
- •Охорона праці, її розвиток як науки
- •Основи державної політики в галузі охорони праці
- •Концепція управління праці, її принципи
- •Законодавство про охорону праці
- •Гарантії прав громадян на охорон праці. Охорона праці неповнолітніх
- •Гарантії прав громадян на охорон праці. Охорона праці жінок
- •Кодекс законів про працю України. Вимоги до трудової діяльності громадян в Україні. Обов’язки роботодавця щодо умов праці найманих працівників.
- •Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
- •Державні нормативні акти з охорони праці
- •Державне управління охороною праці
- •Органи державного нагляду з додержанням законів та інших нормативних актів про охорону праці, їх права та обов’язки
- •Громадський контроль за охороною праці
- •Система управління охороною праці (суоп). Обов’язки роботодавця щодо забезпечення функціонуванням суоп.
- •Служба охорони праці підприємства, її основні функції.
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Навчання працівників з питань охорони праці.
- •Порядок проведення вступного інструктажу з питань охорони праці
- •Порядок проведення первинного інструктажу з питань охорони праці
- •Порядок проведення повторного і позапланового інструктажу з питань охорони праці
- •Виробничі умови праці. Елементи, що визначають умови на робочих місцях, їх характеристика. Методи аналізу виробничих умовах праці.
- •Вимоги до організації робочого місця
- •Повітря робочої зони як складова санітарно-гігієнічних умов праці. Оптимальні та доступні мікрокліматичні умови, їх характеристика.
- •Характеристика заходів захисту від тепловипромінювань на підприємстві
- •Чистота повітря як чинник, що визначає стан повітря робочої зони в виробничому приміщенні.
- •Класифікація шкідливих речовин у повітрі за токсичністю дії. Гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони
- •Заходи підтримання чистоти повітря виробничих приміщень, їх характеристика.
- •Освітлення виробничих приміщень, його роль для попередження виробничого травматизму.
- •Система штучного освітлення, їх характеристика та застосування. Джерела світла для освітлення, їх переваги та недоліки
- •Робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне освітлення, їх характеристика.
- •Шум,його вплив на працюючого. Гігієнічне нормування шуму.
- •Способи боротьби з шумом на підприємствах, їх характеристика.
- •Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання, їх вплив на організм людини.
- •Заходи щодо забезпечення охорони праці користувачів пк.
- •Порядок забезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту
- •Виробничий травматизм. Характеристика методів дослідження виробничого травматизму
- •Причини виробничого травматизму, їх характеристика.
- •Класифікація заходів щодо попередженню травматизму та захворювань працівників на виробництві
- •Принципи та завдання страхування від нещасного випадку на виробництві, їх значення для запобігання травматизму.
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків, його мета та завдання. Страхові виплати застрахованому.
- •Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків, їх характеристика.
- •Обов’язки керівника робіт, роботодавця та лікувально-профілактичного закладу у разі настання нещасного випадку на виробництві.
- •Нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, їх характеристика. Обов’язки комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •Нещасні випадки що не пов’язані з виробництвом, їх характеристика, порядок розслідування та оформлення.
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві. Обовязки роботодавця у разі настання нещасного випадку, що підлягає спеціальному розслідуванню.
- •Склад спеціальної комісії з розслідування нещасних випадків, її права та обов’язки
- •46. Особливості електротравматизму
- •Електротравматизм, електробезпека. Електроустановки та електроприміщення. Їх класифікація
- •Дія електроструму на організм людини. Види дії струму, їх особливості та наслідки.
- •Види електротравм, їх характеристика
- •Чинники електричного характеру, що впливають на тяжкість ураження людини струмом
- •51. Чинники неелектричного характеру, що впливають на тяжкість ураження людини струмом
- •52. Причини електротравм, їх характеристика
- •53. Система технічних засобів і заходів електробезпеки, їх складові
- •54. Ізоляція струмових частин як один з технічних заходів забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановки.
- •55. Застосування малих напруг, забезпечення недоступності струмовідних частин технічні заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановки.
- •56. Характеристика технічних заходів, забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
- •57. Захисне заземлення, його сутність, принцип дії
- •58. Система електрозахисних засобів, її складові. Характеристика електрозахисних засобів.
- •59. Система організаційно-технічних заходів і засобів, її застосування для забезпечення електробезпеки працюючих на підприємствах.
- •60. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •61. Горіння, форми горіння, їх характеристика. Вибухова спроможність речовин.
- •62. Класифікація пожеж. Оцінка пожежовибухонебезпеки підприємства.
- •63. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон приміщень підприємства
- •64. Характеристика складових систем попередження пожеж на підприємстві
- •65. Система протипожежного та проти вибухового захисту підприємства: забезпечення потрібної вогнестійкості конструкції, створення протипожежних перешкод, організація евакуацій працюючих.
- •66. Пожежна сигналізація, її принцип дії і складові
- •67. Характеристика способів припинення горіння.
- •68. Вогнегасники, їх класифікація. Принцип роботи, характеристика
- •69. Переваги та недоліки стаціонарних засобів гасіння пожеж.
- •70. Пожежний водопровід, його основні елементи, порядок застосування
- •71. Система організаційних засобів як складова загальної системи забезпечення пожежної небезпеки підприємства.
- •72. Основні положення закону України « Про пожежну безпеку»
- •73. Обов’язки власників щодо забезпечення пожежної безпеки підприємства
- •74. Організація навчання працюючих з питань пожежної безпеки на підприємстві
- •75. Служба пожежної безпеки, її права та обов’язки. Завдання системи пожежної охорони
- •76. Державний пожежний нагляд, його завдання. Права та обов’язки інспектора Держпожнагляду
- •77. Складові системи управління охороною праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •78. Порядок створення системи управління охороною праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •79. Основні напрями перспективного планування робіт з охорони праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •80. Порядок здійснення контролю за станом охорони праці на підприємстві або закладі в сфері туризму
- •81. Застосування методів мотивації для вирішення проблеми безпеки праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •82. Навчання та пропаганда з питань охорони праці на підприємстві або закладі сфери туризму. Професійний добір для працівників, які виконують роботи підвищеної безпеки
- •83. Безпека обладнання, виробничих процесів, будівель та споруд як складові системи управління охороною праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •84. Класифікація факторів ризику або небезпечних факторів в туризмі
- •85. Завдання підприємства або закладу сфери туризму щодо зниження травмо небезпечності, вплив довкілля на туристів і екскурсантів
- •86. Завдання підприємства або закладу сфери туризму щодо біологічних і психологічних факторів ризику на туристів і екскурсантів
- •87. Завдання підприємства або закладу сфери туризму щодо зниження впливу небезпечних випромінювань і хімічних факторів ризику на туристів і екскурсантів
- •88. Завдання підприємства або закладу сфери туризму щодо впливу специфічних факторів ризику на туристів і екскурсантів
Чинники електричного характеру, що впливають на тяжкість ураження людини струмом
Основні чинники електричного характеру – це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, рід і частота струму.
Величина струму, що проходить через людину, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним струмом. За характером дії на організм виділяють:
відчутний струм – викликає при проходженні через організм відчутні подразнення;
невідпускаючий струм – викликає при проходженні через організм непереборні судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснуто провідник;
фібриляційний струм – викликає при проходженні через організм фібриляцію серця.
Відповідно до приведеного вище:
пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для змінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6-1,5 мА і 5-7 мА – для постійного струму;
пороговий невідпускаючий струм (найменше значення невідпускаючого струму) коливається в межах 10-15 мА для змінного струму і 50-80 мА – для постійного;
пороговий фібріляційний струм (найменше значення фібріляційного струму) знаходиться в межах 100 мА для змінного струму і 300 мА для постійного.
Величина напруги, під яку потрапляє людина, впливає на тяжкість ураження електричним струмом тому, що зі збільшенням прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Останнє призводить до збільшення струму в мережі замикання через тіло людини і, як наслідок, до збільшення тяжкості ураження.
Електричний опір тіла людини. Тіло людини являє собою складний комплекс тканин. Це шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля, хрящі, м'язова тканина, кров, лімфа, спинний і головний мозок та ін. Електричний опір цих тканин суттєво відрізняється. Опір тіла людини залежить від її статі і віку: у жінок він менший, ніж у чоловіків, у дітей менший, ніж у дорослих, у молодих людей менший, ніж у літніх. Спричиняється така залежність товщиною і ступенем огрублення верхнього шару шкіри.
Частота і рід струму. Через наявність в опорі людини ємкісної складової, збільшення частоти прикладеної напруги супроводжується зменшенням повного опору тіла людини і, як наслідок, збільшенням струму через людину. Останнє дає підставу вважати, що тяжкість ураження електричним струмом має зростати зі збільшенням частоти. Але така закономірність спостерігається тільки в межах частот 0...50 Гц. Подальше збільшення частоти, незважаючи на зростання струму, що проходить через людину, не супроводжується зростанням небезпеки ураження.
51. Чинники неелектричного характеру, що впливають на тяжкість ураження людини струмом
Основними чинниками неелектричного характеру є шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму людини, час, раптовість і непередбачуваність дії струму.
Шлях струму через тіло людини суттєво впливає на тяжкість ураження. Особливо небезпечно, коли струм проходить через життєво важливі органи і безпосередньо на них впливає.
Якщо струм не проходить через життєво важливі органи, то він може впливати на них тільки рефлекторно – через центральну нервову систему, а вірогідність ураження цих органів менша.
Індивідуальні особливості і стан організму. До індивідуальних особливостей організму, які впливають на тяжкість ураження електричним струмом при інших рівних чинниках, належать: чутливість організму до дії струму, психічні особливості та риси характеру людини (холерики, сангвініки, меланхоліки). Аналіз електротравматизму свідчить, що більш чутливі до дії електричного струму холерики і меланхоліки. Вони більше потерпають від дії струму.
Крім індивідуальних особливостей організму, тяжкість ураження електричним струмом значною мірою залежить від стану організму. До більш тяжких уражень електричним струмом призводять: стан збурення нервової системи; депресії; захворювання шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів; різного характеру запалення, що супроводжуються підвищенням температури тіла; пітливість тощо.
Час дії струму. Зі збільшенням часу дії струму зменшується опір тіла людини за рахунок зволоження шкіри від поту та електролітичних процесів у тканинах, поширюється пробій шкіри, послаблюються захисні сили організму, підвищується вірогідність збігу максимального імпульсу струму через серце з фазою розслаблення серцевих м'язів, що, в цілому, призводить до більш тяжких уражень.
Чинник раптовості дії струму. Вплив цього чинника на тяжкість ураження обумовлюється тим, що при несподіваному потраплянні людини під напругу захисні функції організму не налаштовані на небезпеку. Експериментальне встановлено, що якщо людина чітко усвідомлює загрозу можливості потрапити під напругу, то при реалізації цієї загрози значення порогових струмів на 30-50% вищі. І, навпаки, якщо така загроза не усвідомлюється і дія струму проявляється несподівано, то значення порогових струмів будуть меншими.