Коледж Геологорозвідувальних Технологій

Національного університету ім. Тараса Шевченка

Курсова робота

Комплекс методів ГДС уразі дослідження на сульфідні руди.

Керівники:

Ю.М. Заворотько

В.В. Фарафонов

склав студент гр. К-41д

Спеціальність 5.04010302.01

Лазоренко Є.С.

Київ 2013

ЗМІСТ

1. Вступ 3

2. Метод ПС і КО 5

3. Метод гамма-гамма каротаж густини(ГГК-Г) 7

4. Метод електронних потенціалів(МЕП) 10

6. Метод гамма-гамма каротаж селективний(ГГК-С) 12

7. Метод гамма-каротажу(ГК) 13

8.Рентгенорадіометричний каротаж(РРК) 16

9.Нейтронний гамма-каротаж спектрометричний(НГК-С) 17

9. Список використаної літератури 19

Методика і техніка комплексу гдс на сульфідні руди

Сульфідні руди- природні мінеральні утворення, що складаються із сірчистих сполук металів (сульфідів); до них відносяться також селенисті, телуристі, миш'яковисті і сурм'янисті сполуки металів.

Свердловини що буряться на руди

Геофізичні методи дослідження свердловин застосовуються на всіх рудних родовищах, включаючи металеві (залізо, олово, ртуть, берилій, срібло та інші) та неметалеві корисні копалини( алмази, флюорит, фосфорити, калійні солі та інші). Велика частина геофізичних досліджень свердловин доводиться на пошуково-оціночну стадію, попередню, детальну та експлуатаційну розвідку.

На рудних родовищах у наш час застосовують:

електричні методи каротажу – каротаж опорів(КО), струмовий каротаж (СК) , а в основному в модифікації ковзних контактів,каротаж самочинної поляризації(ПС) та метод електродних потенціалів(МЕП);

електромагнітні методи каротажу-каротаж магнітної сприйнятливості (КМС).

ядерно-геофізичні методи каротажу-гамма каротаж(ГК), спектрометричний гамма-каротаж(СГК), гамма-гамма каротаж густини(ГГК-Г), селективний гамма-гамма каротаж(ГГК-С), рентгенорадіометричний каротаж(РРК); нейтрон-нейтронний каротаж(ННК), гамма-нейтронний каротаж(ГНК) та акустичний каротаж по швидкості поширення сигналу і по загасанню.

Гамма-каротаж проводиться в обов’язковому порядку. Необхідність виконання інших видів каротажу обумовлена типом і фізичними властивостями розвідувальної корисної копалини та вміщаючи порід, вирішуванимигеолого-геофізичними задачами та геологічними особливостями досліджуваних об’єктів.

Використання даних каротажу на різних стадіях геологорозвідувальних робіт дозволяє підвищити оперативність і сприяє рішенню наступних геолого-геофізичних задач.

1.Стадія пошуково-оціночних робіт:

А) літологічне розчленування й кореляція розрізів

Б) розшифровкаприроди та оцінка перспективності геофізичних аномалій, встановлених при аероназемних та свердловинних спостережень

В) виділення рудовміщуючих порід

Г) виявлення рудних інтервалів, визначення їх потужності й глубини залягання

Д) визначення речового складу руд і концентрації корисних копалин.

2. Стадія попередньої розвідки:

А) визначення геологічного будови родовища

Б) дослідження рудних перетинів геологічних розрізах

В) визначення співвідношення рудних та без рудних прошарків у рудних перетинів,вивчення будови рудних покладів

Данні ГДС використовуються при підрахуванні запасів руд за категоріями С1,С2, а також забезпечують скорочення числа перебурюваньі у некондиційного виході керна.

3.Стадія детальної розвідки:

А) виявлення рудних тіл, пропущених при попередній розвідці

Б) уточнення морфології рудних тіл та їх геометризація

В) визначення параметрів для підрахунку запасів (потужність, глибина, будова корисних копалинах у рудах)

Дані ГДС дозволяють підвищити достовірність детальної розвідки та використовуються підрахунку запасів.

4. Стадія розвідки експлуатаційного родовища:

Уточнення контурів рудних тіл по глибоких горизонтах і флангам родовища; за даними ГДС уточнюють промислові категорії запасів.

Результативність геофізичних досліджень свердловин на рудні родовища в значною мірю визначається гірничотехнічними умовами застосування методів(стан стінок свердловин залежно від механічної стійкості порід, технологією буріння,впливом вічної мерзлоти), а також достовірністю геологічних даних, використовуваних для побудови кореляційних залежностей при кількісній інтерпретації геофізичних матеріалів(вихід керна, погрішність геологічного випробування, мінералого-петрофізична вивченість порід та руд.

Геофізичні дослідження свердловин виконуються у два прийому. Спочатку проводять дослідження по всьому розрізу свердловин в одному масштабі глубини (1:200,), а затим ,на ділянках рудовиявлення-детальні дослідження у масштабі глубини (1:50, 1:20). Спостереження виконуються згідно з діючими інструкціям.

Для розчленування й кореляції розрізів,уточнення літологічних і мінералого-петрофізичних характеристик геологічних утворень, виділення рудовміщуючих порід і зон околорудної зміни виконують:

А)гамма-каротаж

Б) електричний каротаж

В)електромагнітний и магнітний каротаж

Г)гамма-гамма каротаж густини

Д) акустичний каротаж.

З метою визначення місця розташування, потужності й будови рудних інтервалів,речового та елементного складу руд в розрізах свердловин проводять:

А) гамма-каротаж

Б) гамма-гамма каротаж

В) нейтронний каротаж

Г) рентгенорадіометричний каротаж

Д) гамма-нейтронний каротаж

Е) електричний каротаж

Ж) електромагнітний і магнітний каротаж

З) акустичний каротаж

Для оцінки густини порід і руд в умовах свердловин використовуються гамма –гамма каротаж густини.