4. Щоб досягти мінімального ризику, найбільшої надійності та дохідності, необхідно диверсифікувати капіта­ловкладення.

З метою диверсифікації капіталовкладень необхідно вкладати кошти у трастові компанії. Це підприємства, які виконують довірчі функції з управління капіталом інвес­торів з метою його найбільш вигідного та надійного вико­ристання. Попередньою умовою такого вкладення є отримання всебічної консультації від спеціалістів траст-компанії щодо економічної кон'юнктури, можливих її змін, динаміки ринкових курсів цінних паперів тощо.

Тема 19. Економічні ризики в підприємницькій діяльності

Однією з причини конкуренції є прагнення товарови­робників вижити, не збанкрутувати. Таке прагнення вод­ночас зумовлене наявністю економічних ризиків у еко­номічній системі капіталізму. Існує кілька видів основних економічних ризиків, зумовлених певним комплексом чинників, а водночас і низка заходів щодо їх уникнення або зменшення.

§1. Причини економічних ризиків

В економічній системі капіталізму найбільш відчутно, у масовому порядку економічний ризик виявляється на ринку в умовах вільної конкуренції. Кожний товаровироб­ник, не знаючи справжніх потреб ринку, намагається пе­редбачити їх і, сподіваючись на дефіцит відповідних то­варів, випускає якомога більше продукції за найвищими цінами. Оскільки такі наміри властиві й іншим товарови­робникам, то у кожного з них існує ризик не реалізувати ресурси або продати товари значно дешевше від їх вар­тості, навіть за безцінь.

У сфері обміну такі ризики можуть бути спричинені зміною цін, засиллям іноземних товарів на внутрішньому ринку та ін.

У сфері торгівлі економічні ризики тісно пов’язані з аналогічними ризиками у безпосередньому виробництві. Якщо припустити, що на ринок вивезено товари, то перш ніж виготовити їх, товаровиробник ризикує придбати не­якісні предмети праці, комплектуючі вироби від суміж­ників, найняти робочу силу нижчої кваліфікації тощо.

У сфері розподілу економічні ризики можливі внаслідок зміни податків, відмови держави від укладання контрактів на наступний термін, перерозподілу державою виробничих ресурсів внаслідок стихійного лиха, страйків тощо.

Очевидно, що у межах як вільної ринкової, так і сучас­ної регульованої економіки такі ризики об’єктивно неми­нучі. Ця властивість їх органічно пов'язана з економічною свободою крупних підприємств, фірм, компаній, з юри­дичною свободою найманих працівників (що супровод­жується економічним примусом до праці), частковою (оскільки вона супроводжується диктатом монополій, у тому числі міжнародних) економічною свободою дрібних та середніх товаровиробників.

Навіть за регульованої економіки, ретельного вивчен­ня ринку маркетологами суб’єкти господарської діяльності позбавлені всебічної достовірної інформації про кон'юнк­туру ринку, фінансовий та виробничий стан підприємств-конкурентів, їхні плани та ін., що посилює об’єктивний характер економічних ризиків.

Ступінь економічних ризиків зростає в умовах пе­рехідної економіки, в якій перебувають Україна та інші пострадянські країни.