Основні напрями в літературі та живопису хviii-хiх ст.

Напрямок	Живопис	Література
Класицизм Романтизм Реалізм

Так виглядатиме таблиця після бесіди про класицизм:

Живопис	Література
Давид Особливості напряму: У центрі – легендарний або античний герой Зображення на передньому плані, чіткість малюнка Геометрична правильність композиції (3 арки, 3 смислових групи героїв)	Шиллер, Гете Особливості напряму: У центрі легендарний герой конфлікт, що чітко вимальовується, строга приналежність до жанру (трагедія, ода, епопея) Триєдність (часу, місця і дії).

«Різні види діяльності, включені в учбовий процес, збагачують урок, оскільки вносять специфіку в пізнавальні процеси: художня діяльність вносить образність в освоєння світу; трудова – дає практичні цінні уміння; суспільна діяльність формує соціально значущу мотивацію; гра підвищує загальний емоційний тонус» (Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. – М.: Педагогика, 1988. – С. 97). А театралізована синтезує в собі всі ці види діяльності.

Проблемно-дискусійні ігри відтворюють вигадану ситуацію, ніби відбулася в минулому, проте розгортаються вони не за сценарієм, а навколо обговорення важливого питання чи проблеми. Проблемно-дискусійна гра передбачає суперечку учасників, кожен з учнів має обстоювати переконання чи позицію свого героя. Результат такої гри непередбачений, цілком залежить від підготовки та гри кожного з учасників.

Таким чином, практика показує, що гра на уроці - це заняття серйозне. Методично вірно організована гра, особливо рольова, вимагає від її учасників активної пізнавальної діяльності не тільки на рівні відтворення чи перетворення, але й на рівні творчого пошуку, сприяє співробітництву вчителя й учнів у процесі навчання. Однак слід зазначити, що навчальні ігри, звичайно, не можуть розглядатися як універсальний засіб і повинні використовуватися тільки в сукупності з іншими прийомами і засобами навчання.

Навчальні ігри в розумному поєднанні з іншими прийомами і засобами навчання допоможуть інтенсифікувати процес навчання історії більш успішно вирішувати завдання з формування творчого мислена учнів, їх предметних компетенцій.

Питання до самоконтролю.

1. Надайте характеристику основних моделей навчання історії у сучасній школі.

2. Надайте характеристику інтерактивних методів навчання історії.

3. Надайте характеристику інтерактивних технологій у навчанні історії.

4. У чому особливості інтерактивного уроку?

5. Що таке дидактична гра?

6. Як вона класифікується у методиці історії?

7. Якою є методика організації дидактичної гри на уроках історії основній школі?

8. Що таке рольова гра? Назвіть її види.

9. Розкрийте техніку рольової гри та особливості театралізованих і проблемно-дискусійних ігор.

10. Які виховні та розвивальні можливості мають рольові та комплексні ігри?

Висновки (стисле резюме).

Різні форми організації навчання серед яких як традиційні, так і нетрадиційні – інтерактивні, ігрові технології навчання історії в школі. На нашу думку, важливе місце посідає така група інтерактивних технологій, як групове, або кооперативне навчання, яке є не тільки дуже цікавим і плідним з погляду результатів навчання, а й виступає своє рідною основою, передумовою поступового успішного переходу учителя і учнів до ефективного застосування інтеракції в поєднанні з широковідомими у вітчизняній практиці навчання підходами.

На відміну від традиційних форм, кооперативне навчання – форма навчальної діяльності – це організація навчання об’єднаних спільною навчальною метою учнів у малих групах (чи парах).

За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність малої групи. Кооперативне навчання орієнтує учнів на можливість співпраці зі своїми однолітками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань та формування вмінь. Така модель легко і ефективно поєднується з традиційними формами і методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

Говорячи про ігрові технології навчання зазначимо, що гру ми відносимо до нестандартних форм організації навчання, яка сприяє формуванню творчих витоків особистості учня. Відхід від традиційних форм навчання, залучення додаткових знань та прояв різноманітних вмінь, які широко застосовуються у повсякденному житті, у грі дають можливість учневі виділитися, дають початок у самовираженні особистості учня, створюють на уроці атмосферу розкутості, свободи та самостійності мислення, зацікавленості та рівноправної участі у розв’язанні навчальних проблем.

Цілком зрозуміло, що це вимагає від учителя неабиякої творчості, адже гра, явище напрочуд тонке, воно не витримує фальші та брутальності, це досить серйозна та цікава справа, яка має свою специфіку, методику організації та особливості проведення.

Розділ 2.3.

Тема: „Технологія повного засвоєння навчального матеріалу (ТПЗНМ)”.

Зміст:

1. Методика схемно-знакової моделі В. Шаталова як основа технології повного засвоєння навчального матеріалу(ТПЗНМ):

а) історія виникнення ТПЗНМ;

б.) сутнісні характеристики технології повного засвоєння навчального матеріалу на основі схемно-знакової моделі В. Шаталова;

в). методика складання опорного конспекту-схеми та його структура.

2. Впровадження технології навчання історії за В.Шаталовим у шкільну практику:

а) іконічні моделі;

б) історичні схеми-портрети;

в) методичні вимоги до характеристики історичної особи.

Ключові слова: «метод», «технологія», «технологія повного засвоєння навчального матеріалу», «методична система», «дидактичні принципи схемно-знакової моделі», «опорний конспект», «опорний конспект та його структура», «опорні сигнали», «іконічні моделі», «структурно-логічні схеми», «опорно-динамічні схеми», «історичні схеми-портрети», «характеристика історичної особи».

Цілі та завдання вивчення розділу.

Успішне вивчення розділу дозволяє:

Мати уяву про сутність технології повного засвоєння навчального матеріалу.

Знати дидактичні принципи навчання за ТПЗНМ на основі схемно-знакових моделей.

Володіти технікою схемно-знакової моделі навчання історії за опорним конспектом (В. Шаталова), іконічною моделлю (А. Літвінова), історичними схемами-портретами (В. Тоболіна), структурно-логічними схемами (Ф. Гореліка), опорно-динамічними схемами (Є. Альохіна).

Засвоїти ключові поняття розділу: «метод», «технологія», «технологія повного засвоєння навчального матеріалу», «методична система», «дидактичні принципи схемно-знакової моделі», «опорний конспект», «опорний конспект та його структура», «опорні сигнали», «іконічні моделі», «структурно-логічні схеми», «опорно-динамічні схеми», «історичні схеми-портрети», «характеристика історичної особи».

Методичні рекомендації до вивчення Розділу 2.3.

При вивченні Розділу 2.3. важливо:

Вивчаючи пункт 1, зупинитися на сутнісних характеристиках технології повного засвоєння навчального матеріалу та детально опрацювати методику складання опорного конспекту-схеми за схемно-знаковою моделлю В. Шаталова. Звернути увагу на його структуру та техніку впровадження на уроці при навчанні історії.

При вивченні пункту 2 розділу, зупинитися на системі впровадження технології повного засвоєння навчального матеріалу у шкільну практику та звернути увагу на більш удосконалені інноваційні технології ПЗНМ на основі схемно-знакових моделей: іконічні моделі (ІМ), схеми-портрети історичних діячів (СП). Важливо проаналізувати наданий за темою навальний матеріал та визначити технологічні етапи організації навчання історії за іконічними моделями та схемами-портретами історичних осіб. Відповісти на питання: «Яку мету мають наведені схемно-знакові моделі?», «Що необхідно враховувати при використанні наведених у розділі технологій при навчанні історії?», «Що дає використання «СП» та «ІМ»? В чому їх значення?».

Для цього зверніться до наступної літератури:

1. Алехин В. Опорно-динамичные схемы (ОДС) на уроках истории // Магистр. – 1999. – № 4. –С. 63-66.

2. Бабанов К. Технологія повного засвоєння навчального матеріалу. // Історія в школах України – 2001. – №2. – С. 20-25.

3. Горелик Ф.Б. Воспитывая гражданина, формируя мировоззрение: Кн. для учителя: Из опыта работы. – М.: Просвещение, 1989. – С. 169-176.

4. Двоскін Л.Ю. Розвиваючи мислення учнів // Педагогічна Сумщина. – 1997. – № 2. – С. 30-32.

5. Литвинова А. Иконические модели. // Народное образование – 1991. – №7. – С. 41-42.

6. Литвинова А. Слово на уроке истории // Народ. образование. – 1992. – № 7. – С. 71-75.

7. Мирошниченко Н.П. Учить или... развивать? Пробл. технологий обучения // Педагог, технологии и технол. культура. – 1996. – № 1. – С. 49.

8. Мыскин В.А. Пиктограммы и игры на уроках истории // Преподавание истории в шк. – 1990. – № 6. – С. 90-94.

9. Расщупкин В. Не боюсь собак и двоек // Народ. образование. – 1990. – № 9. – С. 72-76.

10. Редакционный комментарий к статье Н.П. Мирошниченко. Преподавание истории Древнего мира по системе В.Ф. Шаталова // Преподавание истории в школе – 1990. – № 1. – С. 6.

11. Свідерська В. Деякі аспекти розвитку творчості школярів при вивченні історії // Наукові записки Тернопіл. держав, педагог, ін-ту. – Тернопіль, 1997. – С. 108.

12. Селеменев С. Опорные конспекты по отечественной истории 1900-1945 гг. // История. – 1996. – № 10. – С. 19.

13. Соловьева Н.И. Использование опорных сигналов и опорных конспектов на уроках истории и обществоведения; Метод. рекомендации. – Маикоп. 1990. – С. 4.

14. Тоболін В. Вивчення життя і діяльності історичних осіб через використання схем-портретів. // Історія в школах України – 1999. - №1. – С. 25-27.

15. Тоболін В. Піктограми на уроці історії // Історія в шк. України. – 2000. – № 2. – С. 36-39.

16. Філіпова Т. Для вчителя життя – кожен день екзамен // Історія в шк. України. – 1997. – № 3. – С. 36-38.

17. Шаталов В.Ф. За чертой привычного. – Донецк: Донбасс, 1988. – С. 29.

18. Шаталов В.Ф. Методические рекомендации для работы с опорными сигналами по истории. 7 кл. – М.: ИСМО, 1981. – С. 11.

19. Шаталов В.Ф. Навчати всіх, навчати кожного // Педагогічний пошук. – К.: Рад. школа, 1988. – С. 127.

20. Шаталов В.Ф. Точка опоры. – М.: Педагогика, 1987. – С. 51.

21. Шаталов В.Ф. Эксперимент продолжается. – М.: Педагогика, 1989. – С. 6.

22. Швидько Г.К. Завдання для самостійної роботи. Історія України (ХІV-ХVΙΙІ ст.) – К.: Генеза, 1996. – С. 261-302.

23. Швидько Г.К. Зошит з історії України для 10 класу. – Дніпропетровськ: «ТАЛЛ Лтд», 1996. – С. 116.

24. Шевченко С. Для начала — двенадцать спасателей // Народ. образование. – 1991. – № 1. – С. 54-60.

25. Шевченко С. Трудно потому, что просто // Народ. образование. – 1991. – № 2. – С. 63-66.

26. Шикуленко О. Розвиток національно-визвольного руху в Україні у 60-80 рр. // 3б. метод. знахідок учасників конкурсу «Учитель року» (З досвіду роботи вчителів загальноосвіт. шк.). – К.: ІЗМН, 1997. – С.163-171.

27. Шикуленко О. Завдання для самостійної роботи з історії України (10 кл.) // Історія в шк. України. – 1997. – № 3 – С. 38-42.

Навчальний матеріал.

Проаналізуйте сутнісні характеристики технології повного засвоєння навчального матеріалу та законспектуйте методику складання опорного конспекту-схеми за схемно-знаковою моделлю В. Шаталова та його структуру і техніку впровадження.