9.2 Відбір проб сільськогосподарської продукції

Відбір проб зерна проводять по всій глибині зерна або мішка. Ручним щупом точкові проби відбирають з верхнього і нижнього шарів, торкаючись щупом дна. Загальна маса проб від 1 кг. Зерно перемішують.

Проби бульбоплодів, коренеплодів відбирають з буртів, автомашин, вагонів, барж, сховищ, із землі, головне - від однорідної партії одного сортотипа, з одного поля, що зберігається в однакових умовах. Точкові проби відбирають в трьох точках підряд по діагоналі бічної поверхні насипу через рівні відстані (глибина 20-30 см). Маса середньої проби від 1 кг.

Відбір проб продуктів (круп, бобів, насіння і т. п.) аналогічний відбору проб зерна. Яблука, помідори, баклажани і ін. відбирають по методу відбору коренеплодів. З невеликих партій продуктів (ягоди, зелень і т. п.) точкові проби беруть в чотирьох-п'ять місцях.

Відбір молочних продуктів проводять з невеликих ємкостей (бідон, фляга). Відбирають після перемішування, а з великих (цистерна, чан) — з різної глибини ємкості кухлем з подовженою ручкою або спеціальним пробовідбірником. Величина середньої проби складає до 1 л.

Проби яєць (2—3 яйця) відбирають на птахофабриках, на ринку, в магазинах і особистих господарствах.

Відбір проб м'яса, органів сільськогосподарських тварин і птахів виконують на забійних пунктах, м'ясокомбінатах, ринках, в особистих господарствах, а також магазинах. Проби м'яса (без жиру) від туш відбирають шматками по 30—50 г біля четвертого-пятого шийних хребтів, лопатки, стегна і спинних м'язів. Загальна маса складає 0,2—0,3 кг. Проби внутрішніх органів відбирають в кількостях: печінка, нирки, селезінка, легені 0,1-0,2 кг., щитовидна залоза весь орган. Курчат беруть цілими тушками. Курей, індичок, качок, гусаків — до 1/4 тушки. Кількість проб визначає характер досліджень.

Проби риби відбирають на рибо- і холодокомбінатах, ринках, в магазинах, а також при вилові. Дрібну рибу беруть цілими тушками, велику - тільки середню частину. Маса проби 0,3—0,5 кг.

Відбір проб соків, сиропів, компотів проводять з перемішаної, однорідної маси. Маса проби 100—200 г. Відбір меду проводять трубчастим пробовідбірником (якщо мед рідкий) або щупом для масла (якщо мед щільний) з різних шарів. Маса проби 0,2—0,3 кг.

Відібрані проби при необхідності очищають, відмивають і подрібнюють. Проби продуктів обробляють так, як на першому етапі приготування їжі. Коренеплоди, бульбоплоди миють в проточній воді. З капусти видаляють неїстівне листя. Харчову зелень, ягоди і фрукти промивають проточною водою. М'ясо і рибу миють, з риби видаляють луску і нутрощі. Підготовлені продукти подрібнюють на м'ясорубці, терці і ін. Харчову зелень, траву подрібнюють ножем в емальованому посуді.

9.3 Розрахунки радіоактивності проб продуктів

Оскільки професійні радіометри («Бета», «Поіск») безпосередньо радіоактивність проби не вимірюють, а визначають її пропорційну величину N (швидкість рахунку імпульсів, що фіксує лічильник приладу в одиницю часу), то радіоактивність (питому активність) визначають розрахунковим шляхом за формулами:

N = (N_пр — N_ф) / t (9.8)

A = KN (або А = N/P) (9.9)

де N_пр — швидкість рахунку частоти імпульсів при вимірюванні радіоактивності проби досліджуваного матеріалу (з урахуванням фону), имп.;

N_ф — середня фонова швидкість рахунку (з порожньою кюветою або наповненою водою, що дистилює), имп.;

t — час вимірювання фону і проби, с/хв..);

К — перевідний коефіцієнт (беруть з паспорта приладу), Ки ^. с (хв.) /л (кг.) ^. імп.;

Р — чутливість радіометра Р = 1/К;

А — питома об'ємна (Ки/л.) або питома масова (Ки/кг.) активність вимірюваної проби.

Приклад 1.

На радіометрі «Бета» заміряли суху заварку чаю (грузинський, I сорт). На приладі N_ф1 вийшло рівним 20 імп. за t = 10с, а N_ф2 = 19 і N_ф3 = 21 імп. Середнє значення фону N_ф за 10с вимірювань складе 20 імп.

Рішення.

Вимірюємо три рази протягом 10с проби чаю. Отримуємо: N_пр1 =30 імп., N_пр2 = 34 і N_пр3 = 32 імп. Середнє значення N_пр = 32 імп.

За формулою (9.1)

N = (32-20)/10 імп./с = 1,2

З паспорта приладу беруть коефіцієнт К = 5,26 ^. 10-8 Ки ^. с/кг. ^. імп., тоді

А = NК = 1,2 імп./с ^. 5,26 ^. 10-8 Ки ^. с/кг. ^. імп. = 6,3 ^. 10-8 Ки/кг.

Допустима норма для чаю (сухої заварки) складає 5 ^. 10-7 Ки/кг., таким чином бачимо, що заміряний нами чай знаходиться в межах норми, тобто майже у вісім разів нижче за норму.

У дану методику розрахунку Держстандартом СРСР (1988) внесено доповнення по обліку природного ізотопу калій-40:

N = [(Nпр — Nф) / t] - N_K (9.10)

де N_K вибирають з таблиці вмісту калію-40 в різних продуктах і сировині.

Ця зміна пояснюється надмірною хімізацією полів і надходженням калійних добрив (разом з ізотопом К-40) в продукцію рослинництва і тваринництва, що необхідно враховувати.

Приклад 2.

Розрахуйте внутрішню ефективну дозу опромінювання людей від харчових продуктів, забруднених радіонуклідами:

Картопля – 200 кг, Cs-137, питома активність – 100 Бк/кг;

Молоко – 100 кг, Cs-135, питома активність – 50 Бк/кг.

Рішення.

1. З а даними таблиці 1 знаходимо періоди напіврозпаду радіонуклідів:

2. Визначаємо сумарну питому активність радіонуклідів від продуктів харчування. Оскільки радіонукліди довгоживучі, то сумарну активність в продуктів харчування визначають за формулою:

A_m = A_m0 · M_i

де A_m0 – питома активність радіонукліда, Бк/кг.

M_i – маса харчового продукту, кг

3. За даними таблиці 9.1 знаходимо дозові коефіцієнти:

4. В изначаємо внутрішню ефективну дозу опромінювання від кожного радіонукліда:

5. С умарна внутрішня ефективна доза опромінювання від продуктів харчування, забруднених радіонуклідами, буде дорівнювати:

Приклад 3.

Визначте внутрішню ефективну дозу опромінювання людей від продуктів харчування, забруднених радіонуклідами:

Хліб – 100 кг, Pu-241, питома активність – 1000 Бк/кг.;

Молоко – 50 кг, Bi-206, питома активність – 1000 Бк/кг.

Рішення.

1. За даними таблиці 1 знаходимо періоди напіврозпаду радіонуклідів:

2. Визначаємо сумарну питому активність радіонуклідів від продуктів харчування. Оскільки радіонукліди довгоживучі, то сумарну активність в продуктів харчування визначуваний по формулі:

3. П о табл. 9.1 знаходимо дозові коефіцієнти:

4. Визначаємо внутрішню ефективну дозу опромінювання від кожного радіонукліда:

5. С умарна внутрішня ефективна доза опромінювання від продуктів харчування, забруднених радіонуклідами, буде рівна:

Приклад 4.

Зробіть висновки щодо можливості вживання питної води, забрудненої радіонуклідами: Pa-233, питома активність 200Бк/кг; U-231, питома активність 350Бк/кг; Np-235, питома активність 3000Бк/кг.

Рішення.

П о табл.1 знаходимо для радіонуклідів рівні втручання:

Визначаємо суму відносин:

Оскільки сума відносин більше 1, воду пити не можна.

Контрольні питання

1. З якою метою визначають забруднення продуктів, за якими нормативними документами?

2. В яких одиницях вимірюють активності і дози, як вони впливають на якість продуктів і здоров’я людей?

3. Які існують правила відбору проб? Поясніть на прикладах сільгосппродукції.

4. Перелічіть види і методи радіаційного контролю якості продуктів.

10 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА ВПЛИВ РЕЖИМІВ ЗБЕРІГАННЯ НА ВТРАТИ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ

Зовнішні і внутрішні чинники більшою частиною негативно впливають на якість і масу сільськогосподарської продукції при зберіганні і тому потрібно дотри­му­ватись оптимальних режимів зберігання. Недодержання режимів зберігання продукції приводить до погіршення показників, котрих потребують нормативні документи.

10.1 МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І МЕТОДИЧНІ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Матеріальне забезпечення із розрахунку на підгрупу:

• мікрокалькулятори,

• норми при­род­них втрат.

Вивчіть теоретичний матеріал згідно з літературними дже­релами (конспектами лекцій).

Під час підготовки до заняття зверніть увагу на чин­ни­ки середовища, що впливають на зміни споживних властивос­тей сільгосппродукції продо­воль­чого призначення при зберіганні, а також особливості різних процесів, котрі протікають під час зберігання сільгосппродукції.

Вивчіть класифікацію і види природних втрат та їх вплив на зміну якості сільгосппродукції продовольчого призначення.

Які чинники призводять до зниження якості і маси сільгосппродукції в розрізі груп товарів (++ дуже суттєво, + суттєво, 0 не суттєво, - не впливають).

Запис зробити за формою:

Назва продуктів	Темп-ра збе­рігання	Відносна вологість повітря	Газовий склад повітря	Наявність мікроор­ганізмів	Механічна дія	Гризуни, шкідники