
- •Охорона праці, її розвиток як науки
- •Основи державної політики в галузі охорони праці
- •Концепція управління праці, її принципи
- •Законодавство про охорону праці
- •Гарантії прав громадян на охорон праці. Охорона праці неповнолітніх
- •Гарантії прав громадян на охорон праці. Охорона праці жінок
- •Кодекс законів про працю України. Вимоги до трудової діяльності громадян в Україні. Обов’язки роботодавця щодо умов праці найманих працівників.
- •Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
- •Державні нормативні акти з охорони праці
- •Державне управління охороною праці
- •Органи державного нагляду з додержанням законів та інших нормативних актів про охорону праці, їх права та обов’язки
- •Громадський контроль за охороною праці
- •Система управління охороною праці (суоп). Обов’язки роботодавця щодо забезпечення функціонуванням суоп.
- •Служба охорони праці підприємства, її основні функції.
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Навчання працівників з питань охорони праці.
- •Порядок проведення вступного інструктажу з питань охорони праці
- •Порядок проведення первинного інструктажу з питань охорони праці
- •Порядок проведення повторного і позапланового інструктажу з питань охорони праці
- •Виробничі умови праці. Елементи, що визначають умови на робочих місцях, їх характеристика. Методи аналізу виробничих умовах праці.
- •Вимоги до організації робочого місця
- •Повітря робочої зони як складова санітарно-гігієнічних умов праці. Оптимальні та доступні мікрокліматичні умови, їх характеристика.
- •Характеристика заходів захисту від тепловипромінювань на підприємстві
- •Чистота повітря як чинник, що визначає стан повітря робочої зони в виробничому приміщенні.
- •Класифікація шкідливих речовин у повітрі за токсичністю дії. Гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони
- •Заходи підтримання чистоти повітря виробничих приміщень, їх характеристика.
- •Освітлення виробничих приміщень, його роль для попередження виробничого травматизму.
- •Система штучного освітлення, їх характеристика та застосування. Джерела світла для освітлення, їх переваги та недоліки
- •Робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне освітлення, їх характеристика.
- •Шум,його вплив на працюючого. Гігієнічне нормування шуму.
- •Способи боротьби з шумом на підприємствах, їх характеристика.
- •Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання, їх вплив на організм людини.
- •Заходи щодо забезпечення охорони праці користувачів пк.
- •Порядок забезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту
- •Виробничий травматизм. Характеристика методів дослідження виробничого травматизму
- •Причини виробничого травматизму, їх характеристика.
- •Класифікація заходів щодо попередженню травматизму та захворювань працівників на виробництві
- •Принципи та завдання страхування від нещасного випадку на виробництві, їх значення для запобігання травматизму.
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків, його мета та завдання. Страхові виплати застрахованому.
- •Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків, їх характеристика.
- •Обов’язки керівника робіт, роботодавця та лікувально-профілактичного закладу у разі настання нещасного випадку на виробництві.
- •Нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, їх характеристика. Обов’язки комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •Нещасні випадки що не пов’язані з виробництвом, їх характеристика, порядок розслідування та оформлення.
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві. Обовязки роботодавця у разі настання нещасного випадку, що підлягає спеціальному розслідуванню.
- •Склад спеціальної комісії з розслідування нещасних випадків, її права та обов’язки
- •46. Особливості електротравматизму
- •Електротравматизм, електробезпека. Електроустановки та електроприміщення. Їх класифікація
- •Дія електроструму на організм людини. Види дії струму, їх особливості та наслідки.
- •Види електротравм, їх характеристика
- •Чинники електричного характеру, що впливають на тяжкість ураження людини струмом
- •51. Чинники неелектричного характеру, що впливають на тяжкість ураження людини струмом
- •52. Причини електротравм, їх характеристика
- •53. Система технічних засобів і заходів електробезпеки, їх складові
- •54. Ізоляція струмових частин як один з технічних заходів забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановки.
- •55. Застосування малих напруг, забезпечення недоступності струмовідних частин технічні заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановки.
- •56. Характеристика технічних заходів, забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
- •57. Захисне заземлення, його сутність, принцип дії
- •58. Система електрозахисних засобів, її складові. Характеристика електрозахисних засобів.
- •59. Система організаційно-технічних заходів і засобів, її застосування для забезпечення електробезпеки працюючих на підприємствах.
- •60. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •61. Горіння, форми горіння, їх характеристика. Вибухова спроможність речовин.
- •62. Класифікація пожеж. Оцінка пожежовибухонебезпеки підприємства.
- •63. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон приміщень підприємства
- •64. Характеристика складових систем попередження пожеж на підприємстві
- •65. Система протипожежного та проти вибухового захисту підприємства: забезпечення потрібної вогнестійкості конструкції, створення протипожежних перешкод, організація евакуацій працюючих.
- •66. Пожежна сигналізація, її принцип дії і складові
- •67. Характеристика способів припинення горіння.
- •68. Вогнегасники, їх класифікація. Принцип роботи, характеристика
- •69. Переваги та недоліки стаціонарних засобів гасіння пожеж.
- •70. Пожежний водопровід, його основні елементи, порядок застосування
- •71. Система організаційних засобів як складова загальної системи забезпечення пожежної небезпеки підприємства.
- •72. Основні положення закону України « Про пожежну безпеку»
- •73. Обов’язки власників щодо забезпечення пожежної безпеки підприємства
- •74. Організація навчання працюючих з питань пожежної безпеки на підприємстві
- •75. Служба пожежної безпеки, її права та обов’язки. Завдання системи пожежної охорони
- •76. Державний пожежний нагляд, його завдання. Права та обов’язки інспектора Держпожнагляду
- •77. Складові системи управління охороною праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •78. Порядок створення системи управління охороною праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •79. Основні напрями перспективного планування робіт з охорони праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •80. Порядок здійснення контролю за станом охорони праці на підприємстві або закладі в сфері туризму
- •81. Застосування методів мотивації для вирішення проблеми безпеки праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •82. Навчання та пропаганда з питань охорони праці на підприємстві або закладі сфери туризму. Професійний добір для працівників, які виконують роботи підвищеної безпеки
- •83. Безпека обладнання, виробничих процесів, будівель та споруд як складові системи управління охороною праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •84. Класифікація факторів ризику або небезпечних факторів в туризмі
- •85. Завдання підприємства або закладу сфери туризму щодо зниження травмо небезпечності, вплив довкілля на туристів і екскурсантів
- •86. Завдання підприємства або закладу сфери туризму щодо біологічних і психологічних факторів ризику на туристів і екскурсантів
- •87. Завдання підприємства або закладу сфери туризму щодо зниження впливу небезпечних випромінювань і хімічних факторів ризику на туристів і екскурсантів
- •88. Завдання підприємства або закладу сфери туризму щодо впливу специфічних факторів ризику на туристів і екскурсантів
Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві. Обовязки роботодавця у разі настання нещасного випадку, що підлягає спеціальному розслідуванню.
Спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки із смертельними наслідками;
групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;
випадки смерті працівників на підприємстві;
випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;
нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці).
Під час спеціального розслідування роботодавець зобов'язаний:
зробити у разі необхідності фотознімки місця, де стався нещасний випадок, пошкоджених об'єктів, машин, механізмів, устаткування, інструменту, а також надати спеціальній комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали;
створити належні умови для роботи спеціальної комісії, забезпечити її з метою розслідування транспортними засобами, засобами зв'язку, службовими приміщеннями;
організувати у разі розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) медичне обстеження працівників відповідної дільниці підприємства;
забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо;
організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування, передбачених пунктом 54 цього Порядку.
Роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов'язані з діяльністю спеціальної комісії та залучених до її роботи спеціалістів. Відшкодування витрат на відрядження працівників, які є членами спеціальної комісії або залучені до її роботи, роботодавець здійснює в розмірах, передбачених нормами відшкодування витрат на відрядження за рахунок валових витрат, шляхом переказу відповідної суми на реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства бюджетним установам, та поточні рахунки, відкриті у банківських установах на території України суб'єктами господарювання.
Склад спеціальної комісії з розслідування нещасних випадків, її права та обов’язки
Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, під час яких загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі – спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.
До складу спеціальної комісії включаються:
посадова особа територіального органу Держнаглядохоронпраці (голова комісії);
представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожно-транспортної пригоди;
представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності – місцевій держадміністрації, якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця;
представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
представник профспілкового органу вищого рівня;
представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, – у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);
представник інспекції державного технічного нагляду
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності термін спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.
Спеціальна комісія зобов'язана:
обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб – свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього;
визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси, з метою розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.