63. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон приміщень підприємства

Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон визначається ДНАОП 0.00 - 1.32.01 «Правила будови електро­установок. Електрообладнання спеціальних установок» (ПБЕ).

Характеристика пожежо- та вибухонебезпеки може бути загальною для усього приміщення або різною в окремих його час­тинах. Це також стосується надвірних установок і ділянок тери­торій. Приміщення, або їх окремі зони, поділяються на пожежонебезпечні та вибухонебезпечні. Залежно від класу зони здійснюється вибір виконання електроустановок таким чином, щоб під час їх експлуатації виключити можливість виникнення вибуху або пожежі від теплового прояву електроструму.

Пожежонебезпечна зона – це простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно або періодично знаходяться (зберігаються, використовуються або виділяються під час тех­нологічного процесу) горючі речовини в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електро­обладнання під час його монтажу та експлуатації. Ці зони в разі використання у них електроустаткування поділяються на чоти­ри класи:

- Пожежонебезпечна зона класу П-І – простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина, що має температуру спалаху, більшу за +61 °С.

- Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ – простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або во­локна з нижньою концентраційною межею спалахування, більшою за 65 г/м.

- Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа – простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.

- Пожежонебезпечна зона класу П-ІІІ – простір поза приміщенням, у якому знаходяться горючі рідини, пожежонебезпечний пил та волокна або тверді горючі речовини і матеріали.

Вибухонебезпечна зона – це простір у приміщенні або за його межами, у якому є в наявності чи здатні утворюватися вибухо­небезпечні суміші.

Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким здійснюється вибір і розміщення електроустановок, у залежності від частоти і трива­лості присутнього вибухонебезпечного середовища, визначається технологами разом з електриками проектної або експлуатаційної організації.

Клас вибухонебезпечних зон виробництв, кате­горія і група вибухонебезпечної суміші повинні відображатися у нормах технологічного проектування або у галузевих переліках виробництв з пожежовибухонебезпеки.

Газо-пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні – вибухо­небезпечні зони класів 20, 21, 22.

64. Характеристика складових систем попередження пожеж на підприємстві

Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека підприємства повинна забезпечуватися:

• системою попередження пожеж;

• системою протипожежного захисту;

• системою організаційних заходів.

Система попередження пожеж передбачає:

• попередження утворення горючого середовища;

• попередження утворення або внесення в горюче середовище джерел запалювання.

Попередження утворення горючого середовища забезпечується загальними заходами або їх комбінаціями, що наведені в ГОСТ 12.1.007-91.

Найбільш радикальними заходами попередження утворення горючого середовища є заміна горючих речовин і матеріалів, що використовуються, на негорючі та важкогорючі, дотримання умов сумісного зберігання речовин і матеріалів. Але горючі речовини, матеріали, вироби з них реально присутні в абсолютній більшості існуючих житлових, громадських, виробничих та інших приміщеннях, будівлях і спорудах, а їх повна заміна практично неможлива.

Тому попередження виникнення в горючому середовищі або внесення до нього джерел запалювання є головним стратегічним пріоритетом у роботі щодо запобігання пожежам.

До основних груп джерел запалювання належать:

1. відкритий вогонь;

2. розжарені продукти горіння та нагріті ними поверхні;

3. тепловий прояв електричної енергії (коротке замикання в електричних мережах, струмові перевантаження дротів та електричних машин, великий перехідний опір, розряди статичної та атмосферної електрики, електрична дуга, електричні іскри);

4. тепловий прояв механічної енергії (удари твердих тіл, поверхневе тертя тіл під час їх взаємного переміщення, стиснення газів та пересування пластмас, механічна обробка твердих матеріалів різальними інструментами);

5. тепловий прояв хімічної реакції;

6. тепловий прояв сонячної енергії тощо.

Засоби попередження утворення в горючому середовищі джерел запалювання наведені в ГОСТ 12.1.004-91.

Одним із найпоширеніших засобів є використання електроустаткування, що відповідає за своїм виконанням класу зони з пожежовибухонебезпеки.

Вимоги щодо виконання електрообладнання для пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон регламентуються ДНАОП 0.00-1.32-01 „Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних електроустановок”.