1. Охорона праці, її розвиток як науки

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Упер­ше ця дисципліна була впроваджена в 1929 р. в Московському інституті залізничного транспорту. До 1966 р. охорона праці ви­кладалась у межах окремих спеціальних та інженерних дисциплін, а як окрема дисципліна – лише в деяких інститутах.

Значний внесок у розвиток науки про охорону праці належить визначним російським і радянським вченим.

Великий внесок в розвиток науки зробив Ломоносов, Сеченов, Погожев, Жуковський, Павлов та ін.

Значний внесок у розвиток охорони праці зробила Міжнародна організація праці.

Налагоджено співробітництво в галузі охорони праці з Європейським Союзом.

Роль держави та її інститутів в охороні праці не зводиться до створення правових норм і адміністративного нагляду. Політика держави спрямована на захист інтересів як найманих працівників, так і роботодавців у трудовому процесі, законодавчо закріплює право працівника на безпечну працю. Держава розробляє й реалізує заходи, спрямовані на створення цілісної системи державного управління охороною праці, організує контроль за виконанням відповідних законодавчих і нормативних актів, координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері, ініціює розробку конкретних програм у галузі безпеки та гігієни праці, стежить за їх виконанням.

2. Основи державної політики в галузі охорони праці

Державна політика України щодо охорони праці виходить з конституційного права кожного громадянина на належні, безпечні і здорові умови праці та пріоритету життя і здоров'я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності. У реалізації цієї політики значну роль має відігравати постійне поліпшення умов і безпеки праці, зменшення рівнів травматизму та професій­ної захворюваності.

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України, спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

В Україні прийнята і реалізується Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 pp., що була затверджена Кабінетом Міністрів.

Міністерства праці та соціальної політики України затверджено Концепцію управління охо­роною праці. Концепція спрямована на реалізацію положень Конституції та законів України щодо забезпечення охорони життя й здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, створення безпечних і нешкідливих умов праці на кожному робочому місці, а також належних умов для формування у працівників свідомого ставлення до особистої безпеки та безпеки оточуючих, впрова­дження нових і вдосконалення існуючих механізмів управління в галузі охорони праці.

Держава докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як у навколишньому середовищі, так і в середовищі праці. Головне завдання охорони праці полягає в тому, щоб забезпечити безпечні, нешкідливі і сприятливі умови праці людини, підвищити рівень безпеки праці, культури та організації виробництва, полегшити працю та підсилити її привабливість.