2. Пропозиція і закон пропозиції

Пропозиція — рішення (або бажання) і спроможність ви­робити та запропонувати для продажу на ринку певну кількість продукту за кожну конкретну ціну з усіх можливих.

Обсяг пропозиції, як і в разі попиту, залежить насам­перед від конкретного виду товару. Загалом за незмінної ціни обсяг пропозиції зумовлений такими чинниками: 1) наявністю взаємозамінюваних товарів, або субінститутів; 2) наявністю доповнюючих товарів або товарів-комплементів (наприклад, ручка і чорнило); 3) змінами цін на товари-замінювачі; 4) змінами цін на доповнюючі товари або їх доступністю; 5) змінами в доходах; 6) змінами якості речей (тобто сукупності споживчих властивостей товару; 7) змінами моди, смаків, звичаїв; 8) змінами в навколиш­ньому середовищі.

У процесі вивчення залежності попиту від рівня цін бу­ло обгрунтовано закон пропозиції.

Закон пропозиції — із зростанням цін виробники пропо­нують більше товарів, а з їх зниженням — менше.

3. Еластичність попиту і пропозиції

Важливу роль у виробничій діяльності товаровироб­ників, раціональному розподілі економічних ресурсів відіграє еластичність попиту і пропозиції. Адже інформації про відхилення ціни на товар під впливом певних чинників ще недостатньо для прийняття виважених рішень підприємцем, важливо знати міру такого відхилення. У цьому разі економічна наука пропонує категорію еластичності.

Еластичність — міра чутливості попиту і пропозиції до зміни чинників, що їх визначають, насамперед до вар­тості товарів.

У кількісному вираженні еластичність означає ступінь й або міру реагування однієї змінної величини внаслідок одновідсоткової зміни іншої змінної величини. Найважливішу роль в еластичності попиту і пропозиції відіграють зміни величини попиту залежно від ціни.

Основні чинники, які впливають на цінову елас­тичність попиту:

1) наявність якісних взаємозамінних товарів та рівень цін на них (чим більше таких замінників і чим нижчі ціни на них, тим еластичнішим буде попит);

2) частка продукту в доходах споживача (чим важ­ливіше місце посідає певний продукт у бюджеті спожива­ча, тим вищою буде еластичність попиту на нього за незмінних усіх інших умов);

3) тривалість періоду для здійснення вибору (чим дов­ший період часу для прийняття рішень, тим еластичніший попит на товар);

4) тип товарів, зокрема їх поділ на предмети розкоші та товари широкого вжитку (попит на предмети розкоші, як правило, еластичний, на товари широкого вжитку — нееластичний).

Еластичність за зміни ціни показує, яка зміна попиту відсотках відбувається із зростанням ціни, скажімо, на 1%.

Найпростіша формула цінової еластичності:

Відсоткова зміна кількості товарів, на які є попит

Відсоткова зміна ціни

Еластичність попиту залежно від зростання ціни здебільшого є від'ємною величиною. Це означає, що із зростанням ціни попит на товар зменшується.

Аналогічно вимірюється еластичність пропозиції.

Еластичність пропозиції — відсоткова зміна пропонова­ної кількості товарів внаслідок одновідсоткового зростан­ня цін.

Як правило, таке значення еластичності позитивне, оскільки вища ціна — стимул для виробників до збільшен­ня випуску товарів.

Особливість ринкового механізму в цьому разі полягає в тому, що попит еластичніший за ціну протягом тривало­го проміжку часу. Адже люди не одразу змінюють свої звички у споживанні товарів, до того ж попит на один то­вар може бути пов’язаний із запасом іншого товару у спо­живачів, попит на який змінюється повільніше. Так, різке підвищення ціни на бензин, хоч і скорочує попит на ньо­го, але меншою мірою, ніж зростає ціна. Водночас на три­валому проміжку часу споживачі намагатимуться купувати малолітражні та економніші автомобілі.

Найважливішими чинниками, які впливають на елас­тичність пропозиції, крім цін, є чисельність товаровироб­ників, очікування (цінові та ін.) різних суб’єктів еко­номічної діяльності, розміри встановлюваних державою податків, фактор часу та ін. При цьому розрізняють:

1) короткотерміновий період еластичності попиту, в який підприємство не здійснює капіталовкладень у рекон­струкцію виробництва, а пристосовується до попиту шля­хом збільшення завантаження виробничих потужностей, інтенсивності праці тощо;

2) середньотерміновий період, у який здійснюють капіталовкладення, але при цьому пропозицію пристосо­вують до попиту не за їх рахунок, а шляхом звуження або розширення виробництва на існуючих виробничих потуж­ностях);

3) довготерміновий період, у який здійснюють рекон­струкцію виробництва (заміну застарілого устаткування на нове і відповідне розширення виробництва), а також з’яв­ляються нові товаровиробники даної продукції.

Для окремих груп товарів (автомобілі, холодильники, телевізори тощо) попит еластичніший у короткотерміно­вий період. Так, у США щорічно продають 10-15 млн ав­томобілів. Тому із зростанням цін попит на автомобілі різко знизиться, хоча загальний парк автомобілів змен­шиться ненабагато. В міру зношення машин попит на них з часом зросте.

У пізнанні механізму ринкової рівноваги важливу роль відіграє коефіцієнт еластичності.

Коефіцієнт еластичності — відношення зміни обсягу по­питу чи пропозиції (зростання чи зменшення у відсотках) до зміни цін (у відсотках).

Залежно від значення коефіцієнта еластичності розріз­няють такі основні види еластичності попиту і пропозиції: абсолютно еластичні; відносно еластичні; одиничне елас­тичні; відносно нееластичні; абсолютно нееластичні.

Відносно еластичний, або еластичний, попит — по­пит, за якого незначні зміни в ціні спричиняють значні (більші) зміни у кількості реалізованої продукції.

Наприклад, зниження ціни на 2% зумовлює зростання попиту на 4%. Коефіцієнт еластичності в цьому разі пови­нен бути більшим за одиницю, а в нашому випадку він дорівнює двом. Таким є попит на предмети розкоші.

Нееластичний попит — попит, за якого незначна зміна в ціні зумовлює ще меншу зміну в кількості реалізованої продукції.

Так, із зниженнями ціни на 3% попит зростає лише на 1%. Коефіцієнт еластичності у цьому разі становить 1/3, тобто для нееластичного попиту характерний коефіцієнт, менший за одиницю. Таким, наприклад, є попит на хліб. Між наведеними видами еластичності попиту (еластичним та нееластичним) виникає проміжна ситуація.

Одиничний попит — попит, за якого відсоткова зміна ціни дорівнює відсотковій зміні попиту (наприклад, коли зни­ження ціни на 1% зумовлює зростання продажу на 1%).

Абсолютно нееластичний попит — попит, за якого зміна ціни не призводить до зміни кількості реалізованої продукції (таким, зокрема, є попит на сіль).

Цей вид попиту характеризується тим, що найменше зниження ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від нуля до межі своїх можливостей.

Практика, на думку західних учених, свідчить, що ко­ефіцієнт цінової еластичності на хліб становить 0,15%, на яловичину — 0,64, на яйця — 2,65, на електроенергію — 0,13, на одяг і взуття — 0,20, на квитки до кінотеатру — 0,87%.