Учні працюють над реченнями:

1) Середньостогівська культура існувала у ... тис. до н. е. на територіях… … … Вони займались переважно ... скотарством. Відгінне ...– це відгін…навесні і повернення… …

2) ...культура існувала від середини 3 до початку 2 тис. до н. е. Її рештки є на території від ... до ... Ямники займалися ... Назва культури походить від ... Найбільшим багатством у них вважалась ...

Перейдіть до підведення підсумків уроку, поставивши перед учнями запитання:

Які основні питання ми сьогодні розглядали?

Коли і як виникли землеробство і скотарство?

Якими були головні риси трипільської культури?

Чим відрізнявся спосіб життя скотарів степу від життя трипільців?

Чим відрізнявся спосіб життя землеробів і скотарів від способу життя давніх збирачів і мисливців?

Наприкінці уроку залучіть учнів до аргументованих висловлювань на тему: «Я вважаю, що прилучення людей до землеробства і скотарства с найбільшим досягненням давньої людності, тому що...». Для полегшення висловлювань напишіть першу частину речення на дошці. Вислухайте 2-3 відповіді учнів, звертаючи увагу на кількість і якість наведених аргументів. Як домашнє завдання запропонуйте дітям написати есе з 5-7 речень-аргументів з викладенням своєї позиції щодо поставленого запитання.

Знов зверніть увагу учнів на очікувані результати уроку і попросіть учнів оцінити себе за кожним з них по 12-бальній системі. Спитайте про найнижчі й найвищі оцінки. Поясніть, що якщо їх не задовольняє рівень досягнутих результатів, вони можуть підвищити його, працюючи вдома.

Проведення інтерактивного уроку історії дозволяє нам бути впевненими, що наші учні можуть пояснити зміст опрацьованого матеріалу, встановити зв'язки між попереднім матеріалом і тим, що вивчався сьогодні, продемонструвати певний рівень умінь і навичок, висловити своє ставлення до матеріалу вивченої теми.

Запропоновані нові підходи до проектування уроку або іншого відрізка навчально-виховного процесу безумовно потребують подальшого осмислення і поступового запровадження у практику навчання не тільки історії, а й інших предметів, оскільки саме навчання, орієнтоване на реальні, чіткі, вимірювані, зрозумілі, життєво значущі результати, може сьогодні забезпечити дійсний розвиток особистості кожного учня і майбутнє нашої держави.

До методичної скарбнички майбутнього вчителя історії

Розглянемо основні характеристики кооперативного навчання на прикладі вивчення однієї з тем курсу вітчизняної історії в 10 класі. Ця методична розробка може бути реалізована і на двох, і на одному уроці. Залежно від часу, виділеного на таку роботу, кількість інтерактивних вправ можна скоротити або збільшити.

Тема уроку: «Початок Української революції»

(весна — літо 1917 р.)

Очікувані результати уроку

Після цього заняття учні зможуть:

• визначати причини революції в Україні;

• пояснювати, яким був склад УЦР та її політична програма на початку її діяльності;

• висловлювати свої пропозиції щодо розгортання революції;

• характеризувати основні політичні сили в Україні цього періоду та ставлення різних соціальних верств населення до політичної еліти України на початку революції;

• сформувати власне ставлення до УЦР та її лідерів.

Організація пізнавальної діяльності учнів містить такі етапи, хв.:

1. застосування технології «два-чотири-всі разом» опрацювання причин революції в Україні — 10;

2. технологія «ажурна пилка»:

робота в «домашніх групах» - 20;

робота з експертних групах — 20—30;

3. презентація документів групами— 10;

4. індивідуальна робота з порівняння документів — 5;

5. обговорення результатів роботи — 10;

6. самооцінювання — 5.

Урок розпочинається коротким повторенням учителем основних характеристик політичної ситуації напередодні Української революції приблизно такого змісту (всі навчальні матеріали з історії підготовлені на основі посібника Н. М. Гупан, О. І. Пометун «Новітня історія України: 1917—1939 рр. - К.: А.С.К.,2003):

У лютому 1917 р. у Росії був повалений царський режим. Влада перейшла до Тимчасового уряду — перехідного органу, який був утворений за згодою між Російською державною думою і Петроградською радою, та складався з представників кадетів, октябристів, есерів, безпартійних. Передбачалось, що він буде існувати до Установчих зборів, які в недалекому майбутньому мали визначити форму державного ладу і прийняти Конституцію країни. У великих містах України про події в Петрограді стало відомо вже 27 лютого —1 березня. За кілька днів звістка досягла найвіддаленіших кутів України. В містах і селах почались багатотисячні мітинги, учасники яких вітали революцію в Петрограді. Отже, резолюція поширилась і на Україну.

Далі вчитель пропонує учням, спираючись на свої попередні знання, самостійно визначити причини революції. Використовується технологія «два-чотири-всі разом». Цей варіант кооперативного навчання є похідним від парної роботи. Він ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію. Організувати роботу треба виходячи з такого алгоритму:

1. Задайте учням запитання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення запитання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

2. Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї одне з одним. Визначте час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Попередьте, що пари обов'язково мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

3. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягнуті рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове.

4. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми.

На розглядуваному уроці учням пропонується в парах сформулювати по три причини революції в Україні, які вони вважають найважливішими. Потім обмінятись цією інформацією у четвірках і знову визначивши три причини, нарешті дійти згоди у вісімках. Потім всі пропоновані причини представляються класу, виписуються на дошці і обговорюються всім класом. Кожна думка учнів обов'язково має бути аргументована конкретними фактами та поясненнями.

До наступного етапу уроку учитель знову переходить за допомогою короткого вступу:

Політичні свободи, можливості, здобуті в результаті перемоги в лютому 1917 р. демократичної революції в Росії, втягнення в річище політичного життя багатомільйонних мас викликали активізацію діяльності існуючих політичних партій та появу нових.

Розвиток революційних подій в Україні залежав від того, за якою політичною силою підуть мільйони. Усвідомлюючи це, всі політичні сили, політичні партії та організації розгорнули наполегливу боротьбу за вплив на населення.

Далі вчитель пропонує учням об'єднатись у малі (4—6 осіб) групи та організовує їх діяльність.

Знову зауважимо на основних правилах організації такої роботи:

1. Об'єднайте учнів у групи. У процесі формування груп остерігайтеся навішування будь-яких «ярликів» на учнів.

2. Запропонуйте їм пересісти по групах. Переконайтеся в тому, що учні сидять по колу – «пліч-о-пліч, око-в-око». Усі члени групи повинні добре бачити один одного.

З Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи:

• Спікер, головуючий (керівник групи):

зачитує завдання групі;

організовує порядок виконання;

пропонує учасникам групи висловитися по черзі;

заохочує групу до роботи;

підбиває підсумки роботи;

визначає доповідача.

• Секретар:

веде записи результатів роботи групи;

записи веде коротко й розбірливо;

як член групи повинен бути готовий висловити думки групи при підбитті підсумків чи допомогти доповідачу.

• Посередник:

стежить за часом;

заохочує групу до роботи.

• Доповідач:

чітко висловлює думку групи;

доповідає про результати роботи групи.

4. Будьте уважні до питань внутрігрупового керування. Якщо один з учнів повинен відзвітувати перед класом про роботу групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.

5. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію (правила) щодо організації групової роботи. Намагайтеся зробити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більше однієї чи двох навіть дуже чітких інструкцій за один раз.

6. Слідкуйте за часом. Дайте групам досить часу на виконання завдання. Подумайте, чим зайняти групи, які впораються із завданням раніше за інших.

7. Подумайте про те, як ваш метод заохочення /оцінки/ впливає на застосування методу роботи в малих групах. Забезпечте нагороди за групові зусилля.

8. Будьте готові до підвищеного шуму, характерного для методу спільного навчання.

9. Під час роботи груп обійдіть їх, запропонувавши допомогу. Зупинившись біля визначеної групи, не відволікайте увагу на себе. Подумайте про свою роль у подібній ситуації.

10. Запропонуйте групам представити результати роботи.

15. Запитайте учнів, чи була проведена робота корисною і чого вони навчилися. Використайте їхні ідеї наступного разу.

12. Прокоментуйте роботу груп з погляду її навчальних результатів та питань організації процедури групової діяльності,

Головним елементом організації діяльності груп, її стрижнем, інструментом її спрямування є групові завдання. У нашому уроці учні об'єднуються у 6 шість груп і отримують відповідні завдання: 5 груп — це представники основних політичних сил України на той час, 6-та група — представники народу. Як приклад групових завдань для п'яти груп наведемо завдання 1-ї групи.

Завдання групи 1:

Ви є представниками наймасовішої на той час партії: Української партії соціалістів-революціонерів, відомими діячами якої були: П. Христюк, М. Шаповал, М. Ковалевський, а також М. Грушєеський, який перейшов до есерів від українських лібералів. Партія вважала себе виразником інтересів селянства.

1. Прочитайте програму вашої партії та визначте, з якими гаслами вона увійшла в революцію (у галузі економіки, політики та соціальній сфері).