Профілактичні заходи спрямованні на профілактику гнійно-септичних ускладнень у породіль та новонароджених.

Нормальні пологи визначаються як чиста (не стерильна) процедура.

1. Для роділлі, а також для партнера у пологах дозволяється використання чистого одягу і домашньої постільної білизни.

2. Використання стерильного інструментарію та перев’язувального матеріалу.

3. Гігієнічна антисептика рук медперсоналу.

4. Дотримання «теплового ланцюжка» є найважливішою умовою профілактики інфекційних ускладнень у них.

5. З метою колонізації новонародженого материнською мікрофлорою проводиться контакт «шкіра до шкіри» в пологовій палаті не менше 2-4 годин.

6. Накладання на пуповину виключно одноразової стерильної скоби (при цьому обробка шкіри та культі пуповини антисептиками не проводиться).

7. Грудне вигодовування новонароджених, за виключенням випадків протипоказань (нормативні акти).

8. Мінімалізація методів інвазивного втручання. Не застосовується: 1) гоління волосся на лобку вагітної; 2) вагінальні дослідження згідно показань; 3) перевірка прохідності стравоходу у новонароджених; 4) катетеризація сечового міхура (за показами).

Профілактика маститів у породіль здійснюється шляхом активної підтримки грудного вигодовування.

Одним із найважливіших факторів профілактики ГСЗ є:

1. спільне перебування матері і дитини, з обов’язковим дотриманням правил гігієни рук;

2. використання одноразових стерильних інкубаційних трубок, катетерів;

3. рання виписка породіллі додому (3-4 доба з пуповинним залишком у новонародженого).

Руки медичного персоналу – один із основних факторів передавання збудників внутрішньолікарняних інфекцій.

Деконтамінація рук медперсоналу досягається шляхом миття рук (рідке мило з дозатором), обробка шкіри рук антисептиком, хірургічної антисептики. Гігієнічну антисептику рук проводять перед і після будь-якої маніпуляції з новонародженими, роділлями та породіллями, використовуючи стериліум або суміш 70⁰ етилового спирту з 1%-2% розчином гліцерину.

Етика та деонтологія і сучасній акушерсько-гінекологічній практиці.

Професійна діяльність лікарів-акушерів-гінекологів пов’язана з вирішенням складних деонтологічних питань: оскільки ситуації, що виникають під час консультування або надання медичної допомоги жінкам у зв’язку із зачаттям, виношуванням, народженням, вигодовуванням дитини, виникненням захворювань жіночих статевих органів, стосуються інтимних сторін життя жінки та її оточуючих. Це вимагає від персоналу лікувально-профілактичних закладів акушерсько-гінекологічного профілю дотримуватись у своїй роботі певних деонтологічних та морально-етичних правил, норм поведінки.

На всіх етапах надання акушерської допомоги жінці забезпечується право на своєчасне отримання від медичних працівників інформації щодо стану її здоров’я та плода (новонародженого), всіх медичних втручань та обстежень, їх необхідності або доцільності, можливих наслідків відповідно до чинного законодавства. Така інформація надається лікарем, акушеркою або медичною сестрою у спокійній обстановці з урахуванням психологічного стану жінки (за її бажанням – конфіденційно). Після отримання інформації жінці пропонується дати згоду на проведення їй або її дитині необхідних медичних втручань.

Під час пологів необхідно дотримуватись принципів конфіденційності: в пологовому залі забезпечується перебування однієї роділлі та її (за бажанням) членів родини, завданням яких є психологічна підтримка роділлі, та медичний персонал, що безпосередньо веде пологи. Жінці також забезпечується право обрати людину для психологічної підтримки в пологах та повага медичного персоналу до її вибору.

За наявності показань до переривання вагітності лікарем акушером-гінекологом проводиться консультування з питань надання вагітній інформації щодо обґрунтованості переривання, надання психологічної підтримки, обсягу медичних втручань та реабілітації у післяопераційному періоді.

Вагітність переривається за поінформованою згодою відповідно до чинного законодавства.

Інформацію про можливі негативні наслідки пролонгації вагітності недоцільно у таких випадках надавати у вигляді загрозливих стверджень, враховуючи психологічний стан вагітної та родичів.

Жінкам, які за бажанням при наявності показань переривають вагітність, надається детальна інформація про можливі наслідки для стану їх здоров’я.