ВСТУП

1. Теоретичні підходи щодо пошуку ефективного управління підприємством

Серед основних теоретичних підходів щодо пошуку ключових факторів потенціалу успіху підприємства можна виділити:

1. Технократичний підхід - (представник - Ф. Тейлор: школа наукового управління (1913р);запровадив наукові підходи до організації управління підприємством). Були проведені дослідження робочого часу, оформлення робочого місця, розміщення машин.

Тейлор запровадив спеціалізацію праці, тобто це була систематизація, щодо організації праці (підбір персоналу для виконання певних завдань, поділ праці, розрахунок робочого часу).Завдяки Тейлору було запроваджено конвеєрне (масове) виробництво(з’явилися нові системи оплати праці в т.ч. акордна, масове виробництво).

Переваги: скорочення терміну підготовки фахівця.

Недоліки: монотонність роботи, обмежена комунікація між працівниками, відірваність працівників від кінцевого результату.

Внаслідок цього зменшилась ефективність і продуктивність праці, задоволеність роботою, тощо.

2. Підходи зорієнтовані на персонал (управління персоналом) – (представники: Герц Берг, Мейо, Маслоу, Мак-Грегор).

В центрі теоретичних підходів є людина, яка вже не є одним із ресурсів, а є в центрі уваги. На продуктивну роботу працівників впливає не лише організація робочого місця, хронометраж робочого часу, але й мікроклімат на підприємстві, мотивація праці. В першу чергу вони досягаються через взаємовідносини в колективі, систему нематеріального та матеріального стимулювання, а також взаємовідносин з керівником. Ці підходи говорять про те, що економічний успіх підприємства залежить від бажання та вміння працювати.

Людина як соціальна істота ефективно працює, коли задоволені її потреби як визнання, повага, соціальні контакти, якими нехтували у тейлоризмі.

Орієнтація на працівників передбачає розвиток або підтримання неформальних контактів, розв’язання конфліктів, відповідальність керівника за соціальний клімат в колективі. Особливу роль відіграє стиль керівництва.

Ці підходи активно розвиваються в сьогоднішній час.

3. Системний підхід (60-ті р) - з’явився внаслідок обробки даних, з розвитком кібернетики: комп’ютеризацією. Підприємство розглядається як відкрита система, на яку впливають чинники зовнішнього та внутрішнього середовища, щоб раціонально ними управляти необхідно мати інструменти, які допомагають прийняти оптимальне рішення, контролювати роботу підприємства. На використання економіко-математичних моделей покладена велика надія. Моделювання чинників дозволяє вибрати найкращу модель(найкращий варіант розвитку підприємства).

Саме в цей період на основі системного підходу почали використовувати якісні методи, які враховують не лише кількісні, а й якісні показники.

4. Маркетинговий підхід ( 80-ті р.) - орієнтований на споживача (його бажання та потреби), тобто орієнтація не на внутрішні, а фактично на зовнішні чинники.

5. Підходи зорієнтовані на ринкову вартість підприємства – ринкова вартість презентує, як внутрішню, так і зовнішню роботу підприємства.