1385 Р. – Кревська унія.

1569 Р. – Люблінська унія – обєднання Литви та Польщі в єдину державу Річ Посполиту.

1596 Р. – Берестейська церковна унія – започаткування уніатської (греко-католицької) церкви. Причини виникнення козацтва:

1. Боротьба проти польсько-литовської держави, її чиновників;

2. б-ба проти національного, реліг-го, соц – го, дух-го гніту;

3. посилення турецько-татарської агресії;

4. потреба у заселенні Пд.. степів.

Перші писемні згадки про козацтво зустрічаються 1489 р. у „Всесвітній хроніці” польського історика Бєльського.

1492, 1499 –док. згадки про козаків на Київщині в уставній грамоті Вел. Князя литовського.

Національно – визвольна війна під проводом Б. Хмельницького.

Хід війни.

1. Битва під Жовтими Водами – травень 1648 р.- перемога козаків;

2. Битва під Корсунем – травень 1648 р. – перемога козаків;

3. Б –ва біля села Пилявці на Волині – вересень 1648 р –переможна

4. Б – ва під Зборовом – літо 1649 р. – зрада кримського хана Іслама Гірея

Підписано Зборівський договір:

---- територія козацької держави охоплювала Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства;

----козацький реєстр становив 40 тис. осіб;

----Київський митрополит одержав місце в сенаті.

5. Битва під м. Берестечком – червень 1651 р. – поразка (зрада хана)

6. Бої під Білою Церквою – вересень 1651 р. – поразка козаків

Підписано Білоцерківський договір:

--- козацький реєстр зменшувався до 20 тис. осіб;

--- територія – лише Київське воєводство;

--- гетьман не мав права зносин з іноземними державами, повинен розірвати союз з Кримом;

--- шляхті було дозволено повертатись до своїх маєтків.

7. Битва на рівнині Батіг(Вінницька обл.) – липень 1652 р.- 20 тис. польське військо було майже знищене, що анулювало Білоцерківський договір.

8. Битва під Жванцем (поруч Кам’янець Подільський)- зрада хана, що призвело до підписання нового договору з Польщею у грудні 1653р. на засадах Зборівського договору.

1 жовтня 1653 р. – Земський Собор у Москві прийняв рішення про прийняття України „під руку царя”.

8 Січня 1654 р. – Переяславська рада.

Держава Б. Хмельницького.

1. Назва держави – Військо Запорозьке(1648-1764рр).

2. Територія – Київське, Чернігівське, Брацлавське, частина Волинського воєводств і частина Білої Русі.

3. Влада: законодавча – Загальна козацька Рада, виконавча - Гетьман і Рада козацької старшини.

4. Політико-адміністративний устрій – полково-сотенний

Великі міста мали магдебурзьке право, влада в них належала магістратам, у найважливіших — отаманам. Більшістю міст керували городові отамани, що обиралися, а селами — сільські отамани.

5. Право, суд та судочинство. На звільнених від Речі Посполитої територіях не діяло польське судочинство. Використовувалися юридичні норми звичаєвого та козацького права, магдебурзького права тощо. Зберегли силу й Литовські статути, які захищали інтереси української шляхти та козацької старшини.

6. Фінансова система та податки.

7. Соціальна структура населення. У Гетьманщині визначалося п'ять станів: козацтво, шляхетство, духовенство, міщанство, селянство. Стани поділялися на окремі соціальні групи, які розрізнялися правовим та економічним становищем. До привілейованої групи належали: українська шляхта, козацька старшина, найвище православне духовенство, міська знать.

8. Армія. (Військо) У роки Національно-визвольної війни українське військо нараховувало до 300 тис. осіб. Воно складалося з представників різних верств суспільства й уперше в історії носило загальнонародний характер. Українська армія була однією з найкращих у Європі за військовою організацією й тактикою. (кількість реєстрового війська – 60 тис., 40 тис., 20 тис., 2 тис.)

9. Міжнародні відносини. Україна підтримувала постійні дипломатичні контакти з Росією, Кримом, Туреччиною, Польщею, Трансільванією, Молдовським князівством. Українську державу визнали Венеція, Волощина, Швеція та інші країни.

10. Символіка держави - прапор малинового кольору і герб, на якому було зображено козака з мушкетом і шаблею.

Вересень 1657 р – помирає Б. Хмельницький

1663 -1687 рр. - Руїна . Руїна — період історії України кінця 17 ст., що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.

Щодо хронології цього періоду, то деякі історики (наприклад, М. Костомаров) пов'язують її з правлінням трьох гетьманів - ставлеників Москви (І. Брюховецького, Д. Многогрішного та І. Самойловича) й обмежують хронологічно 1663-1687 та територіально - Лівобережною Україною. Інші історики (наприклад, Б. Крупницький) вважали, що Руїна відносилась як до Лівобережжя, так і до Правобережжя і тривала від смерті Б. Хмельницького до початку правління І. Мазепи - 1658 - 1687.

Під час Руїни Україна була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці дві половини ворогували між собою.

. Українську Православну Церкву в 1686р. було підпорядковано Московському Патріархатові.

Гетьманщина – адміністративно-територіальна одиниця Лівобережної України, на чолі якої стояв гетьман, вона знаходилась у складі Російської імперії як автономія і зберігала всі державні права, була центром політичного і культурного життя в Україні.