
- •1 Практичне заняття точність лабораторних вимірів
- •Види вимірів
- •Основні операції вимірів
- •Похибки вимірів
- •Похибки вимірювальних приладів
- •Комплексні засоби виміру
- •Контрольні питання
- •2 Лабораторна робота визначення маси і насипної густини зерна
- •2.1 Визначення маси 1000 зерен злакових і бобових
- •Прилади і устаткування
- •Методика визначення
- •Розрахунки і результати
- •2.2 Метод визначення насипної густини зерна
- •2.2.1 Прилади і устаткування
- •2.2.2 Методика визначення
- •Корекція похибок
- •Метрологічне забезпечення вимірювальної техніки
- •Організаційна основа метрологічного забезпечення
- •Контрольні питання
- •4 Лабораторна робота основи раціонального споживання сільгосппродукції
- •4.1 Матеріальне забезпечення
- •4.2 Аналіз вимог споживачів до сільгосппродукції
- •4.3 Визначення енергетичної цінності сільгосподарської продукції
- •4.4 Визначення біологічної цінності сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •5 Практичне заняття розрахунок маси сухих речовин і вологи у сільськогосподарських продуктах
- •5.1 Приклади розрахунків
- •5.2 Тестові задачі
- •6 Лабораторна робота вивчення якості хліба та булочних виробів
- •6.1 Відбір проб для аналізу
- •6.2 Визначення органолептичної оцінки
- •6.3 Визначення вологості
- •6.4 Визначення товщини скорини
- •6.5 Визначення кислотності
- •6.7 Визначення пористості
- •Контрольні питання
- •7 Практичне заняття забруднення грунтів важкими металами
- •Загальна характеристика грунтів
- •Робота з агроекологічним атласом
- •Особливості забруднення грунтів
- •Розрахунки рівня забруднення грунтів
- •Контрольні питання
- •8 Лабораторна робота органолептична оцінка якості харчових сільгосппродуктів
- •Матеріальне забезпечення і методичні рекомендації
- •Визначення кольору продуктів
- •Визначення прозорості продуктів
- •Визначення консистенції продуктів
- •Визначення смаку і запаху продуктів
- •Балова оцінка якості продуктів
- •Контрольні питання
- •9 Практичне заняття розрахунки забруднення радіонуклідами сільгосппродуктів
- •9.1 Співвідношення між дозиметричними одиницями
- •9.2 Відбір проб сільськогосподарської продукції
- •9.3 Розрахунки радіоактивності проб продуктів
- •10.2 Визначення втрат цукрів на дихання при зберіганні плодів
- •10.3 Визначення втрат цукрів на дихання при зберіганні овочів
- •10.4 Визначення втрат води продуктами при зберіганні
- •10.5 Визначення природних втрат плодів та овочів при зберіганні
- •Контрольні питання
- •11 Практичне заняття ранжування факторів якості продукції для системи моніторингу
- •11.1 Основні параметри якості продукції
- •11.2 Ефективність поліпшення якості продукції
- •11.3 Контроль якості і система моніторингу
- •11.4 Виробничий процес і якість продукції
- •Завдання:
- •Принцип дії і будова цукрометра
- •Техніка визначення масової частки цукрози
- •Контрольні питання
- •13 Практичне заняття моніторинг якості по видах продукції сгп
- •13.1 Моніторинг виробничих процесів
- •Головні складові моніторингу якості і контролю виробництва сгп
- •Завдання студентам (тестовий контроль)
- •Приготування розчинів
- •14.5 Робота з приладом
- •Контрольні питання
- •Література
Методика визначення
Визначення маси 1000 зерен при фактичній вогкості зерна
Відбирають довільну кількість зерен, приблизно рівне 500. Відібраний зразок зважують з точністю до 0,01 г, відбирають цілі зерна, зважують залишок, обчислюють масу цілих зерен і підраховують їх кількість. Визначення проводять 2 рази.
Визначення маси 1000 зерен в сухій вазі
Визначають масу 1000 зерен, як вказано вище. Окремий зразок очищають від забруднень і визначають в ньому зміст вологи. Цей спосіб застосовний тільки до зернових культур. Для культур бобів спосіб визначення маси 1000 зерен включає їх висушування при температурі не більш 105°С.
Розрахунки і результати
Масу 1000 зерен (mn) при фактичній вогкості зерна розраховують по рівнянню:
mn=
mo×1000/N
(2.1)
де m0 – масса цілих зерен, г;
N – кількість цілих зерен в навісці, m0.
Массу 1000 зерен в сухій вазі ms розраховують по формулі:
ms=mH×(1000-W)/100 (2.2)
де W – вміст вологи, виражений у відсотках по відношенню до маси зерен при фактичній вогкості зерна.
Результат приймають як середнє арифметичне значення з двох визначень, якщо різниця між повторними випробуваннями не перевищує 6% для зерен з масою більше 25 г/1000 шт., і 10% для інших зерен. Інакше випробування повторюють.
Результати виражають з точністю до другого десяткового знаку, якщо маса 1000 зерен менше 10 г; з точністю до першого десяткового знаку, якщо маса 1000 зерен - від 10 до 100 г; у вигляді цілого числа, якщо маса 1000 зерен перевищує 100г.
2.2 Метод визначення насипної густини зерна
Робочий метод визначення насипної густини зерна (пшениці, ячменю, вівса і жита) встановлює ICO 7971-2.
Суть методу полягає у вільному засипанні проби зерна в контейнер об'ємом 1 л і в подальшому зважуванні контейнера.
Погрішність визначення може бути пов'язана як з неточними розмірами використовуваного приладу, так і з помилками оператора при засипанні зерна в контейнер. Для мінімізації таких помилок слід використовувати сертифікований і повірений прилад і точно слідувати вказівкам стандартного методу.
2.2.1 Прилади і устаткування
Використовують звичайне лабораторне устаткування, а також устаткування, приведене нижче.
Пристрій представлений, на рис.1. Маркування, нанесена виготівником повинна включати в себе:
посилання на ІСО 7971-2;
номінальну місткість вимірювального контейнера і попередньої мірки;
найменування виготівника або торгову марку виготівника, рік виробництва.
Ваги.
Калібрування попередньої мірки проводять шляхом порівняння його з національним або міжнародним стандартним еталоном.
Калібрування здійснюють на очищеному від домішок зерні. Використовуване з цією метою зерно розсипають тонким шаром в приміщенні для калібрування і витримують протягом 10 год. Відносна вогкість повітря, в приміщенні не повинна перевищувати 60%.
1 - бункер; 2 - попередня мірка; 3 - контейнер; 4 - ніж; 5 – поршень
Рис.2.1. Прилад для визначення насипної густини зерна
На кожному з пристроїв, що калібруються, виконують 6 визначень, використовуючи одну і ту ж пробу зерна. При цьому перед кожним визначенням зерно, що міститься у вимірювальному контейнері, ретельно перемішують із зерном, яке видалене з вимірювального кільця вище за ніж.
Похибка, що максимально припускається, складає ± 1 г.