66. Пожежна сигналізація, її принцип дії і складові

Установки автоматичної електричної пожежної сигналізації монтують на складах, базах та інших пожежонебезпечних і важливих об'єктах. Основними складовими частинами цих установок є: сповісники (датчики), що монтуються в будівлях або на території об'єктів і призначені для подання сигналу про пожежу; приймальні апарати (станції), що забезпечують приймання сигналів від сповісників; лінії комунікації, що з'єднують сповісники з приймальними апаратами; джерела електроживлення.

Сповісником називають автоматичний пристрій, що сприймає і при певних умовах перетворює контрольовану величину параметра на вигідний для передачі по лінії зв'язку електричний сигнал.

Автоматичні сповісники за принципом дії (спрацювання) поділя­ються нa теплові (термосповісники), димові, світлові та комбіновані.

Напівавтоматичні електричні сповісники приводяться в дію натисканням кнопки. Вони можуть вмикатися в мережу пожежної сигналізації, якщо в ній використовуються автоматичні сповісники, що розмикають при спрацюванні електричну мережу. Приймальні станції пожежної сигналізації забезпечують прийом сигналів від сповісників, перетворення їх на світлову і звукову інформацію, а при необхідності – ввімкнення автоматичних засобів пожежогасіння. Вони, як і сповісники, поділяються на теплові, димові і комбіновані.

Залежно від схеми ввімкнення сповісників в електричну мережу, установки автоматичної пожежної сигналізації поділяють на променеві і кільцеві. Променеві, як надійніші, більш поширені.

Будівлі з масовим перебуванням людей мають бути забезпечені системами екстремального оповіщення про виникнення пожежі людей, які там знаходяться, і створення умов для швидкої їх евакуації. Для цього можливе використання як внутрішньої радіотрансляційної мережі, так і інших спеціально змонтованих мереж повідомлення, а також тривожних дзвінків та інших звукових сигналів.

У комплексі заходів, що вживаються для протипожежного захисту підприємств, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних речовин та матеріалів. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі, що виникла, називається пожежогасінням.

67. Характеристика способів припинення горіння.

Основою пожежогасіння є примусове припинення процесу горін­ня. На практиці використовують декілька способів припинення горіння.

Спосіб охолодження ґрунтується на тому, що горіння речовини можливе тільки тоді, коли температура її верхнього шару вища за температуру його запалювання. Якщо з поверхні горючої речови­ни відвести тепло, тобто охолодити її нижче температури запалю­вання, горіння припиняється.

Спосіб розведення базується на здатності речовини горіти при вмісті кисню у атмосфері більше 14-16% за об'ємом. Зі зменшен­ням кисню в повітрі нижче вказаної величини полум'яне горіння припиняється, а потім припиняється і тління внаслідок зменшення швидкості окислення. Зменшення концентрації кисню досягається введенням у повітря інертних газів та пари із зовні або розведенням кисню продуктами горіння (у ізольованих приміщеннях).

Спосіб ізоляції ґрунтується на припиненні надходження кис­ню повітря до речовини, що горить. Для цього застосовують різні ізолюючі вогнегасні речовини (хімічна піна, порошок та ін.).

Спосіб хімічного гальмування реакцій горіння полягає у введенні в зону горіння галоїдно-похідних речовин (бромисті метил та етал, фреон та ін.), які при попаданні у полум'я розпадаються і з'єднують­ся з активними центрами, припиняючи екзотермічну реакцію, тобто виділення тепла. У результаті цього процес горіння припиняється.

Спосіб механічного гасіння полум'я сильним струменем води, порошку чи газу ґрунтується на відключенні механізму займання.

Спосіб вогнеперешкоди заснований на створенні умов, за яких полум'я не поширюється через вузькі канали, переріз яких менше критичного.

Реалізація способів припинення горіння досягається викорис­танням вогнегасних речовин та технічних засобів. До вогнегасних належать речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які доз­воляють створювати умови для припинення горіння.

Згідно зі способами припинення горіння вогнегасні речовини розподіляються на: охолоджувальні, розчинювальні, ізолюючі, інгібірувальні.

Але чітко розділити вогнегасні речовини це цими ознаками неможливо, тому що усі вони мають комбінований вплив за наявністю домінуючої властивості.

Нині широко використовуються такі вогнегасні речовини: вода, вода з домішками, піна, вогнегасні порошки, вуглекислий газ, галогенові вуглеводи.

Вода – рідина за температури від 0С до 100С. Основний спосіб впливу на горіння – охолодження. Має вторинний ефект – під час перетворення на пару ізолює вогнище пожежі й знижує вміст кисню у зоні горіння.

Вода з домішками. З метою покращення якості та підвищення ефективності гасіння у воду додають різноманітні речовини, наприклад, піноутворюючі, згущувальні домішки.

Піна – дисперсна система, що складається з міхурців газу, розділених плівками рідини.

Основний спосіб впливу на горіння – ізоляція вогнища горіння, а додатковий – охолодження за рахунок наявної води.

За способом видобутку піни розподіляються на хімічні та повітряно-хімічні.

Хімічна піна утворюється в результаті хімічної реакції між лужною та кислотною частинами заряду.

Повітряно-механічна піна утворюється в результаті механічного розпилення розчину піноутворювача та його змішування з повітрям у піногенераторах. Піни розподіляються за кратністю (відношення об’єму піни до об’єму розчину, з якого вона вилучена) на піни низької кратності (до 10), середньої (10-200), високої (більше 200).

Вогнегасні порошки – дрібно подріблені мінеральні солі з різноманітними домішками.

Основний спосіб впливу на горіння – інгібірування (гальмування швидкості хімічних реакцій у полум’ї).

Додаткові ефекти: розбавлення пари горючого палива, утворення умов вогнеперешкоди, охолодження.

Вогнегасні порошки розподіляються на порошки загального та спеціального призначення. Порошки загального призначення застосовуються для гасіння пожеж класів А, В, С та електрообладнання під напругою.

Вогнегасні порошки спеціального призначення використовують для гасіння пожеж горючих металів. Спосіб впливу – ізоляція зайнятої пожежею поверхні від оточуючого повітря.

Вуглекислий газ – безкольоровий газ без запаху й смаку при температурі 0С та нормальному атмосферному тиску. Температура замерзання мінус 56,6С. Критична температура мінус 31С.