100.Чому, за Сунь-цзи «один фунт їжі супротивника дорівнює двадцяти фунтам своєї»?

• на войне слышали об успехе при быстроте ее, даже при неискусности ее ведения, и не видели еще успеха при продолжительности ее, даже при искусности ее ведения.

• Тот, кто умеет вести войну, два раза набора не производит, три раза провианта не грузит; снаряжение берет из своего государства, провиант же берет у противника. Поэтому у него и хватает пищи для солдат.

• Во время войны государство беднеет оттого, что возят далеко провиант. Когда провиант нужно возить далеко, народ беднеет.

• Те, кто находятся поблизости от армии, продают дорого; а когда они продают дорого, средства у народа истощаются; когда же средства истощаются, выполнять повинности трудно.

• Силы подрываются, средства иссякают, у себя в стране – в домах пусто Поэтому умный полководец старается кормиться за счет противника. При этом один фунт пищи противника соответствует двадцати фунтам своей; один пуд отрубей и соломы противника соответствует двадцати пудам своей. . С солдатами же обращайся хорошо и заботься о них. Это и называется: победить противника н увеличить свою силу

101.Цілі мудрого стратега і уявлення Сунь-цзи про «найкращу війну»

Сунь Цзи казав, що "найкраща політика зводиться до захоплення держави цілісно. Взяти в полон армію противника краще, ніж її знищити. Одержати сотню перемог за сотню боїв - це ще не межа мистецтва. Підкорити противника без бою - ось вінець мистецтва". Саме таким способом великий стратег хоче показати нам, що найкращою війною можна вважати «перемогу без війни». Тобто найкращим мистецтвом ведення війни є не зруйнувати державу ворога та розбити його армію, а навчитися маніпулювати ворогом в такий спосіб, аби домогтися легкої перемоги без бою. На підтвердження цього, Сунь Цзи у своєму трактаті «Мистецтво війни» писав: «…Тому той, хто досяг успіхів у військовій справі, підкоряє чужі армії, не вступаючи в битву, захоплює чужі міста, не осаджуючи них, і руйнує чужі держави без тривалого битви. Він повинен боротися під Небом з вищою метою "збереження". Тоді його зброя не затупиться і плоди перемоги можна буде утримати.»

Отже, підсумовуючи, можна сказати, що головною ціллю для Сунь Цзи було навчитися перемагати супротивника без вступу з ним у довготривалу, затяжну війну.

101.Чому «можливість перемоги міститься у супротивнику»?

Непереможність міститься в самому собі; можливість перемоги залежить від ворога.

Тому той, хто досяг успіхів у війні, може зробити непереможним себе, але не обов'язково може примусити ворога підкоритися.

Знаєш супротивника і знаєш себе – змагайся хоч сто разів, небезпеки не буде; знаєш себе, а його не знаєш – раз переможеш, а іншим разом зазнаєш поразки; не знаєш ні його, ні себе - щоразу, коли будеш битися зазнаватимеш поразки.

Отже, Сунь-цзи вважав, що лише використовуючи недоліки і прорахунки супротивника можливо досягнути перемоги. Це залежить від того на скільки супротивник в гармонії зі своєю армією, наскільки вона в нього організована і наскільки вона виконує його розпорядження.