
- •Охорона праці, її розвиток як науки
- •Основи державної політики в галузі охорони праці
- •Концепція управління праці, її принципи
- •Законодавство про охорону праці
- •Гарантії прав громадян на охорон праці. Охорона праці неповнолітніх
- •Гарантії прав громадян на охорон праці. Охорона праці жінок
- •Кодекс законів про працю України. Вимоги до трудової діяльності громадян в Україні. Обов’язки роботодавця щодо умов праці найманих працівників.
- •Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
- •Державні нормативні акти з охорони праці
- •Державне управління охороною праці
- •Органи державного нагляду з додержанням законів та інших нормативних актів про охорону праці, їх права та обов’язки
- •Громадський контроль за охороною праці
- •Система управління охороною праці (суоп). Обов’язки роботодавця щодо забезпечення функціонуванням суоп.
- •Служба охорони праці підприємства, її основні функції.
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Навчання працівників з питань охорони праці.
- •Порядок проведення вступного інструктажу з питань охорони праці
- •Порядок проведення первинного інструктажу з питань охорони праці
- •Порядок проведення повторного і позапланового інструктажу з питань охорони праці
- •Виробничі умови праці. Елементи, що визначають умови на робочих місцях, їх характеристика. Методи аналізу виробничих умовах праці.
- •Вимоги до організації робочого місця
- •Повітря робочої зони як складова санітарно-гігієнічних умов праці. Оптимальні та доступні мікрокліматичні умови, їх характеристика.
- •Характеристика заходів захисту від тепловипромінювань на підприємстві
- •Чистота повітря як чинник, що визначає стан повітря робочої зони в виробничому приміщенні.
- •Класифікація шкідливих речовин у повітрі за токсичністю дії. Гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони
- •Заходи підтримання чистоти повітря виробничих приміщень, їх характеристика.
- •Освітлення виробничих приміщень, його роль для попередження виробничого травматизму.
- •Система штучного освітлення, їх характеристика та застосування. Джерела світла для освітлення, їх переваги та недоліки
- •Робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне освітлення, їх характеристика.
- •Шум,його вплив на працюючого. Гігієнічне нормування шуму.
- •Способи боротьби з шумом на підприємствах, їх характеристика.
- •Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання, їх вплив на організм людини.
- •Заходи щодо забезпечення охорони праці користувачів пк.
- •Порядок забезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту
- •Виробничий травматизм. Характеристика методів дослідження виробничого травматизму
- •Причини виробничого травматизму, їх характеристика.
- •Класифікація заходів щодо попередженню травматизму та захворювань працівників на виробництві
- •Принципи та завдання страхування від нещасного випадку на виробництві, їх значення для запобігання травматизму.
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків, його мета та завдання. Страхові виплати застрахованому.
- •Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків, їх характеристика.
- •Обов’язки керівника робіт, роботодавця та лікувально-профілактичного закладу у разі настання нещасного випадку на виробництві.
- •Нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, їх характеристика. Обов’язки комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •Нещасні випадки що не пов’язані з виробництвом, їх характеристика, порядок розслідування та оформлення.
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві. Обовязки роботодавця у разі настання нещасного випадку, що підлягає спеціальному розслідуванню.
- •Склад спеціальної комісії з розслідування нещасних випадків, її права та обов’язки
- •46. Особливості електротравматизму
- •Електротравматизм, електробезпека. Електроустановки та електроприміщення. Їх класифікація
- •Дія електроструму на організм людини. Види дії струму, їх особливості та наслідки.
- •Види електротравм, їх характеристика
- •Чинники електричного характеру, що впливають на тяжкість ураження людини струмом
- •51. Чинники неелектричного характеру, що впливають на тяжкість ураження людини струмом
- •52. Причини електротравм, їх характеристика
- •53. Система технічних засобів і заходів електробезпеки, їх складові
- •54. Ізоляція струмових частин як один з технічних заходів забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановки.
- •55. Застосування малих напруг, забезпечення недоступності струмовідних частин технічні заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановки.
- •56. Характеристика технічних заходів, забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
- •57. Захисне заземлення, його сутність, принцип дії
- •58. Система електрозахисних засобів, її складові. Характеристика електрозахисних засобів.
- •59. Система організаційно-технічних заходів і засобів, її застосування для забезпечення електробезпеки працюючих на підприємствах.
- •60. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •61. Горіння, форми горіння, їх характеристика. Вибухова спроможність речовин.
- •62. Класифікація пожеж. Оцінка пожежовибухонебезпеки підприємства.
- •63. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон приміщень підприємства
- •64. Характеристика складових систем попередження пожеж на підприємстві
- •65. Система протипожежного та проти вибухового захисту підприємства: забезпечення потрібної вогнестійкості конструкції, створення протипожежних перешкод, організація евакуацій працюючих.
- •66. Пожежна сигналізація, її принцип дії і складові
- •67. Характеристика способів припинення горіння.
- •68. Вогнегасники, їх класифікація. Принцип роботи, характеристика
- •69. Переваги та недоліки стаціонарних засобів гасіння пожеж.
- •70. Пожежний водопровід, його основні елементи, порядок застосування
- •71. Система організаційних засобів як складова загальної системи забезпечення пожежної небезпеки підприємства.
- •72. Основні положення закону України « Про пожежну безпеку»
- •73. Обов’язки власників щодо забезпечення пожежної безпеки підприємства
- •74. Організація навчання працюючих з питань пожежної безпеки на підприємстві
- •75. Служба пожежної безпеки, її права та обов’язки. Завдання системи пожежної охорони
- •76. Державний пожежний нагляд, його завдання. Права та обов’язки інспектора Держпожнагляду
- •77. Складові системи управління охороною праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •78. Порядок створення системи управління охороною праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •79. Основні напрями перспективного планування робіт з охорони праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •80. Порядок здійснення контролю за станом охорони праці на підприємстві або закладі в сфері туризму
- •81. Застосування методів мотивації для вирішення проблеми безпеки праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •82. Навчання та пропаганда з питань охорони праці на підприємстві або закладі сфери туризму. Професійний добір для працівників, які виконують роботи підвищеної безпеки
- •83. Безпека обладнання, виробничих процесів, будівель та споруд як складові системи управління охороною праці на підприємстві або закладі сфери туризму
- •84. Класифікація факторів ризику або небезпечних факторів в туризмі
- •85. Завдання підприємства або закладу сфери туризму щодо зниження травмо небезпечності, вплив довкілля на туристів і екскурсантів
- •86. Завдання підприємства або закладу сфери туризму щодо біологічних і психологічних факторів ризику на туристів і екскурсантів
- •87. Завдання підприємства або закладу сфери туризму щодо зниження впливу небезпечних випромінювань і хімічних факторів ризику на туристів і екскурсантів
- •88. Завдання підприємства або закладу сфери туризму щодо впливу специфічних факторів ризику на туристів і екскурсантів
Фонд соціального страхування від нещасних випадків, його мета та завдання. Страхові виплати застрахованому.
Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування
Головними завданнями Фонду є:
компенсація працівникові (або членам його родини) шкоди, заподіяної каліцтвом або ушкодженням здоров'я. Фонд виплачує йому або членам його сім'ї одноразову допомогу, втрачений заробіток у разі тимчасової непрацездатності, пенсію при частковій втраті працездатності, пенсію у разі смерті потерпілого; організовує поховання померлого, оплачуючи пов'язані з цим витрати;
вжиття необхідних заходів щодо відновлення працездатності потерпілого. Фонд організовує лікування потерпілих, їх перекваліфікацію, працевлаштування осіб з відновленою працездатністю;
створення умов для перекваліфікації інвалідів;
вжиття заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, профзахворюванням.
Основна мета Фонду соціального страхування – сприяння керівництву підприємств у проведенні роботи щодо профілактики травматизму.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому страхові виплати. Грошові суми цих виплат складаються із:
страхової виплати втраченого заробітку (або його відповідної частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні потерпілого);
страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
страхової виплати пенсії у зв'язку з утратою годувальника;
страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві та професійного захворювання її матері під час вагітності;
страхових виплат на медичну й соціальну допомогу. За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому проводиться страхова виплата за моральну шкоду.
Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків, їх характеристика.
Виходячи з норм статті 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;
- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;
- прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
- коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;
- добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Обов’язки керівника робіт, роботодавця та лікувально-профілактичного закладу у разі настання нещасного випадку на виробництві.
У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:
терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.
Лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв'язку екстрене повідомлення за відповідною формою:
підприємству, де працює потерпілий;
робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий, або за місцем настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно;
установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює потерпілий, або такій установі за місцем настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, – у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно:
повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадок:
робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою;
підприємство, де працює потерпілий, – якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства – у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;
установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);
утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі – комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.