- •Позитивні наслідки конфлікту.
- •Негативні наслідки конфлікту
- •Чотири рівні розв”язання конфлікту
- •Життєвий цикл конфлікту
- •В чому виявляється “культурна шизофренія”, за Стагнером.
- •Зовнішні (соціальні) фактори самогубства.
- •Медичні фактори самогубства.
- •Фази суїцидальної поведінки.
- •Антисуїцидальні фактори.
- •Характеристика анальної фази, за Фройдом.
- •Структура психіки, за Фройдом.
- •Стуктура особистості, за Фройдом.
- •Статева ідентифікація у дівчат. Три шляхи, за Фройдом.
- •Юнгіанська концепція архетипів.
- •Стуктура особистості, за к.Юнгом.
- •Екстраверсія і інтроверсія, за к.Юнгом.
- •Комплекс неповноцінності і шляхи його компенсації, за а.Адлером.
- •4 Ціннісних пріоритети, за а.Адлером.
- •Що таке життєвий сценарій, за е.Берном.
- •В чому полягала фундаментальна помилка атрибуції , яку робили учасники гри з дилемою в’язня? (Майерс д.)
- •Які можуть бути результати «ігор з ненульовою сумою»? (Майерс д.)
- •Як змінюються мотиви учасників лабораторних ігр «дилемма в’язня» і «трагедія громадських вигонів» в процесі гри? (Майерс д.)
- •Як можна мінімізувати деструктивні пастки соціальних дилем? (Майерс д.)
- •Сприйняття справедливості як балансу: критерії, можливе реагування експлуатованих, наслідки. (Майерс д.)
- •Особливості конфліктів у групах, для яких характерні тісні внутрішні зв’язки між індивідами. (Козер л. Функции социального конфликта.)
- •Особливості груп, які поглинуті безперервною зовнішньою боротьбою, за Козером. (Козер л. Функции социального конфликта.)
- •Функції соціального конфлікту у вільно структурованих групах і відкритих суспільствах. (Козер л. Функции социального конфликта.)
- •Характеристика соціальних інститутів, які виконують функцію “соціального клапана”. (Козер л. Функции социального конфликта.)
- •70.Що таке домагання (за Рубіним і співавторами)?
- •71.З якого моменту починається конфлікт, за Рубіним?
- •72.Умови, за яких домагання сторін конфлікту мають тенденцію бути ригідними.
- •73.Поясніть термін «інтегративна альтернатива». В чому її відмінність від компромісу?
- •74.Дайте визначення «відносної депривації».
- •75.Назвіть два результата відносної депривації.
- •76.В чому полягає соціальна категоризація (або так зв. Ефект «мінімальної групи»)?
- •77.Що посилює групову ідентичність?
- •79.Сім обставин, які сприяють конфлікту.
- •80. Пояснити в чому полягає мислення за типом «все або нічого».
- •90. Вісім обставин, які знижують можливість конфлікту.
- •91. Чому не корисна зайва стабільність (відсутність конфліктів)?
- •92. Дайте визначення “мертвої точки”.
- •93.Основні причини виникнення “мертвої точки”.
- •94.Корисні ефекти контактів і спілкування між сторонами конфлікту.
- •95.Можливі негативні ефекти спілкування між сторонами конфлікту.
- •96.Метод вищих цілей як спосіб стабілізації ситуації і покращення стосунків між сторонами конфлікту.
- •97.Стратегія “послідовних і взаємних ініціатив щодо зниження напруженності” (Осгуд).
- •98.Конструктивне використання “загрузання”.
- •99. Сунь-цзи стверджував, що «війна – це шлях обману». Чому він так вважав?
- •100.Чому, за Сунь-цзи «один фунт їжі супротивника дорівнює двадцяти фунтам своєї»?
- •101.Цілі мудрого стратега і уявлення Сунь-цзи про «найкращу війну»
- •101.Чому «можливість перемоги міститься у супротивнику»?
- •102.Засоби управління поведінкою супротивника (Сунь-цзи, розд.У1).
- •103.Психологічні умови ефективного використання солдат (Сунь-цзи, розд.1х).
- •104. Види шпигунів (Сунь-цзи, розд.Х111).
- •105. Типи психологічних (внутрішньоособистих) конфліктних ситуацій за к.Левіним.
- •106.Поведінка дитини, яка знаходиться в ситуації між двома негативними валентностями (назвати всі варіанти поведінки).
- •107.Якими «бар'єрами» може оточити дорослий дитину, щоб та виконала завдання?
- •108.В чому полягала гіпотеза психолога про причину постійного конфлікту між майстром і механіком?
- •109.В чому полягала для механіка дискомфортність ситуації, коли з ладу одночасно виходило кіілька машин, і як можна було ліквідувати її травматичний характер?
- •110.Як має плануватися внесення змін в організацію на першому етапі і яка мета “вияснення фактів” під час роботи психолога?
- •111.Чому психолог а.Бейвлас в розмові з майстром Селіндою прагнув уникнути розвитку розмови в напрямку обговорення поведінки Паулсона та дівчини-швачки в ситуації, що спричинила конфлікт?
- •112.Для чого психолог а.Бейвлас запитав майстра Селінду про те, чи не хоче вона дізнатися результати опитування швачок?
- •113.Чому психолог вважав, що вихідні пропозиції, щодо нових правил виробничого процесу мали бути вироблені робітницями-швачками, які займали найнижчу сходинку у фабричній ієрархії?
- •114.Чим було продиктовано використання робітниць як основних дійових осіб під час вияснення психологом основних обставин конфлікту?
- •115.Як к.Левін пропонує знижувати емоційність учасників на кожному етапі роботи з конфліктом?
- •116.Наслідком чого вважає з.Фройд хибні дії?
- •118.В чому полягає, за з.Фройдом, механізм мовної похибки ?
- •119.Про що свідчить, за Фройдом, забування наміру?
- •120.Витлумачте, за Фройдом, таке поширене явище, коли людина забуває повернути позичені книжки, оплатити рахунки чи борги.
- •121.За висловом Фройда, “психічне життя – це арена…” Що відбувається на цій арені?
- •122.За Фройдом, з яких причин і задля якої мети люди гублять свої речі (перелічити причини).
- •123.Яку функцію, за Фройдом, виконують помилкові дії?
- •124. Визначіть поняття “позиція особистості в ситуації конфлікту”. (за в.Тихоненко).
- •125.Шість ознак “програшної” позиції особистості в конфлікті, за в.Тихоненко.
- •П’ять типів суїцидонебезпечних позицій (за в.Тихоненко).
Екстраверсія і інтроверсія, за к.Юнгом.
поширена в психології категоризація рис особистості.
Інтроверти — тип особистості, орієнтований «всередину» або «на» себе. Інтровертність — зовсім не те, що сором'язливість або відчуженість, це не патологія. Крім того, цю властивість особистості не можна змінити, навіть якщо вони дуже сильно захочуть. Для інтровертів характерна поведінка, більш пов'язана з комфортною самітністю, внутрішніми роздумами і переживаннями, творчістю або спостереженням за процесом. У типології Леонгарда, екстраверт — особистість безвільна, піддана впливу з боку, в той час як інтроверт — навпаки, особистість вольова. Інтроверти стримані, педантичні, пунктуальні, небагатослівні. Це категорія людей, які перш ніж сказати, все ретельно обдумують, і тільки потім, можливо, вирішують вербалізувати інформацію. Завдяки своїй вдумливості, розважливості і спокою інтроверти полюбляють вникати в суть речей.
Найважливіша відмінна риса інтровертів полягає в джерелі енергії: інтроверти черпають енергію зі свого внутрішнього світу ідей, емоцій і вражень. Вони консервують енергію. Зовнішній світ швидко викликає у них неприємні відчуття. Це може виявлятися в нервовості або, навпаки, в апатії. У будь-якому випадку їм необхідно обмежувати соціальні контакти, щоб не опинитися повністю спустошеними. Тим не менше інтровертові потрібно доповнити час, проведений на самоті, часом, коли вони виходять у зовнішній світ, інакше вони можуть втратити відчуття перспективи і взаємозв'язок з іншими людьми. Інтроверти, здатні врівноважувати свої енергетичні потреби, володіють стійкістю і завзятістю, можуть дивитися на речі незалежно, глибоко зосереджуватися і творчо працювати.
Інтроверти подібні до електричної батареї з підзарядкою. Їм необхідно періодично зупинятися, переставати витрачати енергію і відпочивати, щоб зарядитися знову. Саме можливість зарядитися і забезпечує інтроверту менш збуджуючу обстановку. У ній вони відновлюють енергію. Нерідкі випадки, коли інтроверти через соціальне несприйняття переступають через себе і надягають «маску», стаючи веселою, товариською людиною, але як тільки у нього з'являється можливість відпочити від своєї ролі, і зануритися у свої думки, інтроверт стає таким, яким він є — орієнтованим на свій внутрішній світ. Типовий інтроверт спокійний, віддалений від усіх, крім близьких людей, планує свої дії завчасно, любить порядок у всьому і тримає свої почуття під суворим контролем. Якщо екстраверту для комфорту необхідна присутність інших людей, то інтроверту комфортно працювати і на самоті. Інтроверт може бути чудовим ученим, психологом, дослідником або письменником.
Екстраверти — це тип особистості (або поведінки), що орієнтований у своїх проявах на зовнішній світ, на оточуючих.
Для екстравертів характерна поведінка, при якій людина прагне до:
Спілкування з людьми,
Уваги з боку оточуючих,
Участі у публічних виступах,
Участі в багатолюдних заходах і вечірках.
Екстраверти отримують стимул до існування від зовнішнього світу — від дій, людей, місць та речей. Тривалі періоди бездіяльності, внутрішнього споглядання, самотності або спілкування тільки з однією людиною позбавляють їх відчуття сенсу життя. Тим не менше, навіть екстравертам необхідно чергувати періоди гарячкової активності з відпочинком. Екстраверти можуть багато чого запропонувати нашому суспільству: вони легко самовиражаються, сконцентровані на результатах, воліють перебувати в натовпі і діяти.
Екстраверт може бути чудовим тамадою, організатором (часто на громадських засадах), урядовцем, керівником, артистом чи конферансьє..
