Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона прац.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
159.11 Кб
Скачать
  1. Порядок проведення первинного інструктажу з питань охорони праці

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до почат­ку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом, учнем та вихо­ванцем перед роботою в майстернях, лабораторіях, дільницях тощо. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації. Програма первинного інструктажу розроб­ляється керівником підрозділу, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується роботодавцем.

Первинний інструктаж завершується перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

Первинний інструктаж проводить безпосередній керівник робіт (керівник структурного підрозділу).

  1. Порядок проведення повторного і позапланового інструктажу з питань охорони праці

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою – один раз на квартал; на інших роботах – один раз у півріччя. Мета інструктажу – поновити знання та уміння виконувати працівником роботу пра­вильно і безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Цей вид інструктажу проводить керівник структурного підрозділу, реєструється у відповідному журналі з зазначенням виду інструктажу. Перевірка знань працівників здійснюється аналогічно перевірці при проведенні первинного інструктажу з питань охорони праці.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або для групи працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначається для кожного окремого випадку залежно від причин і обставин, що викликали необхідність його проведення.

Проводить керівник структурного підрозділу, робиться запис у відповідному журналі, здійснюється перевірка знань працівників усним опитуванням або за допомогою технічних засобів навчання, а також перевірка навичок виконання робіт відповідно до вимог безпеки.

  1. Виробничі умови праці. Елементи, що визначають умови на робочих місцях, їх характеристика. Методи аналізу виробничих умовах праці.

Умови праці – це сукупність факторів виробничої обстановки, що впливають на працездатність і здоров'я людини в процесі праці. Охорона праці розглядає лише виробничі умови праці.

Безпосередньо визначають умови праці на робочих місцях наступні елементи:

  • санітарно-гігієнічні, які характеризують виробниче середовище (промисловий шум, промисловий пил, температура повітря тощо);

  • психофізіологічні елементи, зумовлені змістом праці та її організацією (фізичне та нервово-психічне навантаження, нервово-емоційна напруга та інтелектуальне навантаження, темп праці, різноманітність тощо);

  • естетичні, які сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (художньо-конструкторські якості робочого місця, інструмента, робочого одягу, оформлення інтер'єру тощо);

  • соціально-психологічні елементи, які характеризують взаємовідносини у трудовому колективі (соціальний клімат);

  • технічні елементи (рівень механізації праці).

Існують два види методик аналізу умов праці:

  • за окремими елементами умов праці;

  • за інтегральною оцінкою.

Сутність методики аналізу умов праці за окремими елементами праці полягає в зіставлення фактичних значень параметрів виробничих факторів, конструкторських рішень і характеристик технологічних процесів з нормативними, і на цій підставі роблять висновки щодо ступеня їхньої небезпечності чи шкідливості, а також дають рекомендації про необхідність здійснення певних заходів щодо усунення чи зменшення несприятливого впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Методика аналізу умов праці за інтегральною оцінкою ґрунтується на застосуванні показника "важкості праці". Важкість праці – характеристика трудового процесу, що відображає ступінь загальних енерговитрат, переважно навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну й дихальну системи організму. Цей показник з достатньою для практики точністю враховує "різноякісний" вплив усіх елементів умов праці на працездатність людини, її здоров'я, життєдіяльність і відновлення робочої сили