати насадок на осередок пожежі;
2) зірвати пломбу, висмикнути чеку;
3) натиснути на важіль;
4) розпочати гасіння пожежі.
Вогнегасники, їх класифікація та правила користування.
Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в ньому, під дією надмірного тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування однією людиною.
Вогнегасники розрізняють за способом спрацьовування:
автоматичнi - стаціонарно монтуються в місцях можливого виникнення вогню.
ручні (приводяться в дію людиною) - розташовуються на спеціально оформлених стендах.
Вогнегасники різняться за принципом дії:
Вуглекислотні Для приведення в дію вуглекислотного вогнегасника необхідно направити раструб на вогнище пожежі й відвернути до відмови маховичок або натиснути на важіль запірно-пускового пристрою. Щоб уникнути обмороження рук не можна доторкатися до металевого розтруба.
повітряно-пінні Гасити піною електричні установки, що загорілися, і електромережі, що перебувають під напругою, не можна, тому що вона є провідником електричного струму. Крім того, пінні вогнегасники не можна застосовувати при гасінні лужних металів натрію й калію. Необхідне щорічне перезарядження.
Порошкові Вогнегасники не призначені для гасіння загорянь лужних і лужноземельних металів й інших матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.
водні.
За обсягом корпуса:
ручні малолітражні з обсягом корпуса до 5 л;
промислові ручні з обсягом корпуса від 5 до 10 л;
стаціонарні й пересувні з обсягом корпуса понад 10 л.
За способом подачі вогнегасного складу:
під тиском газів, що утворюються в результаті хімічної реакції компонентів заряду;
під тиском газів, що подаються зі спеціального балончика, розміщеного в корпусі вогнегасника;
під тиском газів, закачаних у корпус вогнегасника;
під власним тиском вогнегасного засобу.