38. Фази суїцидальної поведінки.

Соціально-ситуаційні фактори, особистісні фактори, конфлікт, соціально-психологічна дезадаптація, крах ціннісних установок, провокуючі фактори, мотиваційна готовність, пресуїцид, суїцид.

39. Антисуїцидальні фактори.

• участь у громадській діяльності (спортивні змагання і події, клуби, товариства тощо);

• добрі, врівноважені стосунки з однолітками та дорослими;

• підтримка з боку близьких людей.

• розвинуті навички спілкування у сім'ї, добрі, сердечні, щирі стосунки між усіма членами сім'ї. 

• впевненість у собі, своїх силах, переконаність у здатності до досягнення життєвих цілей;

• відкритість до думок і досвіду інших людей;

• відкритість до усього нового, здатність засвоювати нові знання.

• Віра в Бога

• Формування сенсу життя

40. Як впливають на схильність до суїциду такі фактори як стать, релігійність, бідність.

Релігія перевищує дію всіх інших чинників: у протестантів більша кількість самогубств, ніж у інших ко

нфесіях; у іудеїв кількість самогубств менша, ніж у католиків. Буддизм самогубство не засуджує. Для християнства це потрійний гріх – перед богом, людьми й собою. В ісламі теж гріх. Для бусідо й кодексу честі самураїв самогубство – легкий і надійний спосіб уникнути безчестя.

41. Тлумачення суїциду в психоаналізі (З.Фройд, А.Адлер, К.Менінгер)

За Адлером – самогубство як самопокарання, спроба довести свою повноцінність і героїзм.

42. Визначення механізмів психологічного захисту.

це зазвичай неусвідомлюваний процес усунення або послаблення психікою людини негативних, травмуючих або неприйнятних емоційних переживань

Важливо, що психологічний захист поєднує в собі протилежні наслідки для психіки людини: позитивні, так як усуває або послаблює напруження від негативних емоційних переживань, але і негативні,, бо не вирішує самої проблеми, а часто ще й ускладнює її.

43. Механізми захисту: заперечення.

Це захист від неприємної дійсності шляхом відмови від її сприймання. Часто відбувається у формі так званої «втечі» від дійсності у хворобу, захоплення, мрії. Відбувається в разі, якщо реальність травмує психіку суб'єкта. Індивід «не чує» критики на свою адресу, але дуже добре -позитивні оцінки. Приклад: якщо студентові кажуть, що він ледар, хоча й талановитий, то як правило слова «хоча й талановитий» сприймаються як комплімент, а всі інші - як необов'язковий додаток.

44. Механізми захисту: раціоналізація.

наведення для себе псевдорозумної аргументації у випадку поразки (байка про лисицю, яка, не зумівши дотягнутись до винограду, вирішила, що він зелений і несмачний)

45. Механізми захисту: проекція.

приписування своїх негативних якостей іншим людям для самозаспокоєння (якщо людина переконує, що навколо всі - брехуни, то вона сама часто говорить неправду).

46. Механізми захисту: сублімація.

Пригнічення бажань, що не реалізуються, часто сексуально забарвлених, за допомогою іншої діяльності: політика, мистецтво, наука. В цьому разі сублімація несе позитивну роль, оскільки забезпечує підвищення авторитету суб'єкта. Можливий негативний варіант, коли сексуальні бажання реалізуються у вигляді яскравих фантазій, і людина ховається в такому віртуальному світі від реального життя.

47. Фази психо-сексуального розвитку, за Фройдом.

Оральна стадія (0-1 рік)

Анальна стадія (1-3 роки)

Фалічна стадія (3-5 років)

Латентна стадія (5-12 років)

Генітальна стадія (12—18 років)

48. Характеристика оральної фази, за Фройдом.

Головне джерело задоволення концентрується на зоні активності, пов'язаній з годуванням.Ця стадія характеризується двома послідовними лібідонозними діями - смоктанням та укусом. Основна ерогенна зона цієї стадії - рот, засіб харчування, смоктання та первісного дослідження предметів. На цій стадії фіксації лібідо у людини, за Фройдом, формуються деякі особисті риси: ненажерливість, жадібність, вимогливість, незадоволеність усім, що пропонується. Вже на оральній стадії люди поділяються на песимістів та оптимістів.