
- •Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці.
- •Міжнародні стандарти соціальної відповідальності. Стандарти sa 8000 iso 26000, їх характеристика.
- •Діяльність міжнародних організацій у сфері охорони праці (Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна агенція з атомної енергії).
- •Охорона праці в Україні. Місце системи управління охороною праці в галузі в загальнодержавній системі охорони праці.
- •Структура системи управління охороною праці в галузі.
- •Законодавчі акти з охорони праці в галузі: характеристика основних документів. Загальнонаціональні, галузеві, документи окремих підприємств
- •Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) в галузі: характеристика основних документів. Державний реєстр нпаоп.
- •Права й обов’язки працівників галузі щодо охорони праці.
- •Система охорони праці на підприємстві, в організації, установі, зокрема в засобах масової інформації.
- •Обов’язки адміністрації в забезпеченні здорових умов праці, зокрема в засобах масової інформації.
- •Розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців в установах галузі.
- •Вражаючі фактори виробничого процесу, наявні в галузі, їх класифікація та характеристика.
- •Умови праці в галузі з погляду шкідливих факторів у галузі, характеристика та засоби захисту.
- •Мікроклімат виробничих, зокрема редакційних, студійних приміщень, його параметри.
- •«Перелік професійних захворювань», затверджених постановою кмі від 8.11.2000 р. Місце в ньому захворювань, характерних для галузі.
- •Професійні захворювання. Най поширеніші професійні захворювання в галузі та чинники їх виникнення.
- •Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Порядок розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань у галузі.
- •Порядок діагностування профзахворювань та компенсації витрат, пов’язаних з їхнім лікуванням.
- •Страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві. Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •Закон України «Про охорону праці» про відшкодування потерпілому на виробництві.
- •Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Національна, регіональні, галузеві програми.
- •Планування заходів з охорони праці в галузі. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •Попередні та періодичні медичні огляди працівників. Медичні огляди працівників у галузі.
- •Заходи щодо профілактики виробничого травматизму, зокрема в засобах масової інформації.
- •Види інструктажів з охорони праці та порядок їх проведення.
- •Вступний інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Первинний інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Повторний інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Позаплановий інструктаж з охорони праці в галузі, мета й порядок проведення.
- •Цільовий інструктаж з охорони у галузі, мета й порядок проведення.
- •Чинники пожежної небезпеки в галузі.
- •Причини пожеж на галузевих об’єктах – реальні та ймовірні.
- •Первинні засоби пожежогасіння та їх використання.
- •Вогнегасники, їх класифікація та правила користування.
- •Порядок дій працівників галузі при виникненні пожежі.
- •Електробезпека. Види ураження людини електрострумом.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань у галузі.
Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.
Нещасні випадки, професійні захворювання і аварії на виробництві підлягають розслідуванню відповідно до НПАОП 00.0-6.02-04 "Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворбвань:
Інформування про нещасний випадок та організація його розслідування
Про кожний нещасний випадок сам потерпілий, або працівник, який його виявив, або свідок нещасного випадку має негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу відповідальну (уповноважену) особу підприємства і вжити заходів для надання долікарської допомоги потерпілому.
Пов'язування нещасних випадків з виробництвом
Визнання комісією нещасного випадку пов'язаним з виробництвом спричиняє для потерпілого, роботодавця, посадових осіб підприємства, визнаних причетними до нещасного випадку, значні адміністративні, юридичні, фінансові наслідки.
Інформування про результати розслідування. Облік нещасних випадків
Підготовлені комісією за підсумками її роботи матеріали передаються роботодавцеві. Він повинен розглянути та затвердити примірники актів форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після одержання матеріалів.
Контроль за розслідуванням нещасних випадків
Функції нагляду та контролю за своєчасним та об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, виконанням заходів, спрямованих на усунення причин нещасних випадків, здійснюють органи державного управління, Держгірпромнагляду та Фонду в межах їх компетенції. Громадський контроль здійснюють профспілки та уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.
Звітування про нещасні випадки, аналіз їх причин
Роботодавець на підставі актів форми Н-1 та форми НПВ подає відповідним організаціям державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, і несе відповідальність за її достовірність.
Порядок діагностування профзахворювань та компенсації витрат, пов’язаних з їхнім лікуванням.
Згідно Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Стаття 14. Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання.) до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності виключно або переважно під впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою. Встановлення професійного захворювання не закінчується лише походом до лікаря. За кожним таким випадком тягнеться відповідальність підприємства за завдану шкоду здоров'ю. В нашій країні існує перелік професійних захворювань, саме до нього має входити захворювання, на яке захворіла людина під час виконання своїх професійних обов’язків. При погіршенні станру здоров’я, людині необхідно звернутися до дільничого лікаря, але констатувати професійне захворювання може тільки експертна комісія у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.
Діагноз гострого професійного захворювання може бути поставлений тільки після консультації зі спеціалістом з профпатології та лікарем з гігієни праці територіальної санітарно-епідеміологічної станції. Зв'язок гострих захворювань інфекційного характеру з професійною діяльністю потерпілого у разі необхідності уточнюється спеціалізованими відділеннями лікарень, клініками науково-дослідних інститутів гігієни праці та профзахворювань після обов'язкової консультації з лікарем з гігієни праці та епідеміологом санепідстанції.
До хронічних професійних захворювань належать захворювання, які виникли внаслідок тривалого впливу шкідливих виробничо-професійних факторів. Діагноз хронічного професійного захворювання мають право встановити вперше лише спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади. В Харкові це: Харківський НДІ гігієни праці і профзахворювань,Харківський НДІ медичної радіології.
При встановленні діагнозу профпатології в обов'язковому порядку проводиться розслідування причин захворювання та умов на підприємстві, які спровокували його. Власник підприємства зобов'язаний відшкодувати працівнику збиток, заподіяний профзахворюванням у повному обсязі втраченого заробітку, а також витрати на лікування, протезування, придбання транспортних засобів, витрати на додаткове харчування, придбання ліків та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку. Підприємство також зобов'язане виплатити потерпілому одноразову допомогу, розмір якої встановлюється колективним чи трудовим договором. Якщо відповідно до медичного висновку в потерпілого встановлена стійка втрата працездатності, то розмір такої допомоги не може бути меншим середньомісячного заробітку потерпілого.
У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань зобов'язаний виплачувати працівникові допомогу по тимчасовій непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Підставою для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та профзахворюванням, є наявність акта розслідування нещасного випадку та акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування профзахворювань та листка непрацездатності, в якому повинна бути обов'язкова позначка про виробничу травму або профзахворювання.