35. Виробничий травматизм. Характеристика методів дослідження виробничого травматизму

Виробничий травматизм – явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Дослідження виробничого травматизму здійснюється за допомогою таких методів як статистичний, монографічний, економічний, ергономічний, психофізіологічний.

Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений на підприємстві або в галузі за декілька років.

Статистичний метод дозволяє всі не­щасні випадки і причини травматизму групувати за статтю, віком, про­фесією, стажем роботи потерпілих, часом, місцем, типом нещасних випадків, характером отриманих травм, видом обладнання. Цей метод дозволяє встановити найбільш поширені види травм по окремих підприєм­ствах, визначити причини, які спричиняють найбільшу кількість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і провес­ти необхідні організаційно-технічні заходи.

Монографічний метод представляє собою аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві технологічному процесу, обладнанню, ділянці виробництва. За цим методом поглиблено аналізуються всі обставини нещасних випадків і, за необхідності, виконуються відповідні дослідження та ви­пробування. Цей метод дозволяє не тільки проаналізувати нещасні випадки, що сталися, а й виявити потенційні небезпечні фактори, які існують на ділянці технологічного процесу або об­ладнання, що вивчається, а також використати отримані резуль­тати при проектуванні виробництва та для розробки заходів з охорони праці.

Економічний метод полягає у визначенні економічної шкоди від заподіяного травматизму, визначенні економічної ефектив­ності від затрат на розробку та впровадження заходів з охорони праці. Цей метод не дозволяє виявити причини травматизму і тому застосовується як доповнення до інших методів.

Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи "людина - машина - виробниче середовище". Відомо, що кожному виду трудової діяльності відповідають визначені фізіологічні, психофізіологічні і психологічні якості людини, а також її антропометричні дані. Тому при комплексній відповід­ності вказаних властивостей людини до конкретної трудової діяльності можлива ефективна і безпечна робота. Порушення відповідності може призвести до нещасного випадку.

36. Причини виробничого травматизму, їх характеристика.

Для того щоб запобігти нещасним випадкам, необхідно знати й усувати причини, що їх викликають. Усі причини можна поділити на чотири групи: технічні, організаційні, психофізіологічні та сані­тарно-гігієнічні.

Технічні причини: конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність машин, механізмів, устаткування; недосконалість технологічного процесу; технічна несправність машин, механізмів, устаткування, інструментів; недосконалість або відсутність техніч­них засобів безпеки (огороджень, блокувань, запобіжних та сигналь­них пристроїв тощо).

Організаційні причини: незадовільна організація робіт (порушен­ня режиму праці, неналежний нагляд за виконанням робіт, порушен­ня адміністрацією вимог безпеки і т. ін.); експлуатація несправного чи невідповідного устаткування; неправильна організація та утриман­ня робочих місць, проходів і проїздів; недоліки в навчанні безпеч­ним прийомам праці; відсутність цільового інструктажу перед робо­тою не за спеціальністю (професією); порушення технологічного процесу; залучення працівника до роботи не за його спеціальністю (професією); незастосування засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними.

Психофізіологічні причини: порушення трудової й виробничої дисципліни, інструкцій з безпеки праці; помилкові дії внаслідок необережності чи зниження уваги через надмірну напруженість, монотонність праці, підвищену стомлюваність; анатомічна чи психофізіологічна невідповідність працівника виконуваній роботі; хворобли­вий стан, сп'яніння; психофізіологічні фактори іншої особи.

Що стосується психофізіологічних причин травматизму, слід зазначити, що неправильні дії людей поділяються на свідомі порушення і помилкові.

Причинами професійних захворювань (пневмоконіозу, вібраційної хвороби, невриту слухового нерва та ін.) та виробничих обумовлених захворювань (бронхіт, алергічні захворювання, катаракта та ін.) є вплив виробничих факторів і трудового процесу, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам охорони праці.

Санітарно-гігієнічні причини: несприятливі метеорологічні умови; незадовільне освітлення; підвищений рівень шуму; ущільненість і обмеженість приміщень, робочих місць; антисанітарний стан, захаращеність приміщень, проходів, робочих місць.