Організація грудного вигодовування новонароджених в акушерських стаціонарах

Найбільш оптимальним видом годування новонароджених та дітей першого року життя є грудне вигодовування, яке забезпечує формування фізіологічного імунобіологічного захисту дитини, розвиток та здоров'я немовляти, профілактику гнійно-септичних та кишкових захворювань новонароджених, спалахів нозокоміальних інфекцій у родопомічних закладах, сприяє психоемоційній єдності матері та дитини.

Підтримка лактації та грудного вигодовування з перших хвилин життя дитини є одним з основних завдань організації роботи акушерського стаціонару і реалізується шляхом впровадження в його повсякденну роботу 10 принципів ВООЗ/ЮНІСЕФ щодо грудного вигодовування, які є критеріями “Лікарні, доброзичливої до дитини”.

Ведення післяпологового періоду

Ранній післяпологовий період передбачає нагляд за загальним станом породіллі, скороченням матки та характером виділень із пологових шляхів протягом 2 годин у пологовій залі та протягом 2 годин у післяпологовій палаті кожні 15 хвилин.

Вимірювання температури тіла у породіллі здійснюється з урахуванням особливостей післяпологового періоду: під час вимірювання температури тіла жінка знаходиться у положенні на боку, термометр ставиться у аксілярну ямку протилежної сторони.

1. Під час чергових лікарських оглядів у післяпологовому відділенні особлива увага приділяється основним показникам стану породіллі:

- температури тіла (дотримання правил вимірювання температури породіллі у післяпологовому періоді);

- оцінки артеріальному тиску та пульсу;

- рівню глюкози в крові (якщо були якісь зміни під час вагітності);

- характеру виділень зі статевих шляхів (лохій) : кількість, характер, запах;

- оцінюється ступінь інволюції матки;

- оцінюється стан швів після ушивання розривів, епізіотомії(перинеотомії);

- оцінюється стан молочних залоз, ступінь нагрібання, достатність лактації, функції сечового міхура та кишківника;

- оцінка психологічного стану породіллі.

На сучасному етапі найбільш раціональним і фізіологічним режимом акушерського стаціонару є спільне перебування матері і дитини. Воно забезпечує:

• профілактику внутрішньо-лікарняних інфекцій;

• годування дитини за потребою;

• знижує частоту післяпологових ускладнень (маститу, кровотеч, ендометриту);

• знижує частоту гнійно-септичних ускладнень;

• забезпечує активну участь матері в догляді за новонародженим.

Лактостаз – стан, при якому молоко не виділяється з молочної залози (або зниження виділення), пов'язаний із закупорюванням молочної протоки або нагрібанням молочної залози. З'являється локальне, помірно болісне, з нерівною поверхнею тверде утворення частини молочної залози. Зціжування молочної залози утруднене. Порушення загального стану породіллі немає.

Тактика лікаря:

• короткочасне прикладання «льоду» на ділянку молочної залози;

• ультразвук на ділянку молочної залози перед годуванням;

• годування другою молочною залозою продовжувати.

Виписка породіллі здійснюється на 3-4 добу післяпологового періоду за умови задовільного стану дитини та матері.

Під час виписки з акушерського стаціонару породілля інформується щодо особливостей фізіологічного перебігу пізнього післяпологового періоду (характер лохій, значимість випорожнення кишечнику, набряк та болючість молочних залоз, можливу депресивність). Породілля також інформується про можливі методи корекції стану. У разі тривалості симптомів, більше 2-х тижнів, особливо з появою безсоння, зниження апетиту, почуття безпорадності і безнадійності, варто звернутись за медичною допомогою.

Породілля також інформується щодо можливості виникнення симптомів захворювання або ускладнень післяпологового періоду: підвищення температури тіла, що може бути пов’язано з початком післяпологових інфекційних ускладнень, проблемами лактації та запальними захворюваннями молочних залоз, респіраторними захворюваннями; посилення больового відчуття внизу живота, кров’яні виділення за 7-10 днів після пологів, почервоніння післяопераційного рубця. В такому випадку велике значення має своєчасність звернення породіллі за медичною допомогою.

За умови відсутності ускладнень післяпологового періоду статеві стосунки можливі через 6-8 тижнів після пологів. Дефіцит естрогенів, що має місце у післяпологовому періоді, спричинює сухість піхви, тому доцільно використовувати під час статевих стосунків зволожуючий гель чи вазелін, бажано порадившись із дільничним лікарем жіночої консультації. Консультування з цих питань доцільно проводити (за бажанням породіллі) разом із чоловіком.

Інформування породіллі щодо харчування в період грудного вигодовування проводиться із зазначенням раціональності харчування з урахуванням того, що для повноцінної лактації необхідно додатково близько 500 калорій на добу. Харчування після пологів повинно бути збалансованим з достатньою кількістю білків, жирів та вуглеводів. Необхідно уникати продуктів, які можуть викликати у дитини прояви диспепсії та діатезу (цибуля, часник, капуста, шоколад, банани, цитрусові та ін.) Доцільність у прийомі вітамінів; виключення паління та прийому алкоголю, а також медикаментозні засоби без порад лікаря, обмеження вживання кофеїну. Харчові продукти бажано використовувати хорошої якості з дотриманням терміну зберігання з огляду на значний ризик виникнення порушень або захворювань ще несформованих органів травлення малюка.