
- •Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці.
- •Міжнародні стандарти соціальної відповідальності. Стандарти sa 8000 iso 26000, їх характеристика.
- •Діяльність міжнародних організацій у сфері охорони праці (Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна агенція з атомної енергії).
- •Охорона праці в Україні. Місце системи управління охороною праці в галузі в загальнодержавній системі охорони праці.
- •Структура системи управління охороною праці в галузі.
- •Законодавчі акти з охорони праці в галузі: характеристика основних документів. Загальнонаціональні, галузеві, документи окремих підприємств
- •Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) в галузі: характеристика основних документів. Державний реєстр нпаоп.
- •Права й обов’язки працівників галузі щодо охорони праці.
- •Система охорони праці на підприємстві, в організації, установі, зокрема в засобах масової інформації.
- •Обов’язки адміністрації в забезпеченні здорових умов праці, зокрема в засобах масової інформації.
- •Розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців в установах галузі.
- •Вражаючі фактори виробничого процесу, наявні в галузі, їх класифікація та характеристика.
- •Умови праці в галузі з погляду шкідливих факторів у галузі, характеристика та засоби захисту.
- •Мікроклімат виробничих, зокрема редакційних, студійних приміщень, його параметри.
- •«Перелік професійних захворювань», затверджених постановою кмі від 8.11.2000 р. Місце в ньому захворювань, характерних для галузі.
- •Професійні захворювання. Най поширеніші професійні захворювання в галузі та чинники їх виникнення.
- •Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Порядок розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань у галузі.
- •Порядок діагностування профзахворювань та компенсації витрат, пов’язаних з їхнім лікуванням.
- •Страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві. Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •Закон України «Про охорону праці» про відшкодування потерпілому на виробництві.
- •Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Національна, регіональні, галузеві програми.
- •Планування заходів з охорони праці в галузі. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •Попередні та періодичні медичні огляди працівників. Медичні огляди працівників у галузі.
- •Заходи щодо профілактики виробничого травматизму, зокрема в засобах масової інформації.
- •Види інструктажів з охорони праці та порядок їх проведення.
- •Вступний інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Первинний інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Повторний інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Позаплановий інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Цільовий інструктаж з охорони у галузі, мета й порядок проведення.
- •Чинники пожежної небезпеки в галузі.
- •Причини пожеж на галузевих об’єктах – реальні та ймовірні.
- •Первинні засоби пожежогасіння та їх використання.
- •Вогнегасники, їх класифікація та правила користування.
- •Порядок дій працівників галузі при виникненні пожежі.
- •Електробезпека. Види ураження людини електрострумом.
Закон України «Про охорону праці» про відшкодування потерпілому на виробництві.
Це питання регламентує Стаття 9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смертіВідшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соц. страхування від нещасних випадків відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" . Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати проф. працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій. Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або проф. захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом. від 17.11.2005 ) Для правильної діагностики професійного захворювання особливо важливо ретельне вивчення санітарно-гігієнічних умов праці, анамнезу хворого, його "професійного маршруту", що включає всі види робіт, що виконувалися їм з початку трудової діяльності. Передбачене відшкодування потерпілим внаслідок травм і професійних захворювань Тимчасова непрацездатність; одноразова допомога (включаючи членів сімей і утриманців загиблих); моральна шкода; відшкодування витрат лікувальним закладам; санаторно-курортне обслуговування; протезування, придбання транспортних засобів, витрати на соціальну допомогу інвалідам; доплати до попереднього заробітку в разі переведення на легшу роботу; пенсії інвалідам і утриманцям загиблих.
Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Національна, регіональні, галузеві програми.
Починаючи з 1994 р. в Україні розроблюються національні, галузеві, регіональні та виробничі програми поліпшення стану умов і безпеки праці на виробництві, у перебігу реалізації яких було закладено основи для вдосконалення держ. системи управління ОП, впровадження економічних методів управління, вирішення питань організаційного, наукового і нормативно-правового забезпечення робіт у сфері ОП. Розроблено засоби захисту працівників, які раніше не випускалися в Україні; створено низку засобів, що контролюють стан охорони та умови праці, небезпечні та аварійні ситуації; створено єдину автоматизовану інформаційну систему ОП тощо. З часів набуття Україною незалежності спостерігається стійка тенденція зниження виробничого травматизму – і загального, і зі смертельними наслідками. Вирішення проблем охорони праці потребує взаємодії відповідних органів влади,підприємців (роботодавців) та громадськості. Реалізація відповідних державних програм, спрямованих на поліпшення умов і ОП, дасть змогу розробити і впровадити науково обґрунтовану державну систему наглядової, навчально-методичної та контрольної діяльності у сфері ОП; адаптувати нормативно-правову базу з питань ОП до вимог директив ЄС і багато ін..Нині існує Загальнодержавна цільова програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016 роки. Осн. положення. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма. Протягом останніх десяти років в Україні спостерігається стійка тенденція до зниження рівня виробничого травматизму. Однак, незважаючи на певні позитивні зрушення в економіці, становище у сфері ОП залишається нестабільним. Існуючий в Україні рівень виробничого травматизму ще досить високий порівняно з більшістю розвинутих країн світу. Найбільш травмонебезпечними галузями у 2009 і 2010 роках залишаються вугільна, хімічна промисловість, агропромисловий комплекс, транспорт та будівництво. На даний час високим залишається рівень професійної захворюваності. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування її розв’язання програмним методом. реформування системи забезпечення безпеки та гігієни праці, формування принципово нового підходу до вирішення питань з ОП та промислової безпеки в країні. Таким чином, сучасний стан охорони праці потребує вжиття заходів загальнодержавного рівня, оскільки стосується практично усіх видів економічної діяльності та охоплює весь виробничий потенціал країни. Мета Програми - комплексне розв’язання проблем у сфері ОП, формування сучасного безпечного та здорового виробничого середовища, мінімізація ризиків виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сприятиме сталому економічному розвитку та соціальній спрямованості, збереженню і розвитку трудового потенціалу України. Даються шляхи та способи розв’язання проблеми та строки виконання Програми Ще існує Національна Стратегія ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ БЕЗПЕКИ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА(Пропозиція ФПУ Кабінету Міністрів України). Вона визначає правові, економічні і соціальні пріоритети державної політики у сфері охорони праці. Зазначає на реформі державного нагляду за станом охорони праці та його ефективне поєднання з контролем профспілок і роботодавців. Говорить про впровадження загальнодержавної системи запобігання виробничому травматизму і професійним захворюванням та створення єдиної державної інформаційної бази з охорони праці.