96.Метод вищих цілей як спосіб стабілізації ситуації і покращення стосунків між сторонами конфлікту.

Потрібна постановка задачі, тобто вищої цілі, яка б об’єднала ворогуючі сторони в спільній діяльності (наприклад: дві ворогуючі команди хлопців в дитячому таборі, мали розібрати водонапірну установку, щоб відвезти її в місто на ремонт). Шериф і Шериф назвали цей метод, методом вищих цілей, оскільки він вимагає постановки задачі, яка буде спільною для обох сторін конфлікту і вимагає спільної діяльності і не може бути досягнути кожною стороною конфлікту окремо. Інколи об’єднувати ворогуючі сторони може не тільки спільна справа, а й спільний ворог або можливість отримання вигоди. Наявність вищої цілі і робота задля її досягнення зміцнює зв’язки між сторонами за таким принципами: ворог мого ворога – мій друг; розмивання границь між сторонами; коли команди працюють разом, вони підтримують одна одну і як наслідок виникають такі почуття як вдячність та тепло одне до одного, зникає міжособистісна напруга.

97.Стратегія “послідовних і взаємних ініціатив щодо зниження напруженності” (Осгуд).

Інколи ескалація конфлікту заходить настільки далеко, що одна з сторін абсолютно не хоче мати нічого спільного з іншою і, відповідно, не погоджується на контакт чи спілкування. В такому випадку одна з сторін може виступити з такою односторонньою мирною ініціативою від себе особисто, і ця ініціатива не потребує погодження іншої сторони. Ціль таких ініціатив полягає в тому, щоб посилити довіру іншої сторони до тої міри, коли стане можливим продуктивне спілкування і кооперація. Осгуд описав дану стратегію, вона отримала назву «послідовні та взаємні ініціативи, щодо зниження напруженості». Дана стратегія вимагає, щоб сторона конфлікту зробила ряд ініціатив по зміцненню довіри у відповідності з певними правилами,які Лінскольд підсумував так:

1. про ініціативи треба попередити, щоб знизити напругу

2. кожна окрема ініціатива має бути визначена як частина даної серії ініціатив

3. іншій стороні пропонується також робити такі ініціативи

4. треба дотримуватися розкладу запланованих дій

5. серію ініціатив треба продовжувати певний час, навіть якщо інша сторона не йде на зустріч

6. ініціативи мають бути чітко означені та доступні верифікації

7. автор ініціатив має лишити за собою право відповідних мір у випадку, коли інша сторона реагує на ініціативу підсиленням суперництва

8. автор ініціатив має приміняти міри у відповідь, якщо сторона-суперник мтає більш ворожою

9. ініціативи мають бути різними, але мати напрямок на співробітництво

10. сторону - суперницю потрібно заохочувати за співробітництво у відповідності до того на скільки воно (співробітництво) велике.

98.Конструктивне використання “загрузання”.

Одна сторона може вдаватися до дій, які будуть виводити конфлікт з мертвої точки і призведуть до ескалації. Одна сторона може робити поступку разом з проханням,щоб і інша сторона зробили певну поступку. Чим менші такі поступки, тим краще. Їхня ціль полягає не в тому, щоб послабити сторони, а щоб запустити процес, в який вони обидві входять. Сторона робить наступну символічну поступку, очікуючи від іншої сторони аналогічних дій. Так процес, який складається з поступок і певних поступок у відповідь, продовжується доки обидві сторони не відчують, що вклали в деескалацію занадто багато і не хочуть втрачати вкладене дарма.

Приклад: Мадридська конференція 1992.