Тема 5. Організація бізнесу

Після аналізу порівняльної ефективності різних видів підприємницької діяльності та процесу вибору організа­ційно-правової форми підприємства виникає потреба у з’ясуванні способів організації власного бізнесу, обмежень у його діяльності та підставі її припинення.

1. Основні способи організації власного бізнесу Джерела створення власного бізнесу

Для організації власного бізнесу необхідний початко­вий (стартовий) капітал.

Початковий капітал — сума грошей, цінних паперів або матеріально-речових цінностей, необхідних підприємцю для відкриття власної справи, створення підприємства з виробництва товарів, послуг.

Початковий капітал неоднаковий в різних країнах, в окремих сферах та галузях народного господарства. Так, у США його середня величина на початку 90-х років стано­вила приблизно 20 тис. дол., в Канаді — 12,5 тис. дол.

В Україні ця сума набагато менша. Так, згідно з дани­ми офіційної статистики, торгівлею у нашій державі у 1998 р. займалося майже 3 млн осіб (так звані “човники”, які купують товари в інших країнах за нижчими цінами і перепродують їх в Україні або купують в одних регіонах України і продають в інших). Для організації такого бізне­су достатньо було мати до 1 тис. дол., за сертифікат на пра­во діяльності у сфері роздрібної торгівлі з юридичних осіб стягувалося 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Загалом у сфері послуг України одне робоче місце наприкінці 90-х років XX ст. коштувало до 10 тис. гри., тоді як у високотехнологічних галузях — до 90 тис.грн., а при створенні спільних підприємств — майже 50 тис.дол.

Якщо під бізнесом розуміти ініціативну економічну діяльність із створення виробництва товарів і послуг з ме­тою отримання прибутку, то сума початкового капіталу буде значно більшою. Адже для цього потрібно створити власне підприємство і передусім зареєструвати його, що вимагає певних витрат. Необхідно сплатити реєстраційний збір, а також за підготовку засновницьких документів, за послуги нотаріусу, за відкриття розрахункового рахунка в банку, за виготовлення ескізу печатки, штампів, товарно­го знака, за отримання кодів діяльності у Статистичному управлінні, за дозвіл міліції на виготовлення печатки і штампу, за послуги чиновнику (хабарі) та ін.

Отже, власний бізнес можна створювати у невеликих масштабах на дрібних підприємствах (малий бізнес) і у більших масштабах. Так, для створення товариства з обме­женою відповідальністю, згідно з чинним законодавством, необхідно сформувати статутний фонд в обсязі 625 мінімальних заробітних плат, а для відкритого акціонерно­го товариства — 1250, що наприкінці 2000 р. становило відповідно 73 750 і 143 750 грн.

Одним з найважливіших засобів формування початко­вого капіталу є заощадження домогосподарств, тобто? відкладення ними частини грошових доходів для май­бутніх покупок. З кількісного боку такі заощадження є різницею між доходами сім’ї та споживчими витратами, точніше витратами на придбання товарів і послуг та спла­ту податків. Співвідношення між цими показниками ще називають нормою заощаджень.

Серед розвинутих країн світу найвища норма заощад­жень в Японії. Так, у 1990 р. цей показник становив у ній 14,4% особистого доходу і був вшестеро більшим, ніж у США. В Україні майже 90% домогосподарств знаходяться на межі виживання, а отже не здійснюють жодних заощаджень.

Крім коштів засновників створенню власного бізнесу можуть сприяти зовнішні джерела фінансування, яке здійснюється шляхом отримання позик і випуску акцій. Ці операції виконують комерційні банки та небанківські фінансові установи, страхові компанії, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, пенсійні фонди, довірчі товариства. До зовнішніх джерел фінансування належать також кошти від приватних фірм, урядових регіональних програм, креди­ти і гранти міжнародних фінансових організацій, допомога родичів і друзів. Так, у США з коштів приватних інвесторів щорічно фінансується майже 30 тис. фірм-початківців.

З юридичного погляду підприємство може бути створене:

а) згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-за­сновника, організації або за рішенням трудового колекти­ву відповідно до чинного законодавства, а також внаслідок примусового поділу іншого підприємства згідно з антимо-нопольним законодавством;

б) внаслідок виділення із складу діючого підприємства, на базі структурної одиниці діючих об’єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу. У цьому разі за новими під­приємствами зберігаються взаємозобов’язання та укладені договори з іншими підприємствами.