Загальні Одномовні галузеві перекладні

тлумачний (пояснюється значення слів, подаються їхні граматичні ознаки, наголос, написання тощо)

етимологічний (пояснюється походження слів, розкривається їхнє первинне значення, історичний розвиток)

орфографічний (подано відомості про нормативне написання слів відповідно до діючих орфографічних норм)

орфоепічний (містить інформацію про літературну вимову та наголос слів)

діалектні (зібрана лексика територіальних діалектів, з'ясовується значення і характер поширення діалектних слів)

історичні (подано лексику і фразеологію певного історичного періоду, зібрану на основі писемних пам'яток)

інверсійний (лексику розміщено за алфавітом у зворотному порядку, тобто за кінцевими літерами)

словники міжслівних зв'язків (синонімів, антонімів, омонімів)

фразеологічний (пояснюється значення фразеологізмів, подано синонімічні та антонімічні відповідники)

Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів

Під точністю мови розуміють передусім точність слововживання, тобто правильний вибір слова і доречне його вживання у відомому для всіх значенні і у відомих для всіх словосполученнях, а також точне відтворення фразеологізмів

Вимисел – те, що вигадане; створене уявою

Домисел – здогад, заснований на припущеннях, міркуваннях

Відносини – стосунки, взаємини, зв'язки з ким-небудь

Відношення – зв'язок між одиницями-поняттями у математиці, мовознавстві

Відпуск – видача. Продаж чого-небудь

Відпустка – звільнення на певний час від роботи, навчання

Декваліфікація – втрата професійних знань, навичок

Дискваліфікація – позбавлення спортсмена права брати участь у спортивних змаганнях

Допускати – дозволяти комусь брати участь у чомусь

Припускати – вважати за імовірне, можливо що-небудь

Уява – здатність змальовувати, створювати або відтворювати кого (що)-небудь у думках, свідомості; фантазія

Уявлення – відомості про що-небудь, розуміння, поняття

Абревіація належить до безафіксного словотворення, вона поєднує два способи – скорочення та складання. Твірною основою для абревіатур є переважно словосполучення: райвно – районний відділ народної освіти, демблок – демократичний блок, НЕП – нова економічна політика тощо

Уживання великої букв у скорочених назвах установ, закладів. організацій, утворених частин слів, залежить від того, чи пов'язується назва з адресною функцією:

1. складноскорочення пишуться з великої літери, якщо вони є власними назвами, тобто виконують функцію і вживаються на позначення установ: Держкіно, Міненерго, Промінвестбанк;

2. з малої літери пишуться складноскорочення, якщо вони є родовими назвами: держадміністрація, міськрада.

Запис абревіатур залежить від того, чи збереглися вони у свідомості їх носіїв як абревіатури. Так великими літерами пишуться абревіатури, які не відміняються (СНД, СІЛА, ГЕС, ТЕЦ, МТС, ВНЗ), і малими, якщо вони відмінюються і перетворилися у звичайні слова-корені, за допомогою яких будуються нові слова (неп, бо за часів непу, непман, непівська модель економіки).

При комбінованому записі деяких абревіатур в одному слові поєднуюються способу словотвору (ДонНТУ: Дон – складноскорочення від власної назви Донецький і НТУ – невідмінювана абревіатура від національний технічний університет), або поступового переходу абревіатур до розряду звичайних слів, коли вони починають відмінюватися, що й підкреслюється додаванням закінчення (СНІДу)