- •1 Практичне заняття точність лабораторних вимірів
- •Види вимірів
- •Основні операції вимірів
- •Похибки вимірів
- •Похибки вимірювальних приладів
- •Комплексні засоби виміру
- •Контрольні питання
- •2 Лабораторна робота визначення маси і насипної густини зерна
- •2.1 Визначення маси 1000 зерен злакових і бобових
- •Прилади і устаткування
- •Методика визначення
- •Розрахунки і результати
- •2.2 Метод визначення насипної густини зерна
- •2.2.1 Прилади і устаткування
- •2.2.2 Методика визначення
- •Корекція похибок
- •Метрологічне забезпечення вимірювальної техніки
- •Організаційна основа метрологічного забезпечення
- •Контрольні питання
- •4 Лабораторна робота основи раціонального споживання сільгосппродукції
- •4.1 Матеріальне забезпечення
- •4.2 Аналіз вимог споживачів до сільгосппродукції
- •4.3 Визначення енергетичної цінності сільгосподарської продукції
- •4.4 Визначення біологічної цінності сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •5 Практичне заняття розрахунок маси сухих речовин і вологи у сільськогосподарських продуктах
- •5.1 Приклади розрахунків
- •5.2 Тестові задачі
- •6 Лабораторна робота вивчення якості хліба та булочних виробів
- •6.1 Відбір проб для аналізу
- •6.2 Визначення органолептичної оцінки
- •6.3 Визначення вологості
- •6.4 Визначення товщини скорини
- •6.5 Визначення кислотності
- •6.7 Визначення пористості
- •Контрольні питання
- •7 Практичне заняття забруднення грунтів важкими металами
- •Загальна характеристика грунтів
- •Робота з агроекологічним атласом
- •Особливості забруднення грунтів
- •Розрахунки рівня забруднення грунтів
- •Контрольні питання
- •8 Лабораторна робота органолептична оцінка якості харчових сільгосппродуктів
- •Матеріальне забезпечення і методичні рекомендації
- •Визначення кольору продуктів
- •Визначення прозорості продуктів
- •Визначення консистенції продуктів
- •Визначення смаку і запаху продуктів
- •Балова оцінка якості продуктів
- •Контрольні питання
- •9 Практичне заняття розрахунки забруднення радіонуклідами сільгосппродуктів
- •9.1 Співвідношення між дозиметричними одиницями
- •9.2 Відбір проб сільськогосподарської продукції
- •9.3 Розрахунки радіоактивності проб продуктів
- •10.2 Визначення втрат цукрів на дихання при зберіганні плодів
- •10.3 Визначення втрат цукрів на дихання при зберіганні овочів
- •10.4 Визначення втрат води продуктами при зберіганні
- •10.5 Визначення природних втрат плодів та овочів при зберіганні
- •Контрольні питання
- •11 Практичне заняття ранжування факторів якості продукції для системи моніторингу
- •11.1 Основні параметри якості продукції
- •11.2 Ефективність поліпшення якості продукції
- •11.3 Контроль якості і система моніторингу
- •11.4 Виробничий процес і якість продукції
- •Завдання:
- •Принцип дії і будова цукрометра
- •Техніка визначення масової частки цукрози
- •Контрольні питання
- •13 Практичне заняття моніторинг якості по видах продукції сгп
- •13.1 Моніторинг виробничих процесів
- •Головні складові моніторингу якості і контролю виробництва сгп
- •Завдання студентам (тестовий контроль)
- •Приготування розчинів
- •14.5 Робота з приладом
- •Контрольні питання
- •Література
Корекція похибок
Зниження впливу похибок при їх корекції досягається за рахунок введення в процедуру виміру додаткових операцій. Припускають, що швидкість зміни похибок настільки мала, що за час виміру похибки приладу залишаються незмінними.
Найбільш просто корекція похибок здійснюється для ВП, що мають лінійну функцію перетворення виду
Yо = k X0
У цьому випадку на вхід приладу перед виміром по черзі подаються дві "зразкові" величини X1о и X2о, для яких відомі номінальні значення вихідних сигналів Y1о та Y2о. Звичайно приймають X1о = 0 і X2о = Xmax, тобто вибирають зразкові сигнали, рівні нижній і верхній межам шкали приладу. Тоді номінальні вихідні сигнали приладу:
Y1о = 0; Y2о = kо Xmax
За підсумками порівняння фактичних показань приладу Y1 і Y2 з номінальними значеннями Y1о та Y2о приймаються спеціальні заходи. В залежності від характеру цих заходів розрізняють два вида корекції похибок:
корекцію з настройкою приладу
корекцію без настройки приладу
У приладах з корекцією першого виду боротьба з похибками зводиться до спеціального регулювання приладу. Його ФВ змінюється таким чином, щоб при подачі на вхід приладу значень X1о та X2о показання приладу дорівнювали відомим значенням Y1о та Y2о, відповідно. При такому підході процедура виміру включає 3 етапи:
установку нуля
калібрування
власне вимір.
Для установки нуля на вхід приладу подають величину X1о = 0. При цьому показання приладу також повинні бути нульовими. Якщо це не так, отже, у показаннях приладу присутня адитивна похибка. Для усунення цієї похибки необхідно скористатися регулюванням відповідної ланки приладу і встановити на виході приладу значення Y1=0.
Для калібрування приладу на його вхід подають величину X2о, рівну Xmax. Якщо при цьому показання приладу Y2 відрізняються від значення Y2о отже, фактичне значення коефіцієнта перетворення k відрізняється від номінального значення kо. Для усунення мультиплікативної похибки, що виникає через це, здійснюють регулювання приладу, спрямоване на зміну його коефіцієнта перетворення. Величину k змінюють доти, поки фактичне значення Y2 не стане рівним Y2о.
Наслідком першого і другого етапів виміру є усунення адитивної і мультиплікативної похибок приладу. Після цього можна приступати до третього етапу, тобто до власне виміру.
У приладах з корекцією другого виду (без настройки приладу) усунення похибок домагаються шляхом математичної обробки показань приладу, отриманих при подачі на його вхід вимірюваної (Х) і зразкових (X1о та X2о) величин. Наприклад, за підсумками виміру величин X1о та X2о можуть визначатися поправочні коефіцієнти, необхідні для корекції показань приладу на третьому етапі вимір.
Описані вище процедури корекції, у принципі, залишаються такими ж і для приладів з нелінійною характеристикою. Тільки в цьому випадку використовують інший набір зразкових величин і трохи ускладнюється процедура вимір.
Отже, корекцію приладу здійснюють або вручну спостерігачем, або автоматично, із застосуванням засобів обчислювальної техніки.