§3. Основні правила інвестування підприємством грошей у цінні папери

Якщо підприємство вирішило зайнятися довго­терміновими інвестиціями у цінні папери, то перед ним передусім виникає питання: в які види цінних паперів вкладати ці кошти.

Відповідь на це залежить від оптимального поєднання таких трьох параметрів: 1) дохідності цінних паперів; 2) ступеня ризику (або надійності) при вкладенні коштів у різні види цінних паперів; 3) зростання доходу від таких вкладень.

За ступенем надійності, а отже найменшого ризику втрати капіталовкладень, перше місце посідають державні облігації розвинутих країн світу. Вони мають повну га­рантію своєчасного погашення. Цим значною мірою пояс­нюється найнижчий дохід, який приносять вони своїм власникам. Звідси випливає перше правило інвестування підприємством грошей у цінні папери.

1. Найбільш надійними, але найменш прибутковими є капіталовкладення у державні облігації. Серед них перше місце належить короткотерміновим облігаціям.

Це правило стосовно України не підтверджується, оскільки капіталовкладення у державні облігації є водно­час і найбільш надійними, і найприбутковішими. Воно значною мірою не підтверджується лише тоді, коли держа­ва здійснює примусову реструктуризацію своїх зо­бов’язань.

На другому місці у розвинутих країнах світу за ступе­нем надійності, швидкого зростання, але певного ризику знаходяться облігації та акції крупних акціонерних ком­паній, які котируються на домінуючих фондових біржах, мають високий рейтинг і за якими регулярно виплачують дивіденди. Важливо враховувати, що внаслідок зростання акціонерного капіталу підприємства акції можуть багато­разово збільшувати свою початкову вартість. Звідси ви­пливає друге правило інвестування підприємствами своїх коштів у цінні папери.

2. Найбільш прибутковими, перспективно зростаючими, але менш надійними є капіталовкладення в акції та облігації крупних акціонерних компаній. З урахуванням видів акцій це правило конкретизується. Так, капіталовкладення у привілейовані акції за наявності високої економічної кон’юнктури є найбільш надійними, але менш прибутковими.

Найменш надійними, а отже найбільш ризиковими є акції, які випускають новострені підприємства. Проте практика розвинутих країн світу засвідчує, що капітало­вкладення в акції окремих таких фірм були фантастично прибутковими, перетворювали їх власників за відносно короткий період у мільйонерів. Звідси випливає третє правило інвестування підприємствами грошей у цінні па­пери.

3. Найбільш ризиковими є капіталовкладення в акції новостворених компаній, які за сприятливих умов можуть ста­ти найприбутковішими.

Загалом капіталовкладення в акції є найризикованішим видом інвестицій у цінні папери, але вони при­носять найбільший дохід. Крім того, ступінь їх ризикова­ності може певною мірою компенсуватися зростанням їх ринкового курсу, а отже величиною доходу на акцію.

Найбільш оптимальне співвідношення, між дохідністю, надійністю та зростанням доходу від капіталовкладень підприємств у цінні папери досягається за умов дивер­сифікації таких вкладень.

Диверсифікація вкладень — розподіл грошових капі­талів між різними видами цінних паперів з метою знижен­ня ризику втрат і отримання більших доходів.

Досвід розвинутих країн світу свідчить, що оптималь­ним критерієм диверсифікації є обмеження вкладень у кожний вид інвестицій не більше 10%. Звідси випливає наступне правило інвестування підприємствами грошей у цінні папери.