116.Наслідком чого вважає з.Фройд хибні дії?

Хибні дії є наслідком зіткнення двох різних намірів, один з яких можна назвати порушеним, а другий — порушувальним.

117.Один професор анатомії після своєї лекції про носову порожнину запитав, чи все зрозуміли його слухачі, і діставши загальну ствердну відповідь, повів далі: “Мені важко повірити, бо людей, що розуміють будову носової порожнини у мільйонному місті можна на одному пальці …. Перепрошую, на пальцях однієї руки порахувати” (Фройд З. Вступ до психоаналізу, с.35,57). Як Фройд інтерпретує цю мовну похибку?

При мовних похибках між порушувальними і порушеними намірами може існувати 1)  зв’язок за змістом, бо порушувальна тенденція заперечує, виправляє або доповнює порушену тенденцію. 2) Або ж порушувальна тенденція змістом ніяк не пов’язана з порушеною. Цей приклад - перший зв'язок. Відбувається виправлення, доповнення, продовження, завдяки яким друга тенденція виявляється поряд із першою. “Людей, що знають будову носової порожнини, можна на пальцях однієї руки порахувати”; але насправді про це знає лише одна людина, тому оратор робить мовну похибку: "на одному пальці порахувати"

118.В чому полягає, за з.Фройдом, механізм мовної похибки ?

В обох перших групах мовець визнає наявність порушувальної тенденції, але в обох цих випадках її згнічено. Мовець постановив не висловлювати думку, і тоді сталася мовна похибка, тобто згнічена тенденція виявилася супроти його волі — або змінивши вияв дозволеного ним наміру, або змішавшись із ним, або й просто заступивши його. Ось такий механізм мовної похибки.

(1 група – порушу вальна тенденція відома мовцеві, крім того, він її усвідомлював і до мовної похибки

2 група – порушувальну тенденцію мовець також визнає за свою власну, проте не усвідомлював, що вона активізувалась у ньому саме перед мовною похибкою

3 група – мовець затято відкидає наше тлумачення порушувального наміру; він заперечує не тільки наявність того наміру в себе перед мовною похибкою, а й стверджує, ніби намір йому цілковито чужий)

119.Про що свідчить, за Фройдом, забування наміру?

Деяка інформація може витіснятися  з мимовільної пам'яті .Витіснення пов'язано з мотивацією уникнення неприємного. щоб згадати інформацію, необхідно усвідомити неусвідомлювані мотиви, які стимулюють її витіснення. Фрейд писав, що "... при забуванні намірів відбувається відомий вибір готівкових вражень, і окремих елементів кожного враження чи переживання" Неохота небудь робити викликає забування наміру. Неохота з'являється через небажання відчувати неприємні відчуття. Це відноситься не тільки до забування намірів. Фрейд також пише щодо забування вражень і знань . забуватися може не сама неприємна інформація, але й та, яка знаходиться з нею в асоціативному зв'язку. Забування наміру може відбуватися в силу того, що стикаються два мотиви. Коли людина має намір щось зробити, вона приходить до усвідомлення того, що через деякий час повинна щось зробити. Людина може не схвалювати того, що намірюється зробити, навіть сама того не усвідомлюючи. Відбувається зіткнення відчуття того, що людина повинна щось зробити і внутрішньої оцінки цієї діяльності. Тоді намір може забуватися і відбуватися це буде, швидше за все, саме тоді, коли є час для його реалізації.