3. Припинення діяльності підприємства

Припинення діяльності підприємства відбувається шляхом його ліквідації та реорганізації.

Реорганізація підприємства — процес перетворення, перебудови організаційної структури та управління підприємством за збереження його виробничого по­тенціалу, зокрема основних фондів.

Формами реорганізації є злиття, приєднання, поділ, виділення і перетворення підприємств.

Ліквідація підприємства може здійснюватися доб­ровільно (ліквідаційною комісією, яка утворюється власником або уповноваженим ним органом, призначеним ліквідаційною організацією) і примусово (комісією, призначеною судом або відповідним державним органом). Ліквідація та реорганізація підприємства відбуваються за рішенням власника та за участю трудового колективу.

Основними причинами ліквідації підприємства є:

1) його банкрутство, тобто неспроможність платити за своїми зобов’язаннями, а також повернути наявні борги. Конкретнішими причинами банкрутства підприємств є їх низька конкурентоспроможність, надмірні витрати вироб­ництва та обігу, нестача обігових коштів, високі відсотки за кредит, погіршення економічної кон’юнктури та ін.;

2) закінчення терміну, на який підприємство створю­валось, або після досягнення мети, поставленої суб’єкта­ми підприємницької діяльності при його організації;

3) прийняття рішення про заборону діяльності підпри­ємства через невиконання умов, встановлених законодав­ством, якщо в передбачений рішенням термін не забезпе­чено додержання цих умов або не змінено вид діяльності;

4) визнання рішенням суду недійсними засновницькі документи та дозвіл на створення підприємства;

5) систематичне і грубе порушення чинного законо­давства.

У разі певної реорганізації підприємства чинним зако­нодавством передбачено такий розподіл діяльності:

1) при злитті кількох підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства;

2) при приєднанні одного підприємства до іншого усі майнові права та обов’язки приєднаного підприємства пе­реходять до другого;

3) при поділі підприємства до новостворених підпри­ємств переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідних пропорціях майнові права і обов’язки;

4) при виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роз­подільчим актом у відповідних пропорціях майнові права і обов’язки;

5) при перетворенні одного підприємства на інше до новоствореного підприємства переходять усі права та обо­в’язки.

Конкретний механізм ліквідації підприємства такий:

а) власник, суд або орган, уповноважений створювати підприємства, який прийняв рішення про ліквідацію пев­ного підприємства, встановлює порядок і терміни прове­дення його ліквідації, а також терміни для висування пре­тензій кредиторів. Цей термін не може бути меншим від двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію;

6) ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію підприємства, вміщує в офіційній пресі за місце­знаходженням підприємства повідомлення про його ліквідацію і порядок та термін висування кредиторами претензій;

в) у першочерговому порядку задовольняються борги перед бюджетами і компенсуються витрати на відновлен­ня природного середовища, якому могло завдати шкоди ліквідоване підприємство;

г) ліквідаційна комісія проводить відповідну роботу із стягнення дебіторської заборгованості підприємству і виявлення претензій кредиторів з повідомленням їх про ліквідацію підприємства;

ґ) ліквідаційна комісія або орган, який проводить ліквідацію, оцінює наявне майно ліквідовуваного підпри­ємства і розраховується з кредиторами, складає ліквідацій­ний баланс і подає його власнику або органу, який при­значив цю комісію;

д) вклад кожного члена трудового колективу видають йому в грошовій формі або цінними паперами після задо­волення претензій кредиторів.