
- •Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
- •Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики
- •Риторика. Основні закони риторики.
- •Розділ 2. Етика ділового спілкування Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання. Культура мовлення під час дискусії
- •Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- •Етапи телефонної розмови
- •Якщо телефонують вам:
- •Якщо телефонуєте ви:
- •Незалежно від того, хто телефонує:
- •Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки)
- •За структурними моделями терміни поділяють на:
- •Загальні Одномовні галузеві перекладні
- •Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •Загальноприйняті скорочення
- •Розділ 4. Нормативність і правильність фахового мовлення Морфологічні та орфографічні норми сучасної української літературної мов
- •Специфіка вживання частин мови у професійному спілкуванні
- •Зразки відмінювання чоловічих прізвищ – іменників іі відміни
- •Чоловічі прізвища прикметникового типу відмінюються так:
- •Відмінникові форми іменників
- •Правопис прізвищ і географічних назв іншомовного походження
- •Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •Нормативність уживання граматичних форм числівника
- •Правопис прислівників
- •Дієслово
- •Займенник
- •Прийменник
- •Порушення норм у вживанні прийменникових конструкцій. До них належать:
- •Слід запам’ятати, що прийменник по в українській мові вживається:
- •Синоніміка прийменникових конструкцій
- •Функції порядку слів у реченні
- •Порядок членів речення
- •При прямому порядку слів
- •Однорідні члени речення
- •Правила побудови рядів однорідних членів речення
- •Правила вживання сполучників між однорідними членами:
- •Правила побудови ряду однорідних членів речення
- •Розділ 5. Складання професійних документів Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів
- •Вимогу до документів
- •Логічні елементи тексту
- •Особливість перекладу офіційно-ділового тексту:
- •Тема 5.4. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
Однорідні члени речення
Правила побудови рядів однорідних членів речення
Перелік ознак,
явищ чи фактів повинен бути здійснений
на якійсь одній підставі (за віком, за
фізичними даними, за метою і таке інше).
Члени
з ряду однорідних повинні включати
один одного. Так, не можуть бути поєднанні
як однорідні члени видові і родові
поняття, наприклад: кури,
гуси, птиця…
Обов’язкове
підпорядкування однорідних членів
узагальнювальному слову: Змагання
відбулося з таких видів спорту: стрільба
з лука, біг на 100 метрів, плавання.
Якщо
ряд однорідних членів логічно вичерпаний,
то в кінці ряду перед останнім словом
повинен стояти сполучник, наприклад:
Зі
складу викрадені: автомати – 2 (два),
набої – 13 (тринадцять), взуття – 3 (три)
пари чобіт та наплічники – 3 (три) штуки.
Якщо
ряд однорідних членів з певних причин
не завершений, то нормативним є
відсутність сполучника: наприклад: Як
встановило слідство, вони займалися
злочинним промислом у багатьох містах
України, Одесі, Києві, Севастополі.
Правила вживання сполучників між однорідними членами:
Сполучники
повторюються між однорідними членами
речення тоді, коли треба підкреслити
вагомість кожного з них: Вже
в перші години після вчинення замаху
до слідства були залучені і слідчі, і
працівники прокуратури, і працівники
СБУ.
Якщо сполучник
"і" може бути використаний перед
кожним членом речення, то сполучником
"та" не слід надуживати. Його можна
використовувати:
коли
мова йде про поєднання дуже близьких
понять, наприклад: Під
час обшуку були вилучені гроші та
цінності, ділові папери з банку та
особисті боргові зобов’язання;
якщо
однорідні члени позначають не дуже
близькі або й зовсім не близькі за
симантикою поняття, то сполучник та
можна вжити наприкінці речення.
Наприклад: Особу,
якій заподіяно майнову шкоду і яка
пред’явила вимогу про відшкодування
збитків, слід визнавати одночасно
потерпілою і цивільним позивачем та
забезпечити їй усі передбачені законом
права.
Двочленні
сполуки як…так і, не тільки…але й,
наскільки….настільки, не так…як повинні
поєднувати однорідні поняття. Наприклад:
Власник
звільняється від відшкодування збитків,
якщо доведе, що вона не тільки не
заподіяна з його вини, а й не є причиною
моральної шкоди.
Двочленний
сполучник як…так підкреслює двосторонність
відношень. Він легко може бути замінений
сполучником і: Як
вчора, так і сьогодні можна було одержати
дозвіл на володіння холодною зброєю.
У пари
можна поєднувати слова на підставі
спорідненості або протилежності
однорідних членів речення. Наприклад:
Людина,
її житті і здоров’я, честь і гідність,
недоторканість і безпека визнаються
в Україні найвищою соціальною цінністю.