34. Причини пожеж на галузевих об’єктах – реальні та ймовірні.

Пожежа – неконтрольоване горіння, яке призводить до матеріальної шкоди.

Основними причинами пожеж на виробництві є:

— необережне поводження з вогнем;

— незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;

— порушення режимів технологічних процесів;

— несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;

— невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної

безпеки. Дуже часто пожежі на виробництві спричинені необережним

поводженням з вогнем.

Небезпечними факторами пожежі є: відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, коротке замикання, струмові перевантаження, несправність обладнання…

35. Первинні засоби пожежогасіння та їх використання.

До первинних засобів пожежогасіння належать:

вогнегасники;

пожежні крани-комплекти, ручні насоси

лопати, ломи, сокири, гаки, пили, багри;

ящики з піском, бочки з водою;

азбестові полотнища, повстяні мати та ін.

Первинні засоби пожежогасіння розміщують на пожежних щитах, які встановлюють на території об'єкта з розрахунку один щит на 5000м2. Вони мають бути пофарбовані у червоний колір, а пожежний інструмент у чорний.

Серед первинних засобів пожежогасіння найважливіша роль відводиться самим ефективним з них - вогнегасникам. Встановлено, що з використанням вогнегасників найчастіше успішно ліквідують загоряння протягом перших 4 хв з моменту їх виникнення, тобто до прибуття пожежних підрозділів. Вогнегасники слід установлювати в легкодоступних місцях (у коридорах, біля входів або виходів із приміщень тощо) та на видноті, а також у пожежонебезпечних місцях, де найімовірнішою є поява осередків пожежі. При цьому слід забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних і нагрівальних приладів.

Робота з порошковим вогнегасником:

1) спрямувати насадок на осередок пожежі;

2) зірвати пломбу, висмикнути чеку;

3) натиснути на важіль;

4) розпочати гасіння пожежі.

36. Вогнегасники, їх класифікація та правила користування.

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в ньому, під дією надмірного тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування однією людиною.

Вогнегасники розрізняють за способом спрацьовування:

автоматичнi - стаціонарно монтуються в місцях можливого виникнення вогню.

ручні (приводяться в дію людиною) - розташовуються на спеціально оформлених стендах.

Вогнегасники різняться за принципом дії:

Вуглекислотні Для приведення в дію вуглекислотного вогнегасника необхідно направити раструб на вогнище пожежі й відвернути до відмови маховичок або натиснути на важіль запірно-пускового пристрою. Щоб уникнути обмороження рук не можна доторкатися до металевого розтруба.

повітряно-пінні Гасити піною електричні установки, що загорілися, і електромережі, що перебувають під напругою, не можна, тому що вона є провідником електричного струму. Крім того, пінні вогнегасники не можна застосовувати при гасінні лужних металів натрію й калію. Необхідне щорічне перезарядження.

Порошкові Вогнегасники не призначені для гасіння загорянь лужних і лужноземельних металів й інших матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.

водні.

За обсягом корпуса:

ручні малолітражні з обсягом корпуса до 5 л;

промислові ручні з обсягом корпуса від 5 до 10 л;

стаціонарні й пересувні з обсягом корпуса понад 10 л.

За способом подачі вогнегасного складу:

під тиском газів, що утворюються в результаті хімічної реакції компонентів заряду;

під тиском газів, що подаються зі спеціального балончика, розміщеного в корпусі вогнегасника;

під тиском газів, закачаних у корпус вогнегасника;

під власним тиском вогнегасного засобу.