23.Розвиток науки в Стародавньому Римі

Великого розвитку в I–II століттях нашої ери отримали освіта й наука. У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Наступною ланкою освіти була «граматика», де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи «риторики», яку можна порівняти із сучасною вищою школою. У II ст. високого рівня розвитку досягла медична наука. Ще під час правління імператора Августа в Римі було створено школу для підготовки лікарів. Нарівні з природними науками набули подальшого поширення астрономія та астрологія.

24. Давньоримська література

Народні поетичні твори були написані особливим віршованим розміром, так званимсатурническим віршем, близьким зі своєї ритміці до билинним віршам інших народів. Під час сільських свят врожаю переряджена сільська молодь влаштовувала веселі гри, перекидалася дотепами, імпровізованими чи завченими глузливими віршиками. У ці вірші містилися де й кидаючи дошкульні глузування, особливо з адресою багатих, скупих чи жорстоких людей. У обміні цими віршами – їх називалифесценнини – містяться вже елементи діалогу, драматичної дії. Поруч ізфесценнинами поширюється комедіямасок–ателлана. Її героями були веселі типи ненажер, хвалькуватих роззяв. Поруч із поезією робить перші кроки і римська проза.

25. Давньоримська архітектура

Наприкінці I ст. до н. е. Римська держава з аристократичної республіки перетворилося в імперію. Цей факт мав величезний вплав на подальшу архітектуру Риму. був створений Вівтар Світу — пам'ятник возз'єднання прихильників нового режиму і зазнавших поразки республіканців. Вівтар являв собою самостійний будинок без даху, що обгороджував жертовник. Панує грецька ізокефалія (голови зображених знаходяться на одному рівні), однак у групу вторгаються оживляючі ритм фігури дітей різного віку. Окремі персонажі зображені такими, що ніби обертаються, вони як би звертаються до глядача. Поряд з пануючим класичним плином продовжувала розвиватися архітектура, що мала чисто практичне значення, наприклад, інженерні будівлі. Важливе місце в житті римлян займали видовища. Театри й амфітеатри характерні для античних міст.

26. Характерні риси культури Середньовіччя

Середньовічна культура глибоко суперечлива. Ця суперечливість виступала рушійною силою розвитку культури, в ході якого людина поступово починає звертатися до самої себе, а не тільки до Бога

Середні віки (V-ХVI ст.) - це епоха, початок якої збігся з відмиранням античної культури, а кінець - з її відродженням в Новий час. матеріальну основу західноєвропейської середньовічної культури складали феодальні відносини, головною особливістю яких були:умовність власності на землю: феодал «тримав» феод - землю з селянами на правах володіння, одержуваного від вищестоящого феодала (сеньйора), що, у свою чергу, також був васалом феодала, що займає більш високу ступінь у політичній ієрархії; особисте й економічне підпорядкування селян «власникам» землі. Основні форми залежності - патронат і кріпосне право; взаємні зобов'язання сеньйора і васала, жорстку єдність прав і обов'язків.