
- •1 Практичне заняття точність лабораторних вимірів
- •Види вимірів
- •Основні операції вимірів
- •Похибки вимірів
- •Похибки вимірювальних приладів
- •Комплексні засоби виміру
- •Контрольні питання
- •2 Лабораторна робота визначення маси і насипної густини зерна
- •2.1 Визначення маси 1000 зерен злакових і бобових
- •Прилади і устаткування
- •Методика визначення
- •Розрахунки і результати
- •2.2 Метод визначення насипної густини зерна
- •2.2.1 Прилади і устаткування
- •2.2.2 Методика визначення
- •Корекція похибок
- •Метрологічне забезпечення вимірювальної техніки
- •Організаційна основа метрологічного забезпечення
- •Контрольні питання
- •4 Лабораторна робота основи раціонального споживання сільгосппродукції
- •4.1 Матеріальне забезпечення
- •4.2 Аналіз вимог споживачів до сільгосппродукції
- •4.3 Визначення енергетичної цінності сільгосподарської продукції
- •4.4 Визначення біологічної цінності сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •5 Практичне заняття розрахунок маси сухих речовин і вологи у сільськогосподарських продуктах
- •5.1 Приклади розрахунків
- •5.2 Тестові задачі
- •6 Лабораторна робота вивчення якості хліба та булочних виробів
- •6.1 Відбір проб для аналізу
- •6.2 Визначення органолептичної оцінки
- •6.3 Визначення вологості
- •6.4 Визначення товщини скорини
- •6.5 Визначення кислотності
- •6.7 Визначення пористості
- •Контрольні питання
- •7 Практичне заняття забруднення грунтів важкими металами
- •Загальна характеристика грунтів
- •Робота з агроекологічним атласом
- •Особливості забруднення грунтів
- •Розрахунки рівня забруднення грунтів
- •Контрольні питання
- •8 Лабораторна робота органолептична оцінка якості харчових сільгосппродуктів
- •Матеріальне забезпечення і методичні рекомендації
- •Визначення кольору продуктів
- •Визначення прозорості продуктів
- •Визначення консистенції продуктів
- •Визначення смаку і запаху продуктів
- •Балова оцінка якості продуктів
- •Контрольні питання
- •9 Практичне заняття розрахунки забруднення радіонуклідами сільгосппродуктів
- •9.1 Співвідношення між дозиметричними одиницями
- •9.2 Відбір проб сільськогосподарської продукції
- •9.3 Розрахунки радіоактивності проб продуктів
- •10.2 Визначення втрат цукрів на дихання при зберіганні плодів
- •10.3 Визначення втрат цукрів на дихання при зберіганні овочів
- •10.4 Визначення втрат води продуктами при зберіганні
- •10.5 Визначення природних втрат плодів та овочів при зберіганні
- •Контрольні питання
- •11 Практичне заняття ранжування факторів якості продукції для системи моніторингу
- •11.1 Основні параметри якості продукції
- •11.2 Ефективність поліпшення якості продукції
- •11.3 Контроль якості і система моніторингу
- •11.4 Виробничий процес і якість продукції
- •Завдання:
- •Принцип дії і будова цукрометра
- •Техніка визначення масової частки цукрози
- •Контрольні питання
- •13 Практичне заняття моніторинг якості по видах продукції сгп
- •13.1 Моніторинг виробничих процесів
- •Головні складові моніторингу якості і контролю виробництва сгп
- •Завдання студентам (тестовий контроль)
- •Приготування розчинів
- •14.5 Робота з приладом
- •Контрольні питання
- •Література
Завдання:
1. Ознайомитися з поляриметричним методом визначення масової частки цукрози і будовою цукрометра.
2. Практично визначити кількість цукрози в різних розчинах на цукрометрі.
12.1 ПРИЛАДИ І УСТАТКУВАННЯ:
- Цукрометр СУ-2 (СМ-2) в комплекті з трубками поляризаційними.
- Досліджувальні речовини.
- Ваги технічні з рівновагами.
- Мірні колби для розчинів.
- Дистильована вода.
- Тканина не ворсяна.
- Фільтрувальний папір.
12.2 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПОЛЯРИМЕТРИЧНИЙ МЕТОД
Поляриметричний метод базується на вимірюванні кута повороту площини поляризації при проходженні поляризованого світла через оптично активні речовини. Оптичною активністю володіють різні органічні сполуки, які мають в молекулах асиметричні атоми вуглецю: амінокислоти, вуглеводи, органічні кислоти.
В залежності від направлення обертання площини поляризації, утвореною оптично активною речовиною, розрізняють право- и лівообертаючі оптично активні речовини. Правообертаючі оптично активні речовини - цукроза, глюкоза, мальтоза; лівообертаючі - фруктоза.
Кут обертання площини поляризації пропорційний довжині шляху, пройденого променем в активному середовищі, а також концентрації оптично активної речовини, якщо ця речовина знаходиться в розчиненому стані.
Для
кожної оптично активної речовини
важливою характеристикою являється
питома обертаюча здатність - кут обертання
площини поляризації розчину оптично
активної речовини, в 100 см3
якої міститься 100 г речовини, при
товщині шару розчину 1 дм. Звичайно
питоме обертання визначають при
температурі 20°С, використовуючи жовте
світло натрієвого полум'я і позначають
символом
,
де l - лінія натрієвого полум'я.
Питоме
обертання цукрози чисельно рівне
=
66,53°. Знаючи
питоме обертання досліджуваної речовини
,
товщину шару розчину (
)
і кут повороту площини поляризації (
),
можна знайти концентрацію розчину (г
/100 мл. ) :
С = 100а / (12.1)
В ряді галузей харчової промисловості - цукрової, кондитерської, крохмально-патокової і ін. - поляриметричним методом визначають вміст вуглеводів у сировині, напівфабрикатах, готових виробах і вторинних продуктах виробництва.
Принцип дії і будова цукрометра
Цукрометр призначений для визначення процентного вмісту цукру в розчині поляриметричним методом. Метод визначення заснований на здатності цукрових розчинів обертати площину поляризації. Прилад допускає вимірювання в межах від - 40 до +100° S ( в міжнародній цукровій шкалі). Чутливість приладу - 0.05° шкали, точність відліку за допомогою ноніусу – 0,1 , допустима погрішність - (± 0,1°). Градуювання шкали виконано при температурі 20°С. Цукрометр має просту (одинарну) клинову компенсацію (рис.12.1).
Користуючись цукрометром, можна визначити масову частку цукрози (у % ) в різних цукровмісних об'єктах, наприклад, цукрі-піску, мелясі, сиропі. Для цього відважують нормальну наважку продукту і готовлять розчин в мірній колбі на 100 см3(мл), доводять дистильованою водою температурою 20°С до контрольної позначки. При використанні поляризуючої трубки 200 мм шкала цукрометру покаже процентний вміст цукрози в досліджуваному продукті.
1 – електролампа (потужність 15 Вт); 2 – матове скло; 3 – жовтий світлофільтр; 4 – конденсорна лінза; 5 – ніколь-поляризатор; 6 – поляриметрична трубка; 7 – кварцевий компенсатор; 8 – ніколь-аналізатор: 9 – лінзи об’єктива; 10 – окуляр; 11 – нерухомий лімб; 12 – ноніус; 13 – спостерігач.
Рис.12.1 Будова оптичної схеми цукрометра
Світло від електролампи 1 проходить через матове скло 2, замість якого в оптичну систему може бути введений світлофільтр 3 з кольорового скла. Світловий потік проходить через конденсорну лінзу 4, попадає в поляризатор 5 і виходить з нього лінійно поляризованим. За поляризатором 5 стоять два захисних скла, між ними в оптичну систему приладу встановлюють поляриметричну трубку 6 з досліджуваним розчином. Далі поляризований світловий потік проходить кварцевий компенсатор 7, який складається з трьох клинів: рухомого кварцевого, скляного контрклину і нерухомого кварцевого клину. Кварцевий компенсатор компенсує обертання площини поляризації, спричинене досліджуваним розчином. За компенсатором установлений аналізатор 8, котрий виявляє зміщення площини поляризації, визване досліджуваним розчином. Зорова труба складається з двохлінзового об'єктиву 9 і окуляру 10, розміщеного таким чином, що вихідна грань поляризатора 5 знаходиться в її фокусі. За допомогою зорової труби, обладнаної лімбом 11 і ноніусом 12, можна в збільшеному вигляді роздивитися лінію розділу поля зору приладу і точно визначити оптичну активність аналізуємого розчину.
В цукрометрі (рис.12.2) застосована міжнародна цукрова шкала °S.
100° цієї шкали відповідає 34,62° круговим градусам поляриметра (одиниця лінійної шкали цукрометра відповідає 0,3462° круговим градусам поляриметра). Цукрометр показує 100° тоді, коли в ньому поляризують при температурі 20° С в поляриметричній трубці довжиною 200 мм.; розчин, який містить в 100 мл. 26 г. хімічно чистої попередньо висушеної цукрози. Наважка 26,00 г. називається нормальною наважкою, а поляриметрична трубка для розчину довжиною 200 мм нормальною трубкою.
1 – лупа в оправі для відліку показників по шкалі; 2 – зорова труба; 3 – гільза; 4 – рукоятка для переміщення рухомого кварцового клина і сполученої з ним шкали; 5 – колонка; 6 – чавунна основа; 7 - траверса; 8 – рухлива рамка зі скляним світлофільтром і матовим склом; 9 – патрон із лампочкою; 10 –освітлювальний вузол; 11 – камера для поляриметричних трубок; 12 – квадрат гвинта конуса; 13 – вузол конуса; 14 – вимірювальна головка.
Рис.12.2 Цукрометр СУ – 2