
- •1 Практичне заняття точність лабораторних вимірів
- •Види вимірів
- •Основні операції вимірів
- •Похибки вимірів
- •Похибки вимірювальних приладів
- •Комплексні засоби виміру
- •Контрольні питання
- •2 Лабораторна робота визначення маси і насипної густини зерна
- •2.1 Визначення маси 1000 зерен злакових і бобових
- •Прилади і устаткування
- •Методика визначення
- •Розрахунки і результати
- •2.2 Метод визначення насипної густини зерна
- •2.2.1 Прилади і устаткування
- •2.2.2 Методика визначення
- •Корекція похибок
- •Метрологічне забезпечення вимірювальної техніки
- •Організаційна основа метрологічного забезпечення
- •Контрольні питання
- •4 Лабораторна робота основи раціонального споживання сільгосппродукції
- •4.1 Матеріальне забезпечення
- •4.2 Аналіз вимог споживачів до сільгосппродукції
- •4.3 Визначення енергетичної цінності сільгосподарської продукції
- •4.4 Визначення біологічної цінності сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •5 Практичне заняття розрахунок маси сухих речовин і вологи у сільськогосподарських продуктах
- •5.1 Приклади розрахунків
- •5.2 Тестові задачі
- •6 Лабораторна робота вивчення якості хліба та булочних виробів
- •6.1 Відбір проб для аналізу
- •6.2 Визначення органолептичної оцінки
- •6.3 Визначення вологості
- •6.4 Визначення товщини скорини
- •6.5 Визначення кислотності
- •6.7 Визначення пористості
- •Контрольні питання
- •7 Практичне заняття забруднення грунтів важкими металами
- •Загальна характеристика грунтів
- •Робота з агроекологічним атласом
- •Особливості забруднення грунтів
- •Розрахунки рівня забруднення грунтів
- •Контрольні питання
- •8 Лабораторна робота органолептична оцінка якості харчових сільгосппродуктів
- •Матеріальне забезпечення і методичні рекомендації
- •Визначення кольору продуктів
- •Визначення прозорості продуктів
- •Визначення консистенції продуктів
- •Визначення смаку і запаху продуктів
- •Балова оцінка якості продуктів
- •Контрольні питання
- •9 Практичне заняття розрахунки забруднення радіонуклідами сільгосппродуктів
- •9.1 Співвідношення між дозиметричними одиницями
- •9.2 Відбір проб сільськогосподарської продукції
- •9.3 Розрахунки радіоактивності проб продуктів
- •10.2 Визначення втрат цукрів на дихання при зберіганні плодів
- •10.3 Визначення втрат цукрів на дихання при зберіганні овочів
- •10.4 Визначення втрат води продуктами при зберіганні
- •10.5 Визначення природних втрат плодів та овочів при зберіганні
- •Контрольні питання
- •11 Практичне заняття ранжування факторів якості продукції для системи моніторингу
- •11.1 Основні параметри якості продукції
- •11.2 Ефективність поліпшення якості продукції
- •11.3 Контроль якості і система моніторингу
- •11.4 Виробничий процес і якість продукції
- •Завдання:
- •Принцип дії і будова цукрометра
- •Техніка визначення масової частки цукрози
- •Контрольні питання
- •13 Практичне заняття моніторинг якості по видах продукції сгп
- •13.1 Моніторинг виробничих процесів
- •Головні складові моніторингу якості і контролю виробництва сгп
- •Завдання студентам (тестовий контроль)
- •Приготування розчинів
- •14.5 Робота з приладом
- •Контрольні питання
- •Література
6.3 Визначення вологості
Вироби з середнього зразка масою понад 0,2 кг розрізують поперек на дві приблизно рівні частини і від однієї частини відрізають скибку завтовшки 1-3 см. Якщо маса виробу 0,2 кг і менше, з середини його вирізують скибку завтовшки 3-5 см. Потім на відстані близько 1 см від скорини вирізують м'якушку і видаляють всі включення, крім маку (ізюм, повидло, горіхи). Маса виділеної проби повинна бути не менше 20 г.
Вироби, вологість яких визначають разом зі скориною (житні коржі та ін.), розрізують на чотири рівні частини і виділяють пробу не менше 50 г.
З середньої проби сухарів та бараночних виробів беруть не менше, шт.: сухарів - 6-11, баранок - 3, сушок - 6, бубликів 2. Підготовлену пробу швидко та ретельно подрібнюють ножем, або на тертці, в ступці чи механічним подрібнювачем (млином) - під час аналізу сухарів і баранок.
Подрібнену пробу перемішують і зважують в бюксах з кришками з точністю 0,01 г дві наважки по 5 г кожна. Відкриту бюксу з наважкою розміщують в сушильну шафу (кришку висушують разом з бюксою). Висушування проводять при температурі 105 °С доти, доки не встановиться постійна маса зразка, тобто поки обидва наступних зважування наважки не покажуть практично однакову масу.
Перше зважування проводять після висушування протягом 1 год. У процесі подальшого висушування бюксу зважують через 20-30 хв. Перед зважуванням бюксу з закритою кришкою охолоджують в ексикаторі.
Вміст вологи X, у відсотках, розраховують за формулою:
(6.1)
де m - маса бюкси, г;
m1, m2 - маса бюкси з наважкою відповідно до і після висушування, г.
Розбіжність між двома визначеннями не повинні перевищувати 0,2 - 0,3 %.
За прискореного методу визначення вологи висушуванням 5 г наважки зразку розміщують у зважені бюкси. Бюкси з кришками розміщують у сушильну шафу, розігріту до 140 °С. У момент встановлення бюкси температура шафи знижується до 125 - 127 °С. Її доводять за 5 хв до температури 130 °С і з цієї хвилини починають відрахунок початку сушіння.
Бюксу з наважкою витримують 40 хв. Потім бюкси тигельними щипцями виймають з сушильної шафи, закривають кришками, розміщують в ексикаторі, охолоджують і зважують.
Вміст вологи в продукті розраховують за формулою (6.1).
6.4 Визначення товщини скорини
3 середнього зразку беруть п'ять виробів і розрізують по ширині. Лінійкою вимірюють товщину скорини і результат записують як середнє з трьох визначень.
6.5 Визначення кислотності
Кислотність хліба свідчить про його якість. Вона зумовлюється наявністю в хлібі всіх кислореагуючих речовин борошна та продуктів життєдіяльності дріжджів та бактерій; вуглекислоти, молочної, янтарної, оцтової, мурашкової та інших кислот.
Метод заснований на нейтралізації розчином лугу кислот, що містяться у 100 г продукту.
Зразки хліба розрізують навпіл і від однієї половини відрізають шматочок масою близько 70 г, з якого зрізують скорину та підскоринний шар (загальною товщиною близько 1 см), а частину, що залишилась, швидко подрібнюють та перемішують.
25 г подрібненої м'якушки (зваженої з точністю до 0,01 г) розміщують в суху склянку або банку місткістю 500 мл. з щільною пробкою.
Мірну колбу місткістю 250 мл наповнюють до мітки водою кімнатної температури. Близько 1/4 взятої води переливають в склянку з хлібом, розтирають вміст дерев'яною або скляною паличкою з гумовим наконечником до одержання однорідної маси, без помітних грудочок нерозтертої м'якушки.
До одержаної суміші приливають з мірної колби всю воду, яка залишилась. Склянку закривають пробкою, суміш енергійно струшують 2 хв. і залишають у спокої при кімнатній температурі на 10 хв. Потім суміш знову енергійно струшують 2 хв. і залишають у спокої протягом 8 хв.
Через 8 хв. відстояний рідкий шар обережно зливають в суху склянку через густе сито або марлю. Зі склянки відбирають піпеткою по 50 мл розчину в дві конічні колби місткістю 100-150 мл кожна і титрують 0,1 N розчином їдкого калію чи їдкого натрію з двома-трьома краплинами фенолфталеїну до одержання слабко-рожевого забарвлення, що не зникає протягом 1 хв.
Кислотність X, у градусах, розраховують за формулою:
(6.2)
де 25 - наважка зразка, г;
50 - кількість випробуваного розчину, який взятий для титрування, мл;
4 - коефіцієнт, який приводить до 100 г продукту (100:25);
1/10 - приведення 0,1N розчину NaOH або КОН до 1 - нормального;
V - кількість О.1 N розчину NaOH або КОН, мл;
К - поправочний коефіцієнт до титру О.1 N розчину лугу;
250 - об'єм води, яку беруть для витягування кислот, мл.
Розбіжність між паралельними титруваннями допускається до 0,3 град. Кінцевий результат визначення кислотності - середнє арифметичне двох визначень.