Портрет князя Володимира

Схему доцільно використати на етапі першого повторення вивченого матеріалу. За 15 хвилин до кінця другого уроку вчитель, підбиваючи підсумки, запитує: «Яке ж значення мала діяльність Володимира?». Питання риторичне, оскільки учні, тільки-но завершивши сприйняття теми, ще не в змозі дати повну і чітку відповідь. Далі він малює центр схеми, пояснює значення літер, домальовує промінці стилізованого сонця і обводить схему колом (робота буде ефективнішою при використанні аплікацій або технічних засобів). Після цього відбувається бесіда, в ході якої схема заповнюється:

«Коли князював Володимир? Як він прийшов до влади ? Що ми знаємо про нього як людину?» (Роки. Святославові сини.)

«Якою була зовнішня політика держави: мета і характер воєн?» (Печеніги. Здійснення семи походів. Зміцнення Києва – рубежі. Відвоювання територій).

«Якими цілями керувалась дипломатія князя? Якими способами він діяв?» (Входження Київської держави в число наймогутніших у Європі. Зв'язки з країнами Східної Європи і Візантією.)

«Який захід Володимира зблизив Русь із Європою?» (Прийняття християнства. Рік. Десятинна церква. Значення.)

«Які інші реформи провів Володимир? Яке значення вони мали?» (Адміністративна реформа. Перехід до удільного управління. Відправка варягів до Візантії. Зміцнення влади князя, держави.)

«Яка символіка утвердилась у державі?» (Тризуб. Знамено.)

Схема, заповнена. Ставимо узагальнюючі запитання:

«Чому Володимира названо Великим? Святим? Красним сонечком?»

Перші два запитання не викличуть труднощів, а при відповіді на третє обов'язково потрібно звернути увагу на розквіт Русі, піднесення рівня її цивілізованості тощо.

«Як ви думаєте, чи був Володимир щасливою людиною?»

«Що вам імпонує в його особі?»

Тут доцільно скористатися фрагментами з художніх творів.

На третьому уроці теми вивчається діяльність Ярослава Мудрого. Третину уроку займає розповідь учителя в поєднанні з роботою учнів над текстом «Руської правди». Наступні 10 хвилин – закріплення матеріалу з використанням схеми 2.

Портрет князя Ярослава

«Портрет князя Ярослава», її смислове значення пояснюється просто: роки правління; зовнішня політика (розгром печенігів, зміцнення міст, зростання міжнародного авторитету Русі, в тому числі за допомогою родинних зв'язків, перетворення Києва в один з європейських центрів); церковна політика (заснування церков — 100 в Києві, в тому числі Свята Софія, Митрополича реформа); культурно-просвітницька діяльність (школи, книги, бібліотеки, літописи, аптеки, література); «Руська правда» і, як підсумок, князювання Ярослава — період зеніту Київської держави.

Підсумувавши роботу, вчитель вивішує поряд портрети і схеми-портрети Володимира і Ярослава та зачитує витяг з "Історії України» І. Крип'якевича (Львів, 1990. - С. 157), у якому мовиться про князювання обох персоналів як про створення однієї епохи розквіту держави. Учням пропонується довести це на основі схем. Порівнюючи їх, вони знаходять подібності: збільшення території, боротьба проти кочівників, створення і піднесення авторитету Русі в Європі, удосконалення управління державою, християнізація. Звертається увага на подібні обставини початку князювання обох Рюриковичів, методи досягнення державних цілей. На розв'язання проблеми потрібно 10—15 хвилин, але ця робота має велике значення.

Наприкінці уроку можна провести вікторину, гру, бліцтурнір або розглянути питання «батьки і діти» (наступність поколінь, вірність заповітам).

У першому випадку зміцнюються знання учнів, у другому — розвивається їхня духовна сфера.

Використання схем допомагає вчителям реалізувати програмні завдання, а учням засвоїти знання.