З «Програми Української партії соціалістів-самостійників»

"...УПСС визнає соціалістичний ідеал як єдиний, що може задовольнити український і інші народи...

Фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати українцям робітникам, а земля — українцям-хліборобам ...Необорна спільна сила нашого освіченого працюючого люду українського забере до своїх рук політичну владу на Україні, знищить визиск, насилля, панування, нерівність і утворить незалежну Україну — Республіку вільних людей, вільної праці...».

З листівки — демократії туп «Наша позиція»

« ..... Ми, українські поступовці, стоїмо на основі автономного устрою тих держав, з якими нас поєднує історична доля; державу ми розуміємо як вільну спілку рівноправних та рівноцінних націй..., ми боролись і боротимемося за демократичну автономію України, гарантованою такою федерацією рівноправних народів, за цілковите забезпечення культурно-національних вартостей і політичних прав українського народу, за добрі способи йому самостійно розвиватися й поступатись економічно, а єдинім шляхам до цього вважаємо націоналізування всіх форм приватного й громадського життя: школи, суду, церкви, адміністрації і громадських установ, органів самоврядування...

Український народ хоче самим собою бути і завзято бореться за самобутнє існування і розвиток».

Оскільки завдання 6-ї групи принципово відрізнялось від завдань інших груп, наведемо його повністю.

Завдання групи 6:

Ви є представниками народу України.

1) Прочитайте наведений перелік і розподіліть між собою ролі:

1. Марія Золотаренко— селянка, українка. Чоловік був вбитий у 1916 р. під час Брусилівського прориву. В неї залишилось троє дітей: Наталка (10 років), Петро (13 років), Іван (15 років). Вони не змогли зібрати в 1916 р. достатній врожай, як інші родини є селі, тому що чоловіки, брати, сини були призвані в армію.

2. Граф Олександр Чарторийський — великий землевласник Полтавської губернії, українець. Його два сини — офіцери російської армії.

3. Федір Головатий — солдат, який був призваний з села у 1915 р., українець, учасник боїв за гору Маківка в Західній Україні.

4. Веніамін Заболоцький — власник фабрики з виробництва зброї, поляк.

5. Сергій Кулжинський— учитель історії Київської гімназії, українець. Одружений, має чотирьох дітей (3, 5, 8, 10 років).

6. Наталка Чернікова— робітниця на фабриці, росіянка, мати двох дітей (донька — 9 і син — 12 років). Чоловік перебуває в полоні в Німеччині.

2) Ознайомтесь з текстом, який характеризує становище українських земель на початку 1917 року.

Виходячи з вашої ролі, визначте, якими є ваші інтереси в революції, що розпочалась (ваша позиція може бути різною від ясної і повної підтримки до повного заперечення вашої участі в революційних подіях).

3) Сформулюйте свою позицію та два-три аргументи, які її характеризують і якими ви б могли поділитись з представниками інших верств українського населення.

Текст: Становище українських земель на початку 1917 року.

• 3 перших днів війни найбільш серйозною проблемою для промисловості і населення стала нестача палива.

• Скорочувалось виробництво, Тільки в підросійській Україні за два роки війни закрилися 532 підприємства. Ті, що вціліли, працювали в основному на війну, але їхнє обладнання майже не оновлювалось.

• Війна ускладнила ситуацію в сільському господарстві. За роки війни в Наддніпрянщині на селі залишилось тільки 38,7% працездатних чоловіків, решта були на фронті. Через реквізицію коней для армії майже половина господарств залишилась без тягової сили. В результаті на 1917 р. посівні площі в Україні скоротились порівняно з довоєнним часом на 21,3%, а врожайність на 8%.

• 3 кожним роком війни зростав дефіцит продуктів харчування. В містах стали звичайним явищем багатотисячні черги за хлібом, який для багатьох сімей перетворився на основний продукт харчування. У 1917 р. ціна на одяг, мило, тютюн та ін. товари широкого вжитку зросла на 200% порівняно з довоєнними Водночас реальна заробітна плата скоротилась утричі. Посилювалась інфляція. Швидкими темпами йшов процес знецінення грошей.

• Зростала соціальна напруга. Намагаючись відстояти свої інтереси, робітники вдавалися до страйків. 3 1914 по 1917 рр. в Україні відбулось близько 400 страйків, у яких взяло участь майже 300 тис. осіб. Уряд відповідав на такі заходи репресіями, арештовуючи страйкарів та відправляючи їх на фронт.

• Незадоволення урядом охопило широкі верстви населення і передалося армії. Солдати почали відмовлятись воювати, умисно здавались у полон, вдавалися до дезертирства, браталися з супротивником. Найбільш гострою формою протесту стали солдатські повстання. Так, 25 жовтня 1916 р. - повстало 6 тис. солдатів, охоплених антивоєнними настроями на призовному пункті у Кременчузі.

• У Першій світовій війні імперська влада Росії та Австро-Угорщини намагались вирішити свої проблеми за рахунок України, перетворивши п землі в арену жорстоких боїв, а українців на учасників братовбивчого протистояння. Протягом війни театром воєнних дій були Галичина та західні повіти Волинської і Подільської губерній, населення яких зазнало страшних збитків, руйнувань та спустошень, спричинених як російськими, так і австро-угорськими військами. Умови самої війни привели до зміцнення й піднесення українського національно-визвольного руху.

• За економічною та соціальною кризою насунулась політична. Масове зубожіння населення викликало незадоволеність царською владою. 8 березня (23 лютого) 1917 р. у Петрограді почалися масові заворушення. 15 березня (2 березня) російський цар Микола II зрікся престолу і влада перейшла до Тимчасового уряду. В Росії перемогла Лютнева демократична революція.

4. Обміняйтеся своїми думками з іншими членами вашої групи.

5. Складіть загальний перелік ваших вимог та інтересів.

6. Підготуйтесь до презентації та захисту своїх ідей перед представниками політичних партій і рухів, щоб вони могли врахувати ваші вимоги при коректуванні власних документів та створенні єдиної політичної програми. (Готовим має бути кожен член групи.)

Після індивідуальної роботи над завданнями, в групах проходять обговорення спільних позицій, з'ясування думок щодо завдань. Члени кожної групи перетворюються на фахівців-«експертів» щодо поставлених перед ними питань, наприклад про ідеї та вимоги тієї чи іншої політичної партії.

Переходячи до наступного етапу роботи на уроці, учитель повідомляє:

17 березня (3 березня застарим стилем) 1917 р. з ініціативи Товариства українських поступовців у київському клубі «Родина» відбулися збори представників українських організацій, в яких взяло участь близько 100 осіб. З ініціативи соціал-демократа Д. Антоновича та інших учасників зібрання новий орган було вирішено формувати як коаліційний, з представників усіх національних організацій. Він отримав назву Української Центральної Ради. У її організації взяли участь представники різних політичних організацій, партій та суспільних верств.

Учням пропонується уявити себе засновниками УЦР і спробувати визначити підґрунтя, на якому відбулося таке об'єднання. Їм знову пропонується створити малі групи, тепер уже нового складу — умовно вони називаються «експертні» групи. Вони створюються таким чином, щоб у кожній з них був присутній один представник з кожної політичної партії та один представник «українського народу».

Отже, у кожній з таких груп нараховується по 6 осіб. Всім групам пропонується однакове завдання.

Завдання для експертних груп

• Працюючи в групі, організуйте викладення кожним з представників «домашніх» груп його позиції (по одній хвилині).

Хай секретар коротко запише кожну позицію.

• Уявіть собі, що ви зібрались на спільне засідання для створення керівного органу в умовах наростаючої революції. Вашим завданням є скласти спільний документ, яким ви продекларуєте створення такого органу. Бажано, щоб він відбивав інтереси всіх суспільних груп, які представлені.

• У цьому документі ви можете викласти вашу спільну точку зору з питань: власності, соціального становища різних верств населення, політичного устрою та національної державності. Основні положення документа запишіть на великому аркуші паперу.

• Підготуйтеся до представлення документа (або його основних положень) іншим групам.

Працюючи в експертних групах, учні спочатку проводять по черзі презентацію результатів роботи в домашніх групах, приблизно по 1—2 хв. кожен. Після цього відбувається обговорення і підготовка спільного документа (приблизно 10 хв.). Далі кожна група по черзі представляє підготовлений нею документ класу. Для того, щоб презентації груп були більш яскравими та цікавими для інших, краще запропонувати групам написати основні положення підготовлених документів на великому аркуші паперу і вивішувати ці аркуші під час виступу.

По завершенні цього етапу учитель повідомляє, що реальна Українська Центральна Рада також прийняла свій перший документ і пропонує учням провести індивідуальну роботу з ним.

Підсумкове індивідуальне завдання

Порівняйте текст першого документа Української Центральної Ради з тим документом, який напрацювала ваша група. Чи збігається він з реальною Відозвою? У чому? У чому різниця між ними? Чому вона виникла ?